Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Очевидно, з погляду сьогодення, перекла ди Ф. Лайвсей далеко не досконалі, не відзна чаються найвищою майстерністю. Намагаючись відтворити український національний кольорит, перекладачка вживає силу українських транскри бованих слів і калькованих висловів, роблячи тим самим переклад подекуди незрозумілим для англомовлян. У перекладі “Тополі” пропущено 31 рядок, тобто 14 відсотків усієї поезії. З другого боку, у текстах багато вставок, відсебеньок. Утім збірка відіграла позитивну ролю: вона хоча б частково показала канадцям над звичайну скарбівню українського художнього слова. На збірку з’явилося дуже багато захоп лених розлогих рецензій у пресі США, Вели кобританії і Канади. На переклади Ф. Лайвсей схвально відгукнулися українські критики І. Кулик, Г. Майфет. Ф. Лайвсей часто виступала з україно знавчими доповідями (“Українська поезія”, 1915,” “Український фолкльор”, 1917 та ін.) та статтями (“Пісні і танці українців”, 1927). У 1940 р. видано в її перекладі повість Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Передмову до книжки написав Генерал-губернатор Канади лорд Твідсмуір. (Kvitka Н. Marusia. Transl. by F. R. Livesay. - New York: E. P. Dutton & Co, Inc., 1940. - 220 p.). П. Крат чимало допоміг Флоренс - адже етно графічну прозу перекладати надзвичайно важко. Закінчення зі стор. 4. Автор ідеї й текстів серії бібліографічних нарисів “Шістдесятництво: профілі на тлі покоління”, що готується до друку в На ціональній парламентській бібліотеці України. Вона - авторка підготованого до друку ще 1998 року, - першого (за часом написання) збірника оповідань “Дістатися берега” та збірника лі тературних портретів “Я”, обернене світові”. Нині у видавництвах Києва готуються до друку її монографія “Художня галактика Валерія Шевчука. Постать сучасного україн ського письменника на тлі західноєвропейської літератури”, а також книжка “Закон піраміди. Діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї” (з її сторінок “звучать” діалоги з Миколою Жулинським, Іваном Дзю- бою, Євгеном Сверстюком, Валерієм Шевчуком, Павлом Загребельним, Іриною Жиленко, Мико лою Вінграновським, Василем Герасим’юком, Соломією Павличко, Іваном Кошелівцем, Ем- До кінця свого подвижницького життя Ф. Лайвсей працювала над перекладами творів української літератури. 1981 р. у Вінніпезі - при активному сприянні Д. Лайвсей - опубліковано книжку перекладів та українознавчих студій Ф. Лайвсей під назвою “Спів віками”. У ній вміщено чимало перекладів, раніше неопубліко- ваних, зокрема декількох дум (“Втеча трьох братів з города Азова”, “Самійло Кішка”, “Смерть козака-бандуриста” та ін., історичних пісень, драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”, фантастичного оповідання О. Сторо- женка “Закоханий чорт”. Найвагоміша із опублікованих у збірці студій - “Весільні обряди і пісні”. Книжку упорядкувала д-р Л. Леб, що є авторкою вичерпного нарису про Ф. Лайвсей, уміщеного в цьому виданні. Ілюстрації україн ського художника з Канади Стефана Чернець кого мають велике пізнавальне та естетичне значення. Ф. Лайвсей писала і оригінальні твори. У її доробку - збірка віршів “Пастухова торбина” (Торонто, 1923) та повість “Присмак солі” (Лон дон-Торонто, 1927). Творчість Ф. Лайвсей чекає ще на гли бокого дослідника-перекладознавця, що зміг би вивчити її перекладацький доробок в контексті історії художнього перекладу в Канаді та на тлі англомовної україніки. мою Андієвською, Леонідом Рудницьким, Мар- тою Тарнавською, Богданом Рубчаком, Ігорем Шевченком, Анною-Галею Горбач, Ігорем Качу- ровським та ін.), на випуск якої наполегливо шукає кошти видавництво “Пульсари”, очо люване письменницею й подвижницею україн ської справи Ларисою Копань. Людмила Тарнашинська - член Націо нальної Спілки письменників України та член Спілки журналістів України. Головний редактор (на громадських засадах) розділу “Журналістика. Преса. Видавництва” Енциклопедії сучасної України. Людмила Тарнашинська люб ’язно погодилася стати членом редколегії і представляти наш журнал в Україні. Підтримуємо її кандидатуру на здобуття премії! Бажаємо Людмилі Тарнашинській отри мати цю заслужену нагороду!. 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2001 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top