Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 23 липня 1999 року після дов гої недуги відійшла у вічність 90-літня членка відділу Стефанія Демчук. Народилася Стефанія у Вин никах біля Львова в 1909 році в ро дині Івана Банаха та Катерини, з до му Леховіт. У Винниках провела ди тячі та юнацькі роки, потім закінчила учительський семінар сестер Васи- ліянок у Львові і там розпочала учи тельську працю. У 1938 році Стефанія вихо дить заміж за Миколу Демчука, у 1940 році народжується доня Зоряна- Ірена. В середині 50-тих років родина переїжджає до Польщі, у Вроцлаві Стефанія продовжує вчительську працю. У 1958 році разом з дочкою переїздить до Америки, поселяється у Клівленді. На насущний хліб зароб ляє фізичною працею, але знаходить час для участи в СУА, в ряди якого включається після приїзду на амери канську землю. Маючи хист до мистецтва, Стефанія у вільний час малює, її картини не раз були розіграні в лотерії на різні добродійні цілі під час імпрез. По суботах працювала в Рідній школі, навчаючи дітей української мови, мала підхід до дитячої душі, вміло впоювала любов і пошану до всього рідного, українського. До останніх днів життя Сте фанія була доброю мамою, любля чою бабусею для внучок та правнуч ки, завжди була доброзичливою. Під час панахиди, виконую чи свій сумний обов’язок, покійну попрощала голова 33-го Відділу Міля Русин, висловлюючи співчуття від всіх членок залишеній в смутку дочці Зоряні з чоловіком, їхнім доням з родинами та сестрі Антонії Дубок з родиною. Згідно давнього звичаю 33- го Відділу, Почесна членка СУА Ірина СТЕФАНІЯ ДЕМЧУК Кашубинська поклала в домовину грудку землі з могили патронки відділу Лесі Українки. У пам’ять всіх, хто знав покійну Стефанію Демчук, вона залишиться надовго як людина доброї душі, трудівниця, що дуже любила свій рідний край—Україну. Ніна Кулакова-Сікора, пресова референтка 33-го Відділу СУА. юса АННА ДАНИЛЕВИЧ 2 серпня 1999 року відійшла у вічність членка 33-го Відділу СУА Анна Данилевич. Народилась Анна 17 верес ня 1923 року в сім’ї Івана та Пелагії Гнатів у селі Зашковичі на Львівщині. В родині було п’ятеро дітей. У 1943 році двадцятирічну Анну забирають на працю до Німеччини. Там і зустрі ла вона свого майбутнього чоловіка Петра Данилевича. З лютого 1946 ро ку вони одружуються, через рік на роджується доня Марія, пізніше—син Богдан. Зміни, що відбулися в Галичи ні по Другій світовій війні, не дозво лили молодому подружжю поверну тись у рідний край, і у 1949 році доля заносить їх до Клівленду в Америці. Тут сім’я втратила третю дитину ще немовлям — сина Степана. Немає меж материнському горю, але Анна знайшла сили для праці та участи в релігійному і громадському житті. Крім праці, вона належала до Золотого Хреста та Апостольства Молитви при Соборі св. Йосафата, входила до складу батьківського комітету осередку СУМу, була членкою господарської референтури 33-го Відділу СУА. Як парафіянка належала до церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Доклала всіх сил, щоб виховати своїх дітей в національному та релігійному дусі. Тяжко пережила Анна у 1983 році втрату чоловіка Петра, але життя йшло далі, даючи можливість радіти з успіхів дітей—сина Богдана з синовою Іриною, доні Марії з зятем Євгеном, біля яких проживала останні роки життя. Тішилася сімома внуками (серед них і трійнята від сина Богдана), допомагала ростити і виховувати їх. І хоч сили вже в до сить слабкому здоров’ї весь час сла бшали, Анна по можливості відвіду вала різні імпрези, головним чином СУА, дуже шануючи цю жіночу орга нізацію і вважаючи за щастя бути її членкою. У січні ц. р. Анна поховала свою сестру Марію Вирстюк, ще одна сестра живе в Україні. Покійна мала добру і лагідну вдачу, вміла знайти для кожного привітне слово, мала багато добрих знайомих і друзів. Під час панахиди, виконуючи сумний обов’язок, прощальне слово від членок 33-го Відділу сказала заступниця голови Оля Дем’янчук, а Почесна членка СУА Ірина Кашубинська поклала в домовину покійної грудочку землі з могили Лесі Українки. Вічна їй пам’ять. Ніна Кулакова-Сікора, пресова референтка 33-го Відділу СУА. Закінчення зі стор. 33 Замість квітів на могилу дорогого нам інженера- архітектора бл. п. Юліяна Ястремського, який помер в Нью-Йорку 18 червня 1999 p., складаємо 100.00 дол. на Український Музей. Д-р Осип і Лідія Оришкевичі. У пам’ять нашого кузена бл. п. Мирона Смолія складаємо 100.00 дол. на потреби Українського Музею в Нью-Йорку. Родині висловлюємо щирі співчуття. Євгенія і Євген Івашківи. In memory of Aleksandra Kohut, past President and Secretary of Branch 24 of the Ukrainian National Women’s League in Elizabeth, N.J., we are donating &50.00 to The Ukrainian Museum. UNWLA Branch 24. У пам’ять мого батька складаю 100.00 дол. на потреби Українського Музею. Анна Макух. ЩИРО ДЯКУЄМО ЗА ПІДТРИМКУ! Управа та адміністрація УМ. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
