Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТРАГІЧНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Дорогою, встеленою живими квітами і тугою, проліг останній шлях Вячеслава Чорновола — мужнього сина України, талановитого журналіста, лідера руху опору, в’язня сумління, авторитетного державного діяча і полу м’яного борця за незалежність Батьківщини впродовж чотирьох десятиліть. Народився в надвечір’я Різдва Христового 24 груд ня 1937 року на Черкащині у селі Вільховець в родині вчителів. 1960 р. закінчив факультет журналістики Київсько го державного університету ім. Т. М. Шевченка, першу роботу отримав на Львівському телебаченні. Започаткувавши свою політичну діяльність 1965 р. “самвидавом” двох книжок — “Лихо з розуму” і “Реци диви терору”, став довголітнім в’язнем концтаборів, тричі репресованим московським тоталітарним режимом. “Видатні люди чинять видатні справи — сказав Богдан Горинь, його щирий побратим — Вячеслав Чор- новіл поставив собі велику мету — творення Української держави — і прямував до її здійснення з наполегливістю, властивою людям, обдарованим рідкісною енергією й цілеспрямованістю. Невпинне палахкотіння його серця й розуму викликало подив. Якщо у 60-ті роки він був одним з яскравих представників руху шістдесятників, то наприкінці 80-их, загартований арештами й тюрмами, він фактично очолив національно-визвольний рух за Українську державу. У час найвищого напруження його енергії на весь світ заговорив самвидавний “Український вісник”, статті з якого передруковувалися за кордоном. То була його ідея створити на основі відновленої ним Української Гельсінської Групи нову, впливову, широко розгалужену організацію, фактично першу в Україні опозиційну партію — Українську Гельсінську Спілку, що проголосила своєю метою створення Української незалежної держави. Він спалахнув востаннє тривожним світлом у тра гічну ніч з 25 на 26 березня. Але світло високого пат ріотизму та ідейної самопосвяти, яке Вячеслав Чорновіл вселив у людські душі, яким наповнив епоху боротьби за Василь Симоненко УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм Ім’ям радію І сумую Іменем твоїм. Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм Ім’ям благословляю, Проклинаю Іменем твоїм. Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм Ім’ям вмираю І в твоєму Імені живу! Українську незалежну державу не зникне ніколи”. У 1990-1992 pp. В. Чорновіл був обраний першим головою Львівської обласної ради першого демократич ного скликання. Був одним із відважних організаторів опору заколоту ГКЧП в Україні 1991 р. Став одним із ініціяторів проголошення незалеж- ности нашої держави і претендентом на пост першого Президента України. Блискучий публіцист, він очолював тижневик “Час”, одним із перших українців, був членом міжнародного Пен-клубу. Нагороджений Державною премією ім. Тараса Шев ченка. З 1992 р. голова Народного Руху України. Був головою підкомітету Комітету Верховної Ради України, з питань культури і духовності. Народний депутат трьох скликань, В. Чорновіл був членом Постійної делегації Верховної Ради України в Парляментській Асамблеї Ради Европи, прагнув, щоб незалежна Україна зайняла достойне місце в Европей- ській спільноті. Нагороджений Орденом Ярослава Мудрого. Михайло Горинь наголосив: “Від початку до кінця ця людина, яка народилася на батьківщині Шевченка, була самовідданим патріотом. І не просто патріотом — це була працьовита людина, справжній лідер. Від нас відійшов один з найвидатніших діячів українського визвольного руху, відійшла людина, яка закладала підвалини Української держави”. 29 березня 1999 р. труну несли солдати, одягнені у форму часів похорону Тараса Шевченка. — Осиротив ти нас, синочку — ридала бабуся, проводжаючи поглядом востаннє. Ніхто не скривав сліз. Патріярх Філарет з участю владик і священиків інших українських конфесій відправляв поминальні Богослуження в соборі святого Володимира і очолював похоронну процесію. Ніколи у Києві від часу проголошення незалежнос- Вячеслав Чорновіл. Viacheslav Chornovil. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top