Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ СВІТ ЛАРИСИ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ, АБО ОСЯЯНА МАТЕРИНСЬКОЮ ЛЮБОВ’Ю Якби знайшовся в Україні режисер, який хотів би зняти багатосерійний гостросюжетний фільм про долю однієї родини, що в ній, як у краплині води, відбилася б доля усієї України, кращого “об’єкта”, ніж родина Крушельницьких, годі було б шукати. Це вийшла би воістину грандіозна українська саґа про родину, коріння якої сягає ще 1395 року, коли Володислав Яґелло надав їй шляхетські привілеї, і яка дала своїй землі чимало славних імен - непересічних і трагічних водночас. Багатопланове життя Крушельницьких неймовірно важко “втиснути” не те що в одну журнальну публікацію, а навіть у велике художнє полотно, як-от багатоплановий роман чи телесеріял. Звісно, можна було б поглянути, наче в скельця чудодійного калейдоскопа, на деякі факти життя цього великого роду очима самої Лариси Крушельницької, нащадка своїх знаменитих предків, яка зростала в своєрідній атмосфері традицій та культури Галичини, що й сформувало її світогляд, переконання та уподобання. Але краще я оповім вам історію материнської любови, в ореолі якої зійшла ясна зоря Лариси Крушельницької, ділової та діяльної жінки-патріотки, першорядного фахівця, талановитого організатора й просто цікавої людини, яка магнетично притягає до себе інших своєю самобутністю. Через це розповідь моя буде одразу про двох непересічних жінок - Ларису Крушельницьку та її матір Г алю Левицьку- Крушельницьку, долю яких неможливо роз’єднати, хоча в цій родині було багато й інших жінок, про що пані Лариса у своїх спогадах написала так: “Мені здається, що любов і повагу до жінок дідуньо зумів виховати у всіх синів. Можливо; тому, що жінок у домі було завше менше. Але насамперед тому, що вони справді на це заслуговували” (тут і далі цитую за публікацією Лариси Крушельницької “Рубали ліс... Спогади галичанки” у часописі “Дзвін”, 4.3-5 за 1990 p.). Дідуньо - відомий український письменник і педагог Антон Крушельницький та його сини - Іван (батько Лариси), Богдан, Тарас, Остап Кру- шельницькі (а ще була дочка Володимира). Іван Крушельницький, маючи диплом Празького університету (а починав своє навчання у Віденському), був і поетом, і графіком, і малярем, і мистецьким та музичним критиком. Мати, Галя Левицька-Крушельницька, закінчила Віденську музичну академію, була відомою піянісгкою. Музикантами були і її сестри: Стефанія - скрипалькою та Марія - віольончелісткою. Усі вони й створювали довкола Лариси своєрідну мистецьку атмосферу. І, здавалося б, Лариса - названа так з любові до Лесі Українки (за свідченням її тата Івана Крушельницького - про це ми довідуємося з його листа до брата Тараса) - також мала би стати музикантом. Її й справді в дитинстві навчали гри на віольончелі.... Однак у житті є випадковості, які мною керували - зізналася мені у нашій недавній київській розмові пані Лариса. - Я людина твереза, не вірю у жодні сили, окрім Господа Бога, але щось мною керувало, це безперечно, якась доля була мені виписана. Та доля і вберегла її в жорстокому сталінському молохові, який безжально перемолов велику родину Крушельницьких. Думається мені, що оберігала її велика материна любов, її нездо ланна віра, яку Галя Левицька-Крушельницька так “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2000 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
