Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ НАДІЯ ПОПЕЛЬ Ми втратили одну з ос- новниць 82-го Відділу СУА, дорогу Надію Попель. Відійшла у вічність 15-го грудня 1999 р. Важко було нам розставатися з нею, бо була вона душею Відділу. Виконуючи взірцево свої обов’язки скарбника, вона не була байдужою до всіх інших справ Відділу, про все знала і там де треба допомагала членкам. Два роки була головою Відділу. Народилася Надія на Стрийській землі в 1913 році в сім’ї священика. Мати Марія з Тимцю- раків, батько Зіновій Дригинич. Мала три молодші сестри. Батько швидко помер. Мати з дітьми переїхала до бабуні в Стрию, де Надія у 1931 році закінчила учительську семінарію. Вчилася весь час з відзначенням. Згодом закінчила Торговельну школу і працювала в “Центробанку” у Львові. Вийшла заміж за Мар’яна Попеля. З приходом більшовиків у 1944 році з чоловіком і сином Юрієм виїж джають до Словаччини, а згодом до Франції, де в той час проживав брат чоловіка. У 1949 р. переїздять до Америки і тут, в Нью-Йорку, Надя працює в Ситі Банку. Так як вчилася, так і зарекомендувала себе першо рядною працівницею. Надія була взірцевою мамою і бабунею, привила синові і трьом внукам любов до всього, що українське. Передчасно помер її чоловік, але з піднесеним чолом працювала вона для родини і української громади. Належала до Патріярхального Товариства де була скарбником, як також була скарб ником в Українському Музею у Нью-Йорку. Постійно тримала кон такт з родиною в Україні та допо магала їй. Цікавилася всіми подіями на Батьківщині, хвилювалася і пе реживала... Надія була товариською, згідливою, скромною людиною. Ка жуть, що нема незамінимих людей; є люди неповторні - їх можна заступити, але замінити - ніколи. Такою була нам дорога Надія Попель. Не одна сльоза впала з очей союзянок, які її щиро любили і шанували, бо була їм, як рідна сестра. Молимося Богові за спокій її душі. Завжди буде нам бракувати її присутносте в нашому Відділі, коли засядемо до спільного столу. Вічна їй пам’ять! М.М., пресова референтка. ДАРІЯ ШВЕЦЬ 9 грудня 1999 року померла членка 33-го Відділу Дарія Швець. Народилася Дарія 19 верес ня 1935 року в м. Городище на Львів щині в родині Наталії та Євстахія Табаків. Крім неї в родині було ще двоє дітей — доня Наталка та син Мирослав. Наталка померла ще в дитячому віці. У 1944 році родина вирушила на еміграцію. Дуже тяж ким видався цей скитальський шлях: в дорозі від тифу померла мати, до табору в Німеччині (Міттенвальд) дістався батько з двома дітьми. Ні меччина і стала для нього місцем останнього притулку — у 1946 році він раптово помирає, а Дарія з братом залишаються круглими си ротами на чужій землі, без пос тійного даху над головою. Діти попадають до сиротинця у Філя дельфії, потім ними опікуються вуйко і тета, забравши їх до Канади. У 1949 році опіку перебирає дідо, який жив в Акроні, і діти знову опиняються в Америці. Тут про ходить юність Дарії, вона згодом знайомиться з Ільком Швецем і у червні 1952 року вони одружуються. На постійне проживання переби раються до Парми, в їхній родині на родилося четверо синів: Роман, Іван, Тарас та Мирон. Дарія не довгий час була союзянкою, але й за той короткий період її пізнали як дуже скромну людину, добру душею, до всіх привітну і готову допомогти потребуючим. Хвороба обірвала її життя у такому віці, коли ще довгі літа можна було тішитися внуками від трьох синів, а їх у Дарії було семеро. Прощальне слово під час по хорону від Управи 33-го Відділу ви словила Оля Дем’янчук, а Ірина Ка шубинська поклала в домовину сим волічну грудочку рідної землі з України. Членки 33-го Відділу вис ловлюють щире співчуття залише ним у смутку чоловікові Дарії Ільку та синам з їх родинами, близькій та дальшій родині в Америці, Канаді та Україні. Ніна Кулакова-Сікора. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
