Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Сергій Цушко Іванна Савицька КОМП’ЮТЕРИНЯТА НАШ САДОЧОК В комп’ютера-мами, в комп’ютера-тата Є діти - маленькі комп’ютеринята. Дорослі комп’ютери - татко і мама - Розв’язують дуже серйозні програми. Маленьким ще треба рости й підростати, Вони полюбляють із дітками грати І кажуть вони, як Андрійко й Гану ся: - Цього ще не вмію, та скоро навчуся. Ой, який бо гарний наш садочок вліті! Дозрівають сливи, сонечком нагріті. Груші золотенькі, ой, які добренькі! Кращого садочка не знайти на світі. Ой, які ж пахучі та розкішні квіти! Сонечко їх гріє і колише вітер. Прилетить раненько пташечка маленька. Защебече мило: — “Добрий день вам, діти!” БЕЗ ВЕРБИ И КАЛИНИ Хто свій рід забуде Рідних маму й тата, Той хай не вертає До своєї хати. Пам’ятаю, мамо, Твоє тихе слово, Що мене учило Добру та любові. “У вербі, дитино, Сонце прокидається, На гілках калини Діти колихаються. Опустила віти Червона калина, Тихо шепче з вітром Верба й тополина. А до мене знову Мамин голос лине: “Без верби й калини Нема України”. Наталка Талиманчук “Український садочок. Вид. “Смолоскип, 1998. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2000
Page load link
Go to Top