Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ганна Гойська, Раїна Соломирецька, Га- льшка Острозька, Софія Чарторийська, Гальшка Гулевичівна, Раїна Могилянка княгиня Виш- невецька та інші вписали не одну яскраву сторінку в історію українського благодійництва та меценатства. У своєрідних умовах родинного, побутового та суспільно-політичного життя, що склалися у цьому часі на українських землях ініціятива жінки-шляхтянки не обмежувалася домашнім господарством та вихованням дітей, як те було і в тодішній Московській державі, і в більшости Європейських країн. Жінка посідала привілейоване місце не лише в сім'ї, але й в українському суспільстві. Правове становище жінки в зазначений період нормував литовський Статут, положення церковного судочинства та звичаєвого права. Принцип рівноправности жінки-шляхтянки був проведений у карних і цивільних постановах Статуту - своєрідної шляхетської Конституції XVI-XVII ст. Жінки нарівні з чоловіками могли бути суб'єктом прав і зобов'язань та мати правову дієздатність без основних обмежень. Литовський Статут забезпечував жінкам також широкі майнові права [2]. Тим самим в умовах правової дієздатності та майнової незалежности в сім'ї, коли майно дружини не зливалося з майном чоловіка, а подружжя володіло ним роздільно, економічна дієздатність жінок не викликала особливих нарікань з боку чоловіків і вважалася цілком закономірним явищем тогочасного укра їнського життя. Український історик кінця XIX ст. Орест Левицький підкреслював, що кожна суспільна ідея і напрямок, кожна панівна в ту епоху чеснота чи вада знаходили в українській жінці не менш повне і пристрасне виявлення, як і в представниках іншої статі [3]. Одним з напрямків меценатської діяль ности жінок того часу було заснування православних церков, манастирів і шкіл при них. У пом'янику Києво-Печерського манастиря згадано багато жінок, які вносили свої офіри. Наприклад, вдова чернігівського скарбника Катерина Угорницька передала Києво- Печерській Лаврі всі свої маєтки . А Олена Горностаєва, уроджена княжна Чарторийська, стала фундаторкою Пересоп- ницького манастиря на Волині (1596 p.). Вона сама склала гуртожитний статут і влаштувала шпиталь для убогих і недужих . У червні 1556 р. княгиня Анастасія Заславська разом з сином склала дарчий акт про передачу маєтностей заснованому ними на Волині Дворецькому манастирю. В документі значилося: “Я, князь Януш Іван Кузьминич Заславський, поповняючи волю небожчика князя його милости отця мого, разом з її милостю маткою моєю княгинею Анастасією рівною Гольшанською-Заславською, віддаємо тії імінія, что отець мой небожчик князь Козьма Іванович Заславський міг надати манастирю нашому Дворецькому к церков Святої Троїці”[4]. У кінці XVI ст. при церкві Успіння в По- чаєві фондує манастир Ганна Гойська, дружина земського Луцького судді. При ньому була від крита та деякий час успішно працювала одна з кращих на Україні друкарень. 1618 р. в тому та ки Почаєві Кирило Ставровецький випускає в світ книгу “Зеркало богословія”, присвячену роз'ясненню православної догматики з цікавими матеріялами тогочасної космогонії [5]. Окрім то го, Ганна передала Почаєвській Лаврі ще й час тину своїх ґрунтів та отриманий нею від грець кого митрополита Неофіта образ Божої матері. У селі Юсиптичі на Волині в кінці XVI ст. фондує і підтримує матеріяльно православну церкву шляхтянка Олена Стеткевич - дружина козацького гетьмана Івана Виговського. В місті Гощі в 1639 році засновує своїм 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000 Портрет, фундаторки Підгаецького манастиря Єлизавети. Перша половина XVII. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top