Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ваші статті у збірниках та енциклопедіях: “Ukrainian family names” - Dictionary of Ukrainian surnames in Canada (1974); статті в Ukrainian-Ameri- can Theatre - “Ethnic Theatre in United States” (1983); “Echoes of Glasnost” (1989); “Slavic drama: A Question of innovation” (1991) та журналах. Крім викладання літератури ви працювали також редактором? Так, після того, як припинили українську програму в Ратґерському університеті я перейшла на редагування американських наукових праць - довший час очолювала редакторське відділення Прінстон- ського Дослідного Форуму. А редагування українських видань? Це також. Почалося з пластових видань. Була літературним редактором журналу “Сучасність”, а пізніше прийшлося редагувати видання й очолювати видавничу комісію Наукового Товариства ім. Шев ченка, що й досі роблю, вже понад 8 років. Згадка про працю в НТШ наводить на думку про ваше членство в таких наукових уста новах як Спілка письменників України, “Слово”, Міжнародний ПЕН клюб, Асоціяція американ ської порівняльної літератури, Асоціяція україн ських студій, Українська Вільна Академія Наук і Наукове Товариство ім. Шевченка, якого ви є віцепрезидентом. Як знаходите стільки часу і на таку науково-громадську роботу. НТШ має для мене спеціяльне місце. Мій батько був відданим членом НТШ. Я свідома того, скільки НТШ зробило для української науки ще в Україні, і які можливості має тут. НТШ не тільки дає спільний науковий форум і заохоту для україністів Америки, але і для чужинців зацікавлених в укра їністиці, і для українських науковців інших галузей. Наукова робота є в першу чергу праця одинцем, але також дуже потрібна група подібно думаючих. Тому, крім імпрез і видань українською мовою, ми орга нізовуємо англомовні конференції і видання. Часто видаємо книжки спільно з іншими науковими видав ництвами. У пресі про сучасні проблеми українського правопису звичайно зустрічаємо ваше ім’я, пов’я зане з організацією та проведенням правописних конференцій. Заходами НТШ я зорганізувала конференції про правопис в Україні (1996 і 1997) і в Урбані, ми перевидали Правописний словник Г. Голоскевича, 1997 р. я зредагувала окремий збірник статтей про мову і правопис. НТШ вже вдруге провело в Нью- Йорку семінар для редакторів української преси. Цікавим поєднанням науково-громадсько- виховного аспектів була зорганізована вами восе ни 1998 р. в Нью-Йорку наукова конференція з участю молодих докторантів, які на зміну від, на жаль, прийнятого в діяспорі звичаю виступати на таких форумах англійською мовою, на цій кон ференції доклали максимум старань і доповідали добірною українською мовою. Це очевидно було вашою заслугою, що приводить до цікавого питан ня про виховання молодого покоління. Ваші діти закінчили університети, двоє стали докторами наук, одружені з українцями і бачимо їх у громаді. В чому таємниця успіху? У першу чергу ми з чоловіком заохочували дітей студіювати те, що їх цікавить і приносить ра дість, не думаючи про фінансову винагороду. Голов не, щоб було задоволення у самій праці. Ми старали ся дати дітям повну середню освіту з українознавства, щоб вони не мали комплексів через незнання своєї культури. Тому я зорганізувала і вела школу укра їнознавства у Трентоні, де діти нашої громади мали змогу продовжувати навчання від 7 до 12 кляс (школа проіснувала 11 років). Важливо, щоб діти почувалися певними інтелектуально і психологічно. А крім того, повна плинність у двох мовах розвиває логічне ду мання, що допомагає і в математичних науках. Постать багатогранної особистости Лари си Онишкевич була б далеко неповною без згадки про її приналежність до пластової організації та від даної праці для неї. Від ранньої молодости вона від давала свій час і вміння виховній праці з молоддю, праці у проводі Пласту - Крайовому в Канаді та в Головній Пластовій Булаві і Раді, в плянуванні та проведенні пластових ідеологічних конгресів. Упро довж 22 років редагувала посібник для пластових виховників “В дорогу з юнацтвом ”, була співредакто ром “Юнака”, а також редактором збірника про українську культуру для молоді “Мандрівка тисячо літтям ” і двомовної книжечки “Сучасне українське весілля в північній Америці”. Лариса Онишкевич нале жить до куреня пластових сеньйорок “Перші сте- жі”, згідно з традицією якого є вносити нові ідеї та форми пластової програми для юнацтва. Вона була ініціяторкою неодного цікавого проекту. Кінчаючи розмову напрошується питання, а які ваші пляни? Крім двох збірників праць про драму і театр, думаю про дещо довший проект: словник-довідник української літератури в північній Америці англій ською мовою, щоб мати словниково-енциклопедичне видання про походження письменників, твори будь- якою мовою, перекладачів, театри (які ставили укра їнські твори), видавництва і т.п. Це було б подібне до довідників серії “Оксфорд Компеньйон” про різні лі тератури. Тут буду розраховувати на співпрацю двох колег та інформації з кожного можливого джерела. Напевно багато Ваших читанок мають та кі інформації. Бажаючи дальших успіхів у вашій багатогранній діяльності, щиро дякую за цікаве висвітлення питання “Хто є хто” в науковому сві ті, в українському літературознавстві, серед відо мих визначних представників та успішних щасли вих матерів української Західньої діяспори. Розмову вела Любомира Крупа. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top