Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“Вивчати народне мистецтво було моїм духовним відпочинком. Після цілоденної праці я сідала в улюблений фотель застелений килимом, що його виткала моя мати і думками линула в зелену Буковину — де проминули мої юні роки. Пригадую, як вечорами збиралися в нашій хаті жінки і молоді дівчата. Вони пряли, сукали нитки. Вишивали, розповідали про духів... і співали... співали. Я з подивом придивлялася, як їх спрацьовані пальці висмикували з кужеля нитки, як на тонкому полотні виколювали кольористі узори, як гармонійно звучали їхні голоси. Це були народні умільці, а знання передавалося з діда прадіда. І так я полюбила творчість свого народу — вкорінену тисячоліттями”. Лідія Бурачинська ШТРИХ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА Почесна голова Світової Федерації Україн ських Жіночих Організацій (СФУЖО), Почесна голова СУА Лідія Бурачинська належала до яскравих, всесторонньо обдарованих особисто стей, які гідно репрезентували у світі творчу еліту нашої нації. Вона відома як дослідниця народного мистецтва, культури, активна громадська діячка, прекрасна журналістка. Багато її статтей, присвя чених народному мистецтву, опубліковано як в українських, так і англомовних виданнях. Великий доробок належить Лідії Бурачинській у праці, присвяченій народній ноші, “Український народний одяг” (Торонто—Філядельфія, 1992). Проживаючи від 1949 р. у США, Лідія Бурачинська займалася громадською діяльністю, її вибирали головою Союзу Українок Америки (1971- 1974), була вона багатолітньою редакторкою журналу “Наше Життя”. Короткі біографічні дані про неї неодноразово подавалися на сторінках “Нашого Життя”. Нагадаємо лише, що її дитинство пов'язане з Буковиною. Навчалася один рік у гім назії Сестер Василіянок у Львові, опісля у Відні, Вижниці, Чернівцях. Вищу освіту здобувала у різ них навчальних закладах, зокрема, студіювала економіку у Букарештському університеті, а зго дом, у Празі, центрі культурного й політичного життя української еміграції, брала активну участь у студентському і громадському житті українців. Після закінчення студій у 1929 р. переїхала до Львова. У 1930 р. стала редакторкою часопису “Нова Хата”, який видавала кооператива “Укра їнське народне мистецтво”. У цьому часописі Лідія Бурачинська працювала до початку Другої світової війни. Власне, саме про цей, надзвичайно цікавий період її творчого життя і йтиме мова. Отже, приїхавши до Львова, Лідія Бура чинська прилучилася до кола національно-свідо мих жінок Галичини, які займалися просвітницькою діяльністю, із великим завзяттям вони ширили знання про Україну, розкраяну на той час кордо нами на Західню і Східню, пробуджували націо нальну свідомість, прищеплювали любов до укра їнської культури, народного мистецтва, сприяли його розвою, всіляко підтримували народних майстрів. На таких ідеологічних засадах працював жіночий колектив часопису “Нова Хата”. Вже у перших його числах редколегія ставить собі за мету: “...ширити і плекати замилування і знання народного мистецтва” (“Нова Хата”. Львів, 1929, ч. 7. с. 8). Вагомий доробок як редакторки часопису і дописувачки до нього належить Лідії Бурачинській. Її публікації за період редагування “Нової Хати”, а це — 1930-1939 pp., можемо розподілити на чотири основні тематичні групи: 1) присвячені питанням професійного (живопис, графіка, література, театр, музика, танці, фотографія) і народного (ткацтво, вишивка, народний одяг) мистецтва; 2) питанням культури у Галичині й світі; 3) жіночого руху; 4) культурно-побутовим темам. Останні, як правило, підписані її ініціялами “Л. Б.”. Окрему групу становить її літературна творчість. Свої художні літературні твори Лідія Бурачинська підписувала “Людмила Бурачинська”. Публікації Лідії Бурачинської, вміщені у часописі “Нова Хата”, свідчать про високу ерудицію, широту поглядів і зацікавлень. Вона робила переклади з інших мов про відомих у світі жінок, у тому числі й жінок-українок. З-під її пера виходять публікації про концерт української пісні Млади Липовецької у Генуї, художницю Марію Дольницьку, яка у 1937 р. проживала у Відні, але зробила виставку своїх творів у Львові в залі Промислового музею, Марію Заньковецьку, театральну акторку Лесю Кривиць- ку, мисткиню Ярославу Музику, письменниць Ната- НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1999 5 Д-р ГАЛИНА СТЕЛЬМАЩУК, професор Львівської академії мистецтв. ЛІДІЯ БУРАЧИНСЬКА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
