Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
краще організованим станом українського сус пільства. Отже, XVI - перша половина XVII ст. стали для українських земель не лише періодом появи на військово-політичній арені запорозького козацтва, а й серйозним випробуванням, за словами М. Грушев- ського, “Першим національним відродженням”. Серед когорти представників інтелектуальної еліти тих часів, які сміливо стали на захист “батьківських традицій”, мови та церкви, була й постать великої патріотки України Раїни Могилянки- княгині Вишневецької Раїна Могилянка, у перших сестра Київ ського митрополита Петра Могили, дружина одного з найбільших українських магнатів-землевласників князя Михайла Вишневецького, мати видатного полководця, непримиренного ворога козаків і всього українства, відступника православної віри Єремії Вишневецького, бабуся польського короля Михайла (1669-1673 pp.), старостиха овруцька і каштелянка Київська, народилася 1589 р. в сім’ї молдавського господаря Єремії Могили [1]. Єремія походив із знатного молдавського роду Могил, а мати Єлисавета була дочкою заможного сенатора із Трансільванії [2]. Обоє батьків були добре освіченими і глибоко віруючими людьми. Батько дівчинки - мудра і поважна людина в краї, молдавський господар (1595-1606 pp.). Він домігся у польського короля Сигізмунда III право на безперешкодне сповідування у своїх землях православної віри, робив часті і щедрі пожертви на потреби церкви та просвітництво, підтримував тісні зв’язки з Львівським братством і до самої смерті був його щедрим меценатом і покровителем. Закладена у Львові 1591 p., церква Успіння Богородиці була збудована майже винятково коштом Єремії Могили та його брата Симеона. Мав Єремія трьох синів і чотирьох дочок. Окрім найстаршої Раїни, в сім’ї росли Марія, Катерина та Ганна. Всі разом жили безтурботно під батьківським пильним оком і опікою добропорядної, набожної Єлисавети - матері сімейства. Як тільки діти досягай шкільного віку, їм влаштували домашню школу. Опанували письмо і читання, чужоземну мову, а дівчата ще й рукоділля. У школі Раїна остаточно утвердилася в православній вірі, бо виховували дітей, вчили їх наукам і прищеплювали повагу до традицій кращі вчителі Львівського братства [3]. Виростали Могили освіченими й набожними. Старожитні сімейства вважали за честь поріднитися зі славною родиною Як і годиться, першою з сестер заміж вийшла красуня Раїна. 1603 р. вона взяла шлюб з родовитим, одним з найзаможніших українських землевласників, оврутцьким старостою, князем Михайлом Вишневецьким [4]. А вже 22 лютого 1604 р. Михайло Вишневецький, як заведено, заніс до актових книг Кременецького земського суду складений 10 серпня 1603 р. дарчий запис своїй дружині Раїні, дочці молдавського господаря Могили на 1000 тисяч золотих, що записані на третій частині всіх його маєтків у рахунок свого посаіу [5]. Цього ж числа до актових книг з волі князя було внесено і запис про передачу князем Михайлом своїй дружині Раїні третьої частини всіх маєтків [6]. Як свідчать документи, одразу ж після такого “королівського” дарунку Михайло Вишневецький позичає 20 вересня 1603 року у своєї дружини 30 тисяч золотих під заставу двох частин своїх маєтків у короні Польській, Князівстві Литовськім і на Волині [7]. Того ж таки 1604 р. він підтверджує записом до актових книг факт передачі маєтків за позичені гроші [8]. Ці записи свідчать, яким заможним було молоде подружжя. Здавалося, доля щиро посміхалася Раїні, попереду безтурботне життя з розсудливим князем Михайлом, радість материнства. Та не так сталося, як гадалося... Невдовзі дім Вишневецьких втратив спокій. Почалося з приємних начеб то клопотів. Почали виходити заміж сестри Раїни: Марія за брацлавського воєводу Стефана Потоцького, затятого кальвініста, Катерина за православного волинського князя Самуїла Корецького, Анна за ленчицького воєводу Максиміляна Пржерембського. Незважаючи на одруження з чоловіками-поляками, сестри продов жували залишатися православними. Марія і померла в православній вірі, а Ганна сприяла братському рухові і навіть сама в 1630 р. вписалася в реєстр Львівських братчиків [91. Приклади подібної релігійної стійкости в шлюбах у ті часи були надзвичайно рідкісним явищем. Розбрат спалахнув у домі Могил зразу ж після смерті 1606 р. батька Раїни, старого Єремії. У боротьбі за спадок і престол гинули не лише родичі а й сімейне щастя княгині Вишневецької. Вона розуміла це, боролася але все даремно... Племінник батька Симеон вигнав з рідної країни матір Раїни Єлисавету, і дочка взяла її в свій дім. Бачила як мучилася стара мати, воліючи бачити на престолі сина Костянтина. Бачила і намагалася допомогти. Разом з матір’ю умовляла чоловіка і зятів піти в похід на Молдавію, здобути для брата престол і честь. А власний біль ховала глибоко в серці. їй хотілося не маєтків, не коштовностей, а звичайного земного материнського щастя. Похід в Молдавію виявився вдалим. Костянтин став господарем, але незабаром був зміщений Стефаном Томжею. І знову тривога в домі Раїни, знову похід у Молдавію, але вже не такий успішний. Військо Костянтина було розбито вщент і він потрапив у полон. В полоні опинилося і двоє зятів Раїни - Стефан Потоцький і Самуїл Корецький. 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
