Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
свого сина Михайла Лозку передати великі суми грошей Луцькому братству, братській церкві - “на шпиталь братський Луцький золотих п’ятде сят і на Манастир панєнський чернецький...” [8]. Княжна Гальшка Острозька також вва жала своїм обов'язком у заповіті, складеному 1579 р, передати велику суму грошей “на шпи таль і академію Острозькую, на манастир свя того Спаса недалеко Луцька”. У документі гово риться, що запис княжни зроблений “добровіль не з печаттю моєю і з підписом власної руки”. У записі про пожертву на Луцьке братство, складеному 1 березня 1638 р. Ганною Мельницькою Станіславовою Трацевською, го вориться, що передає вона 300 злотих братству Луцькому “за спасіння своє, за душі свого чоловіка і родичів своїх” [9]. Меценатська діяльність жінок на користь церкви і школи була досить поширеною серед шляхти та магнатських родів. А якщо взяти до уваги той факт, що братства в зазначений період діяли не лише у містах Львові, Києві та Луцьку, а й у Городку, Острозі, Люблині, Замості, Рога тині, Галичі, Шаргороді, Стрятині, Кам’янці- Подільському, Дубні, Ярославлі, Немирові, Вінниці, Могильові, Слуцьку, Пінську, Вільно та інших містах і селах, стає зрозумілою і досить прикметною роль жінок у становленні брат ського руху на українських землях. Ще одним напрямком меценатської діяльности жінок була підтримка ними відомих церковних і культурних діячів тієї епохи. Зав дяки їхнім старанням діяльність церкви отриму вала суттєву матеріяльну й моральну підтримку. Наприклад, волинська княгиня Софія Чар- торийська відкрила у своєму маєтку в містечку Рахманів на Волині на початку XVII ст. друкар ню. Вона сама, маючи досить високу для тих ча сів освіту, перекладала з грецької на українську мову книги Святого письма. Палка прихильниця освіти, княгиня Чарторийська опікувалася долею провідного діяча Львівського братства Кирила Транквіліона Ставровецького - автора “Єван гелія учительного”. Цей твір було видрукувано 1619 р. в Рахманові коштом княгині. Маґнатка Раїна Могилянка княгиня Вишневецька підтримувала українського цер ковного діяча, а згодом митрополита Київського (1631-1632) Ісаю Копинського. При безпосеред ній участі та фінансовій підтримці княгині він заснував ряд манастирів: густинський-прилуць- кий, ладинський-підгірський і мгарський-лубен- ський. На прохання Копинського княгиня Вишневецька не лише видавала йому “фунда- ційні” записи на користь задніпровських манас тирів, але й дозволила в підгірському скиті заснувати жіночий манастир, а настоятелькою зробити рідну сестру Ісаї - інокиню Олександру. Особливим “фундушем” у 1619 р. вона передала у пожиттєве завідування Ісаї на правах ігумена, густинський, мгарський і ладинський манастирі. Більше того, вона доручила Копинському заві дувати усіма приходськими церквами в її укра їнських маєтностях, з підкоренням йому свяще ників та всього духовенства і навіть з правом “надання приходів за згодою з її старостами”. Таким чином Ісая здобув найвищу церковну посаду і вплив в цілому краї у маєтностях княгині Вишневецької. Наведені приклади не були у ті часи поодинокими випадками. Поширеність меценатської та опікун ської діяльносте шляхтянок дає змогу довести, що у тогочасному суспільстві як у специфічній системі зв’язків між людьми жінка існувала в конкретному соціяльному середовищі, яке мало обмежувало її свободу і права на особисту іні- ціятиву. Вона керувалася притаманними їй нор мами поведінки, духовними дороговказами та стереотипами морально-етичних вартостей. Ме ценатська та опікунська діяльність були проява ми жіночої свободи та складовою у традиційно шанобливому ставленні до жінки. Примітки: 1. Пономарьов А. Проблема походження українців. // Вісник національної академії наук. -К . - 1996. - 4.1-2. - С. 24-25. 2. Владимирський-Буданов Н. Ф. Чертьі семейного права Западной Росии в половине 16 в. // Чтения в обществе Нестора Летописца. - К. - 1890. - 4.6. - С.42-78. 3. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская. // Киевская старина. - 1883. - Сентябрь. - С.229-332. 4. Груиіевський М.С. Історія України - Руси. - К. - 1994. -Т.5. - С.265. 5. Бутич І. Перші чернігівські друкарні. //Друкарство. - 1996. - 4.1-2. - С.4. 6. Грушевський М.С. Історія України - Руси. - К. - 1994. -Т.5.-С.265. 7. Памятники, изданньїе Киевской комиссией для разбора древних актов. - К. - 2-ге вид. - 1898. -Т.1 - С.54. 8. Духовне завєщаніє, Галшки Гулевичовни. // Історія Кієвской духовной академії: Вип.1. Период до- могилянский. - К. - 1886. - С. 115-117. 9. Памятники, изданньїе временной комиссией для разбора древних актов, вьісочайше учрежденною при Киевском военном, подольском и вольтском генерал- губернаторе. - К. - 1845. -Т.1. - С. 146-147. Олександер Кривоший 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
