Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
де сховатися, а ще гірше, не могли сховатися від своєї долі. Вигляд їх був страшний: виснажені, брудні, обшар пані, вони були також безправні. По кількох днях вони зникли. У відвертій розмові з доцентом Димінським шкіль ний сторож розповів, що всіх тих нещасних завели поза місто в ліс і там постріляли. Словами О. Ольжича - “Доба жорстока як вовчиця” - однак факти виявляють, що жод ний звір не спроможний дорівняти жорстокості людини. Коли я вже виздоровлювапа, моїй товаришці Галині Д. пощастило розшукати поблизу приватне помешкання, — одна кімнатка для неї, одна для нас, в будинку начальника пошти. Ми дуже раділи, — мати дах над головою, осібну кімнатку з меблями, це просто розкіш! Також розвідались, що при міській бойні існує їдальня, де можна краще прохарчуватися. Туди прихо дили українські студенти ветеринарної медицини. В чужому місті було особливо приємно перебувати в їх привітному товаристві. Користаючи з лагідної, весняної погоди, ми навіть вибралися оглянути місто, історичні місця і славні будівлі такі як Томаскірхе, Ратскеллер, Фолькершляхтденкмаль та інші. Налети порідшали, ми підбадьорились, бо знали, що американські війська вже недалеко. Німці робили останні зусилля, видаючи новішу зброю (панцер-фауст) старшим мужчинам і хлопцям-під- літкам, щоб ставали на оборону міста. Видали зброю і нашому господареві, але він закопав її в городі. Вже і НОВІ ВИДАННЯ ОЛЕКСА ГОРБАЧ. “ШЛЯХ ЗІ СХОДУ НА ЗАХІД” Нещодавно українська мемуарна літерату ра поповнилася ще одним новим виданням — збір кою спогадів Олекси Горбача “Шлях зі Сходу на Захід”, яку впорядкувала Анна-Гапя Горбач і Ярос лава Закревська. Ім’я Олекси Горбача відоме насамперед серед української наукової інтелігенції. Адже О. Горбач — видатний український вчений-славіст, мовознавець, невтомний збирач і видавець давніх українських пам’яток, великий популяризатор української книжки у світіі педагог та громадський діяч. Сьогодні в багатьох українських книгозбірнях є зібрання праць ученого у 8 томах, яке він упоряд кував і безкорисливо передав в Україну. Спогади О. Горбача насичені багатьма по діями, оцінками тогочасних суспільно-політичних, військових, культурних явищ. У них звертається особлива увага на роки дитинства і юності (“Розділ з хроніки одного галицького села”, “Хроніка села Романова”, “Доповнення до ‘Хроніки села Романо- ва” “3 післявоєнної Ґолготи селян Бібреччини”, “Фольклор села Романова” та ін.). Унікальний фактичний матеріял вміщено у статтях “Філія Академічної гімназії у Львові в 1930-их pp.”, “Василь Сімович”, “Філарет Колесса”, “Олександер Панейко”. Перед нами проходять, як у калейдоскопі, події, люди, приятелі — і все це пройняте і сумом, і тихою радістю, і світлою пам’ят тю про школу, вчителів, шкільних друзів. Окремі спогади присвячено перебуванню йому було досить тої війни: один син загинув під Сталінградом, від другого, що в російському полоні, не було вістки. Дружина його була завжди сумна і мовчазна. А поштар розпитував, хотів про все знати і часом приносив нам якісь весняні квіти зі свого городу. У перших днях травня вже було чути арти- лерійну стрільбу за містом. Фронт наблизився впритул, місто принишкло. Напружену в чеканні ніч змінив погід ний ранок. На вулицях жодного руху, все поховалося, тиша, з вікон багатьох будинікв звисали білі ознаки підданства. Десь коло 10-ої год. на вулицю в’їхали перші колони американського війська, ніхто їм не ставив опору. Одні частини ішли пішки, інші їхали джіпами, вантажними автами, не поспішаючи. Без напруження чи ворожости вони майже привітно дивилися на мешканців міста, що визирали з будинків і вийшли на хідники. Американські вояки, мабуть свідомі завершення їхніх змагань в Европі, кидали в юрбу привітні слова і... шоколядки. Так, це американці. Ми довго їх чекали. Там на вулиці ми вітали їх усмішкою і сльозами радости. Незабутній, соняшний, травневий день! Минуло багато років. Ми в благодатній Америці. Щороку на Меморіал Дей я дістаю від колишніх вояків- ветеранів малі червоні мачки і ношу їх при собі як згадку вдячности до тих, хто боровся і склав велику жертву за волю і справедливість для всіх. О. Горбача у Червоній Армії (1940-41 pp.). На нашу думку, політологам та історикам слід детальніше ознайомитися із мемуарами О. Горбача про перебування в дивізії “Галичина”. Адже такого фактичного матеріялу в сучасній істо ріографії є надзвичайно мало. Цінний джерельний матеріял подано також у спогадах про життя полонених: “В німецькому полоні в Чугуєві й Харкові 1941-го року”, “В амери канському полоні”, “Зустріч з чужинцями в амери канському полоні”, “Із хроніки життя українських полонених в Авербаху”. У книжці О. Горбача “Шлях зі Сходу на Захід” вміщено також листування, це передовсім листи до дружини — відомого перекладача, літературознавця, доктора Анни-Гапі Горбач, яка багато робить сьогодні для зміцнення українсько- німецьких культурних зв’язків. У короткому вступі А.-Г. Горбач пише: “Наше листування розпочалося весною 1947 p., кілька місяців після того, як його звільнено з американського полону, і він вирішив завершити студії докторатом в Українському Віль ному Університеті у Мюнхені (державний іспит склав 1940 р. у Львівському університеті)...”. Отож перед нами — захоплююча книжка про недавно минулі часи, про життя тодішньої галицької молоді, про безмежну відданість О. Горбача своїй Батьківщині, українській науці, українській культурі, яким учений присвятив своє життя і свій науковий талант. Ольга Кровицька, Львів, “Високий замок”. 14 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
