Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ганна Гойська, Раїна Соломирецька, Га- льшка Острозька, Софія Чарторийська, Гальшка Гулевичівна, Раїна Могилянка княгиня Виш- невецька та інші вписали не одну яскраву сторінку в історію українського благодійництва та меценатства. У своєрідних умовах родинного, побутового та суспільно-політичного життя, що склалися у цьому часі на українських землях ініціятива жінки-шляхтянки не обмежувалася домашнім господарством та вихованням дітей, як те було і в тодішній Московській державі, і в більшости Європейських країн. Жінка посідала привілейоване місце не лише в сім'ї, але й в українському суспільстві. Правове становище жінки в зазначений період нормував литовський Статут, положення церковного судочинства та звичаєвого права. Принцип рівноправности жінки-шляхтянки був проведений у карних і цивільних постановах Статуту - своєрідної шляхетської Конституції XVI-XVII ст. Жінки нарівні з чоловіками могли бути суб'єктом прав і зобов'язань та мати правову дієздатність без основних обмежень. Литовський Статут забезпечував жінкам також широкі майнові права [2]. Тим самим в умовах правової дієздатності та майнової незалежности в сім'ї, коли майно дружини не зливалося з майном чоловіка, а подружжя володіло ним роздільно, економічна дієздатність жінок не викликала особливих нарікань з боку чоловіків і вважалася цілком закономірним явищем тогочасного укра їнського життя. Український історик кінця XIX ст. Орест Левицький підкреслював, що кожна суспільна ідея і напрямок, кожна панівна в ту епоху чеснота чи вада знаходили в українській жінці не менш повне і пристрасне виявлення, як і в представниках іншої статі [3]. Одним з напрямків меценатської діяль ности жінок того часу було заснування православних церков, манастирів і шкіл при них. У пом'янику Києво-Печерського манастиря згадано багато жінок, які вносили свої офіри. Наприклад, вдова чернігівського скарбника Катерина Угорницька передала Києво- Печерській Лаврі всі свої маєтки . А Олена Горностаєва, уроджена княжна Чарторийська, стала фундаторкою Пересоп- ницького манастиря на Волині (1596 p.). Вона сама склала гуртожитний статут і влаштувала шпиталь для убогих і недужих . У червні 1556 р. княгиня Анастасія Заславська разом з сином склала дарчий акт про передачу маєтностей заснованому ними на Волині Дворецькому манастирю. В документі значилося: “Я, князь Януш Іван Кузьминич Заславський, поповняючи волю небожчика князя його милости отця мого, разом з її милостю маткою моєю княгинею Анастасією рівною Гольшанською-Заславською, віддаємо тії імінія, что отець мой небожчик князь Козьма Іванович Заславський міг надати манастирю нашому Дворецькому к церков Святої Троїці”[4]. У кінці XVI ст. при церкві Успіння в По- чаєві фондує манастир Ганна Гойська, дружина земського Луцького судді. При ньому була від крита та деякий час успішно працювала одна з кращих на Україні друкарень. 1618 р. в тому та ки Почаєві Кирило Ставровецький випускає в світ книгу “Зеркало богословія”, присвячену роз'ясненню православної догматики з цікавими матеріялами тогочасної космогонії [5]. Окрім то го, Ганна передала Почаєвській Лаврі ще й час тину своїх ґрунтів та отриманий нею від грець кого митрополита Неофіта образ Божої матері. У селі Юсиптичі на Волині в кінці XVI ст. фондує і підтримує матеріяльно православну церкву шляхтянка Олена Стеткевич - дружина козацького гетьмана Івана Виговського. В місті Гощі в 1639 році засновує своїм 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000 Портрет, фундаторки Підгаецького манастиря Єлизавети. Перша половина XVII. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top