Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЖОВТЕНЬ В жовтні жовте сонце гріє Так, що все навкруг жовтіє. Жовті квіти і листочки, Жовті дині й огірочки, Що достигли на насіння, Бо прийшла пора осіння. ЗАГАДКА Стоять коні на припоні, Не п’ють, не їдять, Завжди повні стоять. (пєКдсІвг ‘nufavyi) БІЛОЧКА ВОСЕНИ На гіллячках, на тоненьких, поки день ще не погас, сироїжки та опеньки білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, так їх тулить на сосні і міркує: а нехай-но ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, поки є іще тепло, а як випадуть пороші, заберу їх у дупло. Буде холодно надворі, сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі ціла в’язочка грибів! Але білочці не спиться, Дятел тукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця або хитрий бурундук. ОСІННЄ л и стя ч к о Шарудить під ногами листячко в садку: ш- ш-ш... Вітер наче звеселився, що так багато йому роботи, зриває останні листочки з дерев, не жаліє, покриває ними стежки в садку, крутить ними у повітрі — і, здається, крутиться листячко у таночку, у веселому таночку з вітром- розбишакою. І неначе приспівує їм пустотливий вітер: — Не сердьтеся, не сердьтеся на мене, на вітра веселого, — ви тут розпустилися рано повесні, зеленіли влітку, гріли вас соняшні промені, пили ви свіжі роси на світанках і годували цим дерево й освіжали в садку повітря — ви багато зробили, листочки, за літо, за це вам сонечко сяло, пташки дзвінко’’співали і діти маленькі всміхалися. А тепер холодні ночі, і дощі осінні, роси, і сонце не гріє і ви пожовкли... Я зірву вас, я покрию вами матусю-землю. А на весну нове листячко розпуститься на деревах. —Ш-ш-ш, — зашелестіло, а може й спитало листячко, — а ми, ми вже нікуди не здатні, ми пережили і вмремо? Коли саме стежкою повзе великий- великий жук. ОКСАНА ІВАНЕНКО — Он яку купу листя хтось добрий мені нагріб, — каже жук, — під ним я добре перезимую, — і заліз аж під самий спід. Шелестить листячко: “Ми пригріємо, ми пригріємо, йдіть до нас!” —От бачите, листочки, ще ви придалися, — каже вітер, — ще не один до вас звернеться. І дійсно, під купу листя понабиралося багато усяких маленьких істот, що завмирають на зиму — і жучки і павучки. Коли повзе щось таке колюче — все в голках. Притихла малеча. А це їжак, йому теж листя для зимового житла потрібне. Понатикував листя на свої голки і пішов далі. А потім вийшли діти з граблями та з мітлами, позгрібали на стежках в садку листя, поскладали в купки. Приємно буде при веселому вогню! А вітер, наче звеселився, рве останні листочки з дерев, крутить у таночку, кидає на землю... — Ш-ш-ш, — шелестить листопад. Співає вітер казочку про осіннє жовте листячко...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
