Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
свого сина Михайла Лозку передати великі суми грошей Луцькому братству, братській церкві - “на шпиталь братський Луцький золотих п’ятде сят і на Манастир панєнський чернецький...” [8]. Княжна Гальшка Острозька також вва жала своїм обов'язком у заповіті, складеному 1579 р, передати велику суму грошей “на шпи таль і академію Острозькую, на манастир свя того Спаса недалеко Луцька”. У документі гово риться, що запис княжни зроблений “добровіль не з печаттю моєю і з підписом власної руки”. У записі про пожертву на Луцьке братство, складеному 1 березня 1638 р. Ганною Мельницькою Станіславовою Трацевською, го вориться, що передає вона 300 злотих братству Луцькому “за спасіння своє, за душі свого чоловіка і родичів своїх” [9]. Меценатська діяльність жінок на користь церкви і школи була досить поширеною серед шляхти та магнатських родів. А якщо взяти до уваги той факт, що братства в зазначений період діяли не лише у містах Львові, Києві та Луцьку, а й у Городку, Острозі, Люблині, Замості, Рога тині, Галичі, Шаргороді, Стрятині, Кам’янці- Подільському, Дубні, Ярославлі, Немирові, Вінниці, Могильові, Слуцьку, Пінську, Вільно та інших містах і селах, стає зрозумілою і досить прикметною роль жінок у становленні брат ського руху на українських землях. Ще одним напрямком меценатської діяльности жінок була підтримка ними відомих церковних і культурних діячів тієї епохи. Зав дяки їхнім старанням діяльність церкви отриму вала суттєву матеріяльну й моральну підтримку. Наприклад, волинська княгиня Софія Чар- торийська відкрила у своєму маєтку в містечку Рахманів на Волині на початку XVII ст. друкар ню. Вона сама, маючи досить високу для тих ча сів освіту, перекладала з грецької на українську мову книги Святого письма. Палка прихильниця освіти, княгиня Чарторийська опікувалася долею провідного діяча Львівського братства Кирила Транквіліона Ставровецького - автора “Єван гелія учительного”. Цей твір було видрукувано 1619 р. в Рахманові коштом княгині. Маґнатка Раїна Могилянка княгиня Вишневецька підтримувала українського цер ковного діяча, а згодом митрополита Київського (1631-1632) Ісаю Копинського. При безпосеред ній участі та фінансовій підтримці княгині він заснував ряд манастирів: густинський-прилуць- кий, ладинський-підгірський і мгарський-лубен- ський. На прохання Копинського княгиня Вишневецька не лише видавала йому “фунда- ційні” записи на користь задніпровських манас тирів, але й дозволила в підгірському скиті заснувати жіночий манастир, а настоятелькою зробити рідну сестру Ісаї - інокиню Олександру. Особливим “фундушем” у 1619 р. вона передала у пожиттєве завідування Ісаї на правах ігумена, густинський, мгарський і ладинський манастирі. Більше того, вона доручила Копинському заві дувати усіма приходськими церквами в її укра їнських маєтностях, з підкоренням йому свяще ників та всього духовенства і навіть з правом “надання приходів за згодою з її старостами”. Таким чином Ісая здобув найвищу церковну посаду і вплив в цілому краї у маєтностях княгині Вишневецької. Наведені приклади не були у ті часи поодинокими випадками. Поширеність меценатської та опікун ської діяльносте шляхтянок дає змогу довести, що у тогочасному суспільстві як у специфічній системі зв’язків між людьми жінка існувала в конкретному соціяльному середовищі, яке мало обмежувало її свободу і права на особисту іні- ціятиву. Вона керувалася притаманними їй нор мами поведінки, духовними дороговказами та стереотипами морально-етичних вартостей. Ме ценатська та опікунська діяльність були проява ми жіночої свободи та складовою у традиційно шанобливому ставленні до жінки. Примітки: 1. Пономарьов А. Проблема походження українців. // Вісник національної академії наук. -К . - 1996. - 4.1-2. - С. 24-25. 2. Владимирський-Буданов Н. Ф. Чертьі семейного права Западной Росии в половине 16 в. // Чтения в обществе Нестора Летописца. - К. - 1890. - 4.6. - С.42-78. 3. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская. // Киевская старина. - 1883. - Сентябрь. - С.229-332. 4. Груиіевський М.С. Історія України - Руси. - К. - 1994. -Т.5. - С.265. 5. Бутич І. Перші чернігівські друкарні. //Друкарство. - 1996. - 4.1-2. - С.4. 6. Грушевський М.С. Історія України - Руси. - К. - 1994. -Т.5.-С.265. 7. Памятники, изданньїе Киевской комиссией для разбора древних актов. - К. - 2-ге вид. - 1898. -Т.1 - С.54. 8. Духовне завєщаніє, Галшки Гулевичовни. // Історія Кієвской духовной академії: Вип.1. Период до- могилянский. - К. - 1886. - С. 115-117. 9. Памятники, изданньїе временной комиссией для разбора древних актов, вьісочайше учрежденною при Киевском военном, подольском и вольтском генерал- губернаторе. - К. - 1845. -Т.1. - С. 146-147. Олександер Кривоший 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
