Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
99-ий ВІДДІЛ СУА ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ, Вотервліт, Н.-Й. Загальні збори 99-го Відділу ім. Лесі Українки відбулися 6 лютого ц. р. Головою президії вибрали Наталку Верзол, секретаркою - Марію Філь. Головну Управу репрезентувала її голова Дозя Кушнір. Управу Відділу вибрали у такому складі: Люба Кушнір - голова, Надія Сембрат - заступниця голови, Дозя Кушнір - секретарка, Дарка Мокій - скарбник, Любомира Мокій - фінансова секретарка. Референтки: Марія Кулик - організаційна, Закінчення із стор. 8. Одначе поновлення Г. Кочура в Спілці письменників відбулося аж у 1988 р. Наступного року він стає лавреатом Перекладацької премії ім. Максима Рильського Спілки письменників України. Ця премія присуджується за найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, що збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загальнолюдський духовний процес. У цьому ж 1989 р. у видавництві “Молодь” вийшла перша збірка власних віршів Григорія Ко чура “Інтинський зошит: Вірші 1945-1953 років” — одна з великих сторінок нашої “невольничої музи” найвищого інтелектуального рівня. Автору йшов тоді 81-й рік життя... 1991 р. видавництво “Дніпро” публікує збір ку “Друге відлуння”, куди ввійшла абсолютна біль шість віршових перекладів Майстра, також Шек- спірів “Гамлет, принц данський”. Збірка охоплює понад 130 авторів, перекладених із 24 мов, що репре зентують 26 національних літератур. Вона обіймає значний часовий період (двадцять сім століть, почи наючи з Архілоха, VII ст. до н. е.) та географічний простір — Европу, Америку, Північну та Південну, і Азію. Усе це охопила своїм генієм одна людина! Це унікальна в українській літературі енциклопедія поетичних стилів, перекладацький дивосвіт, у якому багатоголосся адекватно відтворено розмаїттям звукових багатств та художніх засобів української мови. Справедливо пише М. Стріха: “Навіть на тлі яскравих і загальновизнаних здобутків провідних майстрів підсумкова книга Г. Кочура “Друге від луння” — явище абсолютно унікальне як за рівнем втілення вершинних творів світової поезії, так і за обсягом охоплених авторів, мов та історичних епох” (“Літературна Україна” за 23 лютого 1994 p.). На жаль, з різних причин далеко не всі переклади Г. Кочура ввійшли до збірки “Друге відлуння”. Так, його близький друг та однодумець Л. Череватенко умістив у журналі “Дніпро” за 1995 р. (Ч. 9-10, стор. 104-115) добірку Кочурових в основному непублікованих перекладів під промо вистою назвою “Третє відлуння”. Історикові культури важко переоцінити вар тість перекладів Г. Кочура. Праця Майстра в цій га лузі — окремий етап в історії українського ху дожнього перекладу, в засвоєнні світової літератури Леся Мшцук - культосвітня, Дозя Кушнір - пресова, Наталка Кушнір -В ерзол - виховна, Любомира Мокій - суспільної опіки, Віра Кушнір - мистецько-музейна, Любомира Мокій - стипендійна. Контрольна комісія: Катруся Ксенич - голова, Калина Тисяк і Теодозія Шевчук членки. Дозя Кушнір, пресова референтка. Закінчення на стор. 32. нашою. Він залишив нам такі зразки перекладаць кого мистецтва, яких годі перевершити, з якими не легко й зрівнятися. Творча індивідуальність Г. Ко чура ніколи не тяжіє над поезією, яку він пере кладає: глибинне знання світової культури, філоло гічна компетентність та повага, з якою він ставиться до автора, творять це диво перевтілення. Але крім того, Г. Кочур — автор широко- маштабних досліджень з тверезими, виваженими о- цінками: “Шекспір в Україні” (1966), “Микола Зеров і польська література” (1966), “Штрихи до портрету Максима Рильського” (1970), “Данте в українській літературі” (1971), “Арістофанів сміх” (1981), “Зеро- в і Словацький” - 1988), “Кілька уваг про Василя Мисика та його переклад “Ромео і Джульєтти” (1988), “Феномен Миколи Лукаша” (1989), “Літера турна доля Вергілія” (1992). Він написав також пе редмови до україномовних видань творів П. Верлена, Ф. Шіллера, Дж.Боккаччо, Я.Гашека та чимало ста- ттей для “Української Літературної Енциклопедії”. У березні 1993 р. Наукове Товариство імені Шевченка обирає Г. Кочура своїм дійсним членом і в серпні цього ж року, під час Другого конгресу Між народної асоціяцїї україністів, нагороджує його Ме даллю імені Михайла Грушевського. 9 березня 1995 р. Указом Президента України Л. Кучми Г. Кочуру присуджено Державну премію України імені Т. Шев ченка. На жаль, присуджено її посмертно: 15 грудня 1994 Григорій Кочур переступив межу вічності. Але це присудження стало належним (хоча й запізнілим) визнанням його величезних заслуг перед українсь кою культурою, його вагомого внеску в світову літе ратуру. У сонеті, присвяченому Кузьмі Хобзеєві, Григорій Кочур писав: Приймаю, доле, все без скарги, без вагань, Лиш. вбережи, молю, м ого єст ва основу — М оє оплачене поневірянням слово: В нім сяє все, чого позбавлений в житті, В нім — волі й вічност і улам ки золот і, В нім — правді світ овій і правді нашій дань. (Г. Кочур. Інтинський зошит... Стор. 28). У цих рядках — Заповіт Григорія Кочура прийдешнім поколінням. РОКСОЛЯНА ЗО РІВЧАК Львів, 22 серпня 1998 р. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2000 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
