Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РОКСОЛЯНА ЗОРІВЧАК Професор Львівського державного університету імені Івана Франка. ТВОРЧІСТЬ ІРИНИ СТЕШЕНКО В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ ДРУГОЇ половини XX ВІКУ “Тішу себе думкою, що може ж таки і я внесла хоч малесеньку часточку в розвиток рідної культури”. Ірина Стешенко. Дядьком для Ірини Стешенко був Микола Лисенко, дідунею (саме так називала Ірина свого дідуся) — Михайло Старицький, хрищеною матір’ю — Олена Пчілка; Леся Українка — кузинкою, що часто забавляла маленьку Орисю; тітками — Марія Старицька, драматична актриса, режисер і педагог, та письменниця Людмила Черняхівська; матір’ю — письменниця Оксана Стешенко, батьком — Іван Стешенко, міністер освіти України, застрелений більшовиками в Полтаві у 1918 p., братом — видатний український бібліограф — Ярослав Стешенко; повірницею юних днів — кузинка Вероніка Черняхівська, перекладач з германських мов; Агатангел Кримський, Микола Вороний, Павло Тичина, Микола Садовський, Панас Саксаганський були близькими друзями її батьків. А сама вона була сподвижницею Леся Кур- баса, цього видатного перетворювача сценічного мистецтва нашого сторіччя. Народилась Ірина Стешенко 5 липня 1898 р. в Києві. З дев’яти місяців почала вже розмовля ти, з раннього дитинства вивчала іноземні мови. З трьох років життя мала німкеню-гувернантку, з 5 років — француженку. Коли закінчила гімназію, крім рідної, володіла вільно російською, німецькою, французькою, англійською мовами. Виховувалася в літературній атмосфері, де дорожили народними традиціями, звичаями. Спогади дитинства зігрівали паню Орисю (любила вона таке звертання) ціле її життя. “В нас дома — колись! — писала до мене в листі за 26 грудня 1971 р. — ще за життя Старицьких, Лисенок, Стешенок etc. усе робилося за усіма найдетальнішими традиціями. Були, між іншим, завше три куті (як три царі!): чорна (пшенична з медом), сіра (яшна з маковим молоком) і біла (з рижу з мигдалевим молоком) і риба, і пісний борщ (з грибами і яблуками), і всілякі пісні пиріжки до нього і тому подібне... А після вечері, вже за німецьким звичаєм, засвічувалася ялинка!.. І під серветками на столі (під час вечері) обов’язково лежали подарунки (теж за німецьким звичаєм). Хоч дрібничку, хоч коштовну річ — а мусив кожен кожному щось подарувати”. 1918 р. закінчила філологічний факультет Вищих жіночих курсів у Києві, 1920 — Вищий драматичний інститут імені М. Лисенка і відтоді ввійшла в коло діячів Мельпомени. До 1949 р. була артисткою, та найдорожчий їй період — з 1923 по 1933 рік, коли грала в “Березолі”. До речі, свої Ірина Стешенко. Iryna Steshenko.
Page load link
Go to Top