Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
- Ми діємо за трьома напрямками. Перший - це запобіжний. Тобто ми намагаємося запобігти торгівлі жінками. А це передбачає, насамперед, широку поінформованість населення про можливі трагічні наслідки такого виїзду за кордон. А головне допомогти жінкам знайти застосування своїм силам тут, в Україні, щоб вижити економічно. Основна наша робота зосереджена нині у трьох центрах, що мають назву “Жінка до жінки”, - вони розташовані у Львові, Донецьку та Дніпропетровську. Тут жінки можуть отримати безкоштовні консультації юриста, психолога, зокрема й щодо виїзду за кордон. їм допоможуть тут і з працевлаштуванням: порадять, як написати резюме, запропонують початкові курси бізнесу тощо. Кожен з центрів має фахівців з різних видів діяльности, наприклад, із проблем жіночого лідерства чи проти насильства у сім'ї. Причому, вони виїжджають зі своїми консультаціями і в інші міста й села регіону. Другий напрям опрацьований нами менше, але він має велику перспективу на майбутнє. Йдеться про юридичний захист жінок, тісну співпрацю з правозахисними організаціями, вироблення певних юридичних процедур для захисту жінок та покарання винних. Іншими словами, ми все робимо для того, щоб суспільна свідомість та офіційні інстанції сприймали проблему, торгівлі жінками саме як проблему, й відповідно, щоб було вироблене законодавче забезпечення. Третім напрямом наших зусиль є допомога жінкам, які хочуть повернутися додому. Ми працюємо з українськими консульськими відділами тих країн, де наші жінки стають товаром й об'єктом насилля. Не все тут легко вдається, бо не скрізь цій проблемі надається належна увага, до того ж бракує ресурсів. Однак це не тільки економічна, а насамперед психологічна проблема. Жінки, які пройшли всі кола пекла, бояться такого повернення - їх стримує сором перед близькими, страх помсти з боку тих, хто завербував їх на так звану “роботу” за кордон. А ще неминуче постає питання: з чого жити тут в Україні? Як бачите, не все так просто. Ми плянуємо відкрити додатково ще два подібних центри, які могли б допомагати жінкам. Ця програма - одна з пріорітетних програм американського уряду. І роль недержавних організацій тут важко переоцінити: вони налагоджують доконечні контакти з відповідними установами, родинами. Щокілька тижнів відбуваються в нас зустрічі з членами координаційної ради: представниками уряду, донорських і недержавних організацій. - Пані Лідо, але, здається, українська громадськість не має уявлення про справжні маштаби цієї проблеми... - Так, правдивої статистики немає - є тільки намір вивчити проблему, яка насправді є дуже серйозною. Це трагедія багатьох і багатьох: роздерті родини, залишені без материнської опіки діти, зламані дівочі долі... Сотні трагічних історій... Причому тепер іде найбільший натиск на жінок молодшого віку й дівчат. Група найвищого ризику - це дівчата віком 12-25 років, часто з менших населених пунктів, де, власне, взагалі бракує будь- якої інформації про можливі наслідки такого вербування. - Отже, проблема поінформованости суспільства залишається актуальною... - Це справді так. Масова свідомість має бути готовою до того, що в пошуку роботи за кордоном є ризик - і роль мас-медіа в цьому є незамінною. На жаль, вони ще не дуже активно висвітлюють цю тему. Сподіваюся, що незабаром цю прогалину певною мірою заповнить серія напівдокументальних телевізійних передач про торгівлю жінками. Бажано також, щоб преса більше писала про такі недержавні організації, які займаються подібними проблемами - від інфляції таки залежить багато. - І все ж першопричиною всіх цих проблем є еономічна ситуація в Україні, зростаюче безробіття... - Але не тільки це! Тут є проблема й психологічна: як жінки ставляться до самих себе. Знаєте, я була вражена тим, якою низькою є самооцінка жінок, особливо в сільській місцевосте. А там, де відсутні гідність, самоповага - є ґрунт для свавілля... Жінки часто вважають цілком нормальним брутальне поводження в родині чоловіка, виправдовуючи це важкими умовами життя. Та й у міських родинах нерідко за позірним благополуччям криється пригнічення жінки... Тож психологічно жінка готова бути об'єктом насилля не тільки в рідній домівці - і нерідко приймає це як належне. Тож проблема торгівлі набирає тут і такого, психологічного виміру... - Так, спілкуючись з багатьма людьми в Україні, Ви, пані Лідо, безперечно, маєте конкретні враження й спостереження. Але чи є щось таке, що Вам найбільше подобається в українських жінках? - Мені дуже хочеться, щоб жінки навчилися належно поціновувати себе. Українські жінки дуже сильні, витривалі. Я щиро заздрю їхній енергії, однак вбачаю у цьому як позитив, так і негатив: адже вони не жаліють себе, не вміють себе любити - і в тому основна їхня проблема. їхня відданість і самопожертва родині й громадському життю подиву гідна. Однак потрібно, щоб вони навчилися шанувати й любити самих себе, зуміли якось втримати свою 6 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
