Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТРАДИЦІЙНИЙ ПІКНІК 33-го ВІДДІЛУ Влітку мало проводиться різних сходин та засідань. Сама душа, здається, не витримує закритих задушливих приміщень і кличе на відкритий простір, прагне соняшного світла та тепла. Як приємно безтурботно пройтись поміж зеленню дерев, кожною клітиною свого єства вбираючи той Божий дар — навколишню свіжість повітря і енергію сонця, щоб, зарядившись нею, довго вживати до наступної нагоди такого тісного єднання з природою! Чудовим місцем для такого відпочинку в Пармі є територія СУ Му. Навіть не віриться, що спустишся стежкою вниз — і опинишся у вирі міського життя з вкритими порохом хідниками та безліччю авт, що вічно кудись поспішають, випус каючи за собою відпрацьовані гази двигунів. Наче піднята до неба, до сонця і свіжого повітря, з усіх сторін оточена зеленню, вона і дійсно виправдовує свою назву — “Верховина”. 27 червня на “Верховині”, стараннями членок 33-го Відділу СУА, був проведений пікнік. Він зібрав всіх бажаючих провести свій вільний день на лоні природи, щоб, зустрівшись зі знайо мими, обмінятися новинами, або просто відпру- житись від щоденних клопотів на свіжому повітрі. Членки Відділу створили всі умови для відпочинку, подбали про смачний обід, каву та солодке, а для бажаючих спробувати щастя у вигравках були запропоновані вишита подушка від В. Басля- динської та торт, спечений Л. Медицькою. У під готовці та проведенні пікніку прийняло участь ба гато членок, а також і ті, хто вважав своїм обов’яз ком допомогти союзникам. Судячи з кількості при сутніх, з тієї атмосфери доброзичливости та го- стинности, що панували на пікніку, можна сказати, що проведений він був вдало. Через тиждень на коротких сходинах у Від ділі було підведено підсумки проведеного заходу. Голова Відділу Міля Русин висловила подяку за працю всім членкам, особливо відзначаючи тих, хто весь день пропрацював на кухні, займаючись обідами. Слова подяки були висловлені і на адресу тих, хто допоміг союзникам в цей день. Ніна Кулакова-Сікора, пресова референтка 33-го Відділу СУА. НАМ ПИШУТЬ Шановні пані! Пише Вам одна з членок Союзу Українок міста Луцька, що на Волині, Сіма Кордунова. А написати спонукало мене щире почуття вдячности Вам за розуміння нашого теперішнього становища, за моральну і матеріяльну підтримку. Вісім років нашої незалежности ще не підняли нас до рівня нормального цивілізованого життя, і ми змушені користуватись добротою тих, хто нам співчуває і допомагає. Мріємо про той час, коли ми зможемо чимсь допомогти іншим, або хоч віддячити добрим людям за їх допомогу. Гооші, які Ви нам присилаєте, ми віддаємо дітям-сиротам. Про це Ви знаєте від голови нашого обласного відділення Союзу Українок пані Люби Ганейчук. Піклування про дітей-сиріт — одна з ділянок нашої роботи. То є учні шкіл та студенти вузів, які позбавлені батьківської опіки. Ми також маємо зв’язок з солдатами, буваємо у них, зокрема у дні релігійних свят. Тих солдатів у яких немає батьків, запрошуємо до нашої світлиці на гостину, щоб вони хоч трішечки відчули домашній затишок і ласку. На жаль, коштів у нас на подібні заходи немає, отож виручає Ваша сердечність і добра воля, за що ми Вам дуже вдячні. А нещодавно і я сама скористувалась Вашою благодійністю. Трапилось так, що мого сина на вулиці пограбували і жорстоко побили. Це у нас тепер, на превеликий жаль, трапляється занадто часто. Син мій знаходився в лікарні майже півтора місяця. Потрібно було багато грошей на лікування, бо безкоштовно немає абсолютно нічого, а мою мізерну пенсію виплатили щойно за січень місяць. Отож збирали гроші мої і синові друзі, а 10 доля рів я одержала від Союзу Українок. Це були Ваші гроші. Знаю, що вони вам теж не даються даром, що ви їх відриваєте від своїх потреб і присилаєте нам. За це я вам низько кланяюсь. Гріє серце та думка, що українці на іншому континенті пам’ятають нас і допомагають, хоч повинно б уже бути навпаки. Але живемо надією на ласку Божу і на зростання національної свідо мости нашого народу. Шановні пані! Мені дуже хочеться хоч якось засвідчити Вам свою вдячність за те, що Ви, Ваш Союз Українок робить заради нас, українців на своїй Батьківщині. Отож висилаю Вам одну із своїх книжечок. В ній — моя душа, і я її відкриваю перед Вами. БЕРЕЖІМО НАШЕ СЛОВО Будь-як вимовилось слово, Будь-як вимучилось два І влітають в нашу мову Дикі покручі-слова. Бездуховні, прудкокрилі, Як насіння з бур’яну. Глянеш — грунт заполонили На словесному лану. А добірне слово-колос З духом рідної землі Тратить силу, тратить голос, Засихає на стеблі. І душа пойметься болем, Присне, в серце печія: Як бур’ян покриє поле — Буде нива нічия. Зичу Вам і всім членкам Вашим багато добра і щастя. З повагою С. Кордунова. 28 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top