Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ НАДІЯ ПОПЕЛЬ Ми втратили одну з ос- новниць 82-го Відділу СУА, дорогу Надію Попель. Відійшла у вічність 15-го грудня 1999 р. Важко було нам розставатися з нею, бо була вона душею Відділу. Виконуючи взірцево свої обов’язки скарбника, вона не була байдужою до всіх інших справ Відділу, про все знала і там де треба допомагала членкам. Два роки була головою Відділу. Народилася Надія на Стрийській землі в 1913 році в сім’ї священика. Мати Марія з Тимцю- раків, батько Зіновій Дригинич. Мала три молодші сестри. Батько швидко помер. Мати з дітьми переїхала до бабуні в Стрию, де Надія у 1931 році закінчила учительську семінарію. Вчилася весь час з відзначенням. Згодом закінчила Торговельну школу і працювала в “Центробанку” у Львові. Вийшла заміж за Мар’яна Попеля. З приходом більшовиків у 1944 році з чоловіком і сином Юрієм виїж джають до Словаччини, а згодом до Франції, де в той час проживав брат чоловіка. У 1949 р. переїздять до Америки і тут, в Нью-Йорку, Надя працює в Ситі Банку. Так як вчилася, так і зарекомендувала себе першо рядною працівницею. Надія була взірцевою мамою і бабунею, привила синові і трьом внукам любов до всього, що українське. Передчасно помер її чоловік, але з піднесеним чолом працювала вона для родини і української громади. Належала до Патріярхального Товариства де була скарбником, як також була скарб ником в Українському Музею у Нью-Йорку. Постійно тримала кон такт з родиною в Україні та допо магала їй. Цікавилася всіми подіями на Батьківщині, хвилювалася і пе реживала... Надія була товариською, згідливою, скромною людиною. Ка жуть, що нема незамінимих людей; є люди неповторні - їх можна заступити, але замінити - ніколи. Такою була нам дорога Надія Попель. Не одна сльоза впала з очей союзянок, які її щиро любили і шанували, бо була їм, як рідна сестра. Молимося Богові за спокій її душі. Завжди буде нам бракувати її присутносте в нашому Відділі, коли засядемо до спільного столу. Вічна їй пам’ять! М.М., пресова референтка. ДАРІЯ ШВЕЦЬ 9 грудня 1999 року померла членка 33-го Відділу Дарія Швець. Народилася Дарія 19 верес ня 1935 року в м. Городище на Львів щині в родині Наталії та Євстахія Табаків. Крім неї в родині було ще двоє дітей — доня Наталка та син Мирослав. Наталка померла ще в дитячому віці. У 1944 році родина вирушила на еміграцію. Дуже тяж ким видався цей скитальський шлях: в дорозі від тифу померла мати, до табору в Німеччині (Міттенвальд) дістався батько з двома дітьми. Ні меччина і стала для нього місцем останнього притулку — у 1946 році він раптово помирає, а Дарія з братом залишаються круглими си ротами на чужій землі, без пос тійного даху над головою. Діти попадають до сиротинця у Філя дельфії, потім ними опікуються вуйко і тета, забравши їх до Канади. У 1949 році опіку перебирає дідо, який жив в Акроні, і діти знову опиняються в Америці. Тут про ходить юність Дарії, вона згодом знайомиться з Ільком Швецем і у червні 1952 року вони одружуються. На постійне проживання переби раються до Парми, в їхній родині на родилося четверо синів: Роман, Іван, Тарас та Мирон. Дарія не довгий час була союзянкою, але й за той короткий період її пізнали як дуже скромну людину, добру душею, до всіх привітну і готову допомогти потребуючим. Хвороба обірвала її життя у такому віці, коли ще довгі літа можна було тішитися внуками від трьох синів, а їх у Дарії було семеро. Прощальне слово під час по хорону від Управи 33-го Відділу ви словила Оля Дем’янчук, а Ірина Ка шубинська поклала в домовину сим волічну грудочку рідної землі з України. Членки 33-го Відділу вис ловлюють щире співчуття залише ним у смутку чоловікові Дарії Ільку та синам з їх родинами, близькій та дальшій родині в Америці, Канаді та Україні. Ніна Кулакова-Сікора. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
