Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
99-ий ВІДДІЛ СУА ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ, Вотервліт, Н.-Й. Загальні збори 99-го Відділу ім. Лесі Українки відбулися 6 лютого ц. р. Головою президії вибрали Наталку Верзол, секретаркою - Марію Філь. Головну Управу репрезентувала її голова Дозя Кушнір. Управу Відділу вибрали у такому складі: Люба Кушнір - голова, Надія Сембрат - заступниця голови, Дозя Кушнір - секретарка, Дарка Мокій - скарбник, Любомира Мокій - фінансова секретарка. Референтки: Марія Кулик - організаційна, Закінчення із стор. 8. Одначе поновлення Г. Кочура в Спілці письменників відбулося аж у 1988 р. Наступного року він стає лавреатом Перекладацької премії ім. Максима Рильського Спілки письменників України. Ця премія присуджується за найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, що збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загальнолюдський духовний процес. У цьому ж 1989 р. у видавництві “Молодь” вийшла перша збірка власних віршів Григорія Ко чура “Інтинський зошит: Вірші 1945-1953 років” — одна з великих сторінок нашої “невольничої музи” найвищого інтелектуального рівня. Автору йшов тоді 81-й рік життя... 1991 р. видавництво “Дніпро” публікує збір ку “Друге відлуння”, куди ввійшла абсолютна біль шість віршових перекладів Майстра, також Шек- спірів “Гамлет, принц данський”. Збірка охоплює понад 130 авторів, перекладених із 24 мов, що репре зентують 26 національних літератур. Вона обіймає значний часовий період (двадцять сім століть, почи наючи з Архілоха, VII ст. до н. е.) та географічний простір — Европу, Америку, Північну та Південну, і Азію. Усе це охопила своїм генієм одна людина! Це унікальна в українській літературі енциклопедія поетичних стилів, перекладацький дивосвіт, у якому багатоголосся адекватно відтворено розмаїттям звукових багатств та художніх засобів української мови. Справедливо пише М. Стріха: “Навіть на тлі яскравих і загальновизнаних здобутків провідних майстрів підсумкова книга Г. Кочура “Друге від луння” — явище абсолютно унікальне як за рівнем втілення вершинних творів світової поезії, так і за обсягом охоплених авторів, мов та історичних епох” (“Літературна Україна” за 23 лютого 1994 p.). На жаль, з різних причин далеко не всі переклади Г. Кочура ввійшли до збірки “Друге відлуння”. Так, його близький друг та однодумець Л. Череватенко умістив у журналі “Дніпро” за 1995 р. (Ч. 9-10, стор. 104-115) добірку Кочурових в основному непублікованих перекладів під промо вистою назвою “Третє відлуння”. Історикові культури важко переоцінити вар тість перекладів Г. Кочура. Праця Майстра в цій га лузі — окремий етап в історії українського ху дожнього перекладу, в засвоєнні світової літератури Леся Мшцук - культосвітня, Дозя Кушнір - пресова, Наталка Кушнір -В ерзол - виховна, Любомира Мокій - суспільної опіки, Віра Кушнір - мистецько-музейна, Любомира Мокій - стипендійна. Контрольна комісія: Катруся Ксенич - голова, Калина Тисяк і Теодозія Шевчук членки. Дозя Кушнір, пресова референтка. Закінчення на стор. 32. нашою. Він залишив нам такі зразки перекладаць кого мистецтва, яких годі перевершити, з якими не легко й зрівнятися. Творча індивідуальність Г. Ко чура ніколи не тяжіє над поезією, яку він пере кладає: глибинне знання світової культури, філоло гічна компетентність та повага, з якою він ставиться до автора, творять це диво перевтілення. Але крім того, Г. Кочур — автор широко- маштабних досліджень з тверезими, виваженими о- цінками: “Шекспір в Україні” (1966), “Микола Зеров і польська література” (1966), “Штрихи до портрету Максима Рильського” (1970), “Данте в українській літературі” (1971), “Арістофанів сміх” (1981), “Зеро- в і Словацький” - 1988), “Кілька уваг про Василя Мисика та його переклад “Ромео і Джульєтти” (1988), “Феномен Миколи Лукаша” (1989), “Літера турна доля Вергілія” (1992). Він написав також пе редмови до україномовних видань творів П. Верлена, Ф. Шіллера, Дж.Боккаччо, Я.Гашека та чимало ста- ттей для “Української Літературної Енциклопедії”. У березні 1993 р. Наукове Товариство імені Шевченка обирає Г. Кочура своїм дійсним членом і в серпні цього ж року, під час Другого конгресу Між народної асоціяцїї україністів, нагороджує його Ме даллю імені Михайла Грушевського. 9 березня 1995 р. Указом Президента України Л. Кучми Г. Кочуру присуджено Державну премію України імені Т. Шев ченка. На жаль, присуджено її посмертно: 15 грудня 1994 Григорій Кочур переступив межу вічності. Але це присудження стало належним (хоча й запізнілим) визнанням його величезних заслуг перед українсь кою культурою, його вагомого внеску в світову літе ратуру. У сонеті, присвяченому Кузьмі Хобзеєві, Григорій Кочур писав: Приймаю, доле, все без скарги, без вагань, Лиш. вбережи, молю, м ого єст ва основу — М оє оплачене поневірянням слово: В нім сяє все, чого позбавлений в житті, В нім — волі й вічност і улам ки золот і, В нім — правді світ овій і правді нашій дань. (Г. Кочур. Інтинський зошит... Стор. 28). У цих рядках — Заповіт Григорія Кочура прийдешнім поколінням. РОКСОЛЯНА ЗО РІВЧАК Львів, 22 серпня 1998 р. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2000 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
