Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РОКСОЛЯНА ЗОРІВЧАК Професор Львівського державного університету імені Івана Франка. ТВОРЧІСТЬ ІРИНИ СТЕШЕНКО В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ ДРУГОЇ половини XX ВІКУ “Тішу себе думкою, що може ж таки і я внесла хоч малесеньку часточку в розвиток рідної культури”. Ірина Стешенко. Дядьком для Ірини Стешенко був Микола Лисенко, дідунею (саме так називала Ірина свого дідуся) — Михайло Старицький, хрищеною матір’ю — Олена Пчілка; Леся Українка — кузинкою, що часто забавляла маленьку Орисю; тітками — Марія Старицька, драматична актриса, режисер і педагог, та письменниця Людмила Черняхівська; матір’ю — письменниця Оксана Стешенко, батьком — Іван Стешенко, міністер освіти України, застрелений більшовиками в Полтаві у 1918 p., братом — видатний український бібліограф — Ярослав Стешенко; повірницею юних днів — кузинка Вероніка Черняхівська, перекладач з германських мов; Агатангел Кримський, Микола Вороний, Павло Тичина, Микола Садовський, Панас Саксаганський були близькими друзями її батьків. А сама вона була сподвижницею Леся Кур- баса, цього видатного перетворювача сценічного мистецтва нашого сторіччя. Народилась Ірина Стешенко 5 липня 1898 р. в Києві. З дев’яти місяців почала вже розмовля ти, з раннього дитинства вивчала іноземні мови. З трьох років життя мала німкеню-гувернантку, з 5 років — француженку. Коли закінчила гімназію, крім рідної, володіла вільно російською, німецькою, французькою, англійською мовами. Виховувалася в літературній атмосфері, де дорожили народними традиціями, звичаями. Спогади дитинства зігрівали паню Орисю (любила вона таке звертання) ціле її життя. “В нас дома — колись! — писала до мене в листі за 26 грудня 1971 р. — ще за життя Старицьких, Лисенок, Стешенок etc. усе робилося за усіма найдетальнішими традиціями. Були, між іншим, завше три куті (як три царі!): чорна (пшенична з медом), сіра (яшна з маковим молоком) і біла (з рижу з мигдалевим молоком) і риба, і пісний борщ (з грибами і яблуками), і всілякі пісні пиріжки до нього і тому подібне... А після вечері, вже за німецьким звичаєм, засвічувалася ялинка!.. І під серветками на столі (під час вечері) обов’язково лежали подарунки (теж за німецьким звичаєм). Хоч дрібничку, хоч коштовну річ — а мусив кожен кожному щось подарувати”. 1918 р. закінчила філологічний факультет Вищих жіночих курсів у Києві, 1920 — Вищий драматичний інститут імені М. Лисенка і відтоді ввійшла в коло діячів Мельпомени. До 1949 р. була артисткою, та найдорожчий їй період — з 1923 по 1933 рік, коли грала в “Березолі”. До речі, свої Ірина Стешенко. Iryna Steshenko.
Page load link
Go to Top