Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ У штаті Луіс, Мізурі 2 липня 1998 року відійшла у вічність Клав- дія з Гаврищаків Олесницька. На родилася 20 травня 1906 року в селі Лука Мала, у родині о. Андрія Гавриляка та Леонтини з Пет- расевичів. Її родина відіграла важ ливу ролю в розвитку духовности, національної свідомости та культур ного життя Галичини. Батько о. Ан дрій був військовим капеляном, рад ником Митрополичої Канцелярії Ан- дрея Шептицького при Катедрі св. Юра, а також навчав релігії у шко лах. Клавдія Олесницька закінчила середню освіту у Сестер Василіянок у Львові, а відтак поступила на студії права, у Львові які закінчила на Ягайлонському університеті в Кракові. Вслід за тим почала працю вати адвокатським конципієнтом у Золочеві. Жінка-адвокат в тих часах була дуже унікальним яви щем. Не диво, що одружилася з товаришем по професії адвокатом Романом Олесницьким. Молоде подружжя у 1936 році виїжджає до Америки, та, повернувшись на рідну землю перед самою війною у 1939 році, змушене було покинути її зно ву, прямуючи на знайоме вже побе режжя Північної Америки. Клавдія включається в життя української жіночої громади і перші її кроки в Америці позначені жвавою сус пільною діяльністю. У 1943-44 роках була головою 1-го Відділу Союзу Українок Аме рики в Нью-Йорку та завзято пра цювала над здійсненням ідеї са мостійного жіночого журналу. Вона була тією рушійною силою, що зуміла допомогти заснувати журнал “Наше Життя” та надати йому ха рактеру жіночої публікації. Перегля даючи пожовклі сторінки “Нашого Життя”, привертають увагу цікаві статті першого його редактора Клавдії Олесницької. Вона уміла влучно та з великим зрозумінням з’ясувати невідрадне становище української жінки-еміґрантки, заг рузлої у трясовинні боротьби за що денний прожиток, серед несприят ливих обставин чужини та тодішньої доби. Від 1940 до 1950 року Клавдія Олесницька дописувала до щоден ника “Свобода”, продовжувала сту дії і у 1959 році, одержавши ступінь “Master in Social Work” в Гантер Коледжі, працювала у бюрі яке зай малося допомогою дітям в Нью- Йорку. Клавдія Олесницька — люди на непересічної інтелігенції, високої освіти, громадська діячка благород ного серця а, як редактор першого жіночого українського журналу “На ше Життя”, відіграла безцінну ролю. Управа і членки 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку схиляють голови в пошані дорогої нашої колишньої членки і голови Відділу, яка дала нам приклад гідний до наслідування як треба працювати, любити все рідне, українське. Пам’ять про Неї залишиться у нас вічною. Родині — дочці Анні Ларсен, синові Маркові, шістьом внукам та сімом правнукам і сестрі Марті Ярош з родиною, висловлюємо наші глибокі співчуття. Лідія Маґун, Почесна голова 1 -го Відділу СУА в Нью-Йорку. З волі Божої 12 лютого ц. р. відійшла у вічність членка 82-го Відділу СУА д-р Ірина Крамарчук. Народилася 1907 р. у Коломиї в сім’ї о. Василя і Олени (з Макогонських) Поповичів. Закінчила гімназію СС Василіянок у Львові в 1927 році. Студіювала дантистику у Варшаві і в 1931 р. отримала диплом лікаря- дантиста. Першу лікарську працю дістала в Кашубах на Помор’ю. 1933 р. стала членкою Українського Лікарського Товариства. У 1935 році переїхала в Україну і у Бережанах, що на Тернопільщині, відкрила свій дантистичний кабінет. Одружилася з Антоном Крамарчуком, дирек тором Рідної школи. У зв’язку з воєнними діями і участю чоловіка в дивізії “Галичина”, виїхала з півто рарічним сином Богданом до Німеч чини і у Баварії дістала працю в дантистичних клініках для пере селених осіб. Після смерти чоловіка, який загинув в боях під Бродами, емігрувала до Америки і в Рочестері працювала в дитячих дантистичних закладах. Після переїзду до Нью- Йорку отримала працю в Метропо- літальному шпиталі у відділі ораль- ної хірургії. Належала до Україн ського Лікарського Товариства, до Марійської Дружини в Нью- Йорку, була довголітньою членкою Пласту. Свою діяльність в СУА розпо чала у 8-му Відділі в Йонкерсі, про довжувала у 82-му в Нью-Йорку. Бу ла секретаркою і пресовою рефе- ренткою Відділу. Виконувала свої обов’язки дуже акуратно, всі лю били і шанували її. На похороні колишня голова 82-го Відділу Мирослава Савчак прощала св. п. Ірину Крамарчук як добру, дружелюбну людину, актив ну і обов’язкову в праці для добра Відділу і нашої громади. Д-р Ірина Крамарчук відійшла з цього світу, але добра пам’ять про неї назавжди залишиться з нами. М. М., пресова референтка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
