Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЄВДОКІЯ ТУРИНСЬКА З глибоким сумом ділимося з членами Союзу Українок Америки, що 14-го липня 1998 року відійшла у вічність св. п. Євдокія Туринська, з дому Кучерява. Відійшла після короткої недуги на 73-му році трудолюбивого життя. Народилася 1925 року в селі Богданівка, Хмельницької области. Закінчивши початкову школу, середню освіту закінчила в Хмельницькому. У воєнні роки покидає рідні землі і подається в незнану скитальщину. У Німеччині ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ пізнає молодого Степана Турин ського з яким одружується у 1945 році. Після закінчення війни молоде подружжя виїжджає до Сполучених Штатів Америки і замешкує в місті Нью-Йорку. Тут побільшується їхня сім’я, народився син Богдан, а пізніше дві доні — Анна і Ірина. Своїй родині Євдокія присвячує багато часу і уваги, вчить дітей рідної мови, вчить їх любити все, що рідне. Любила шити, вишивати, нитками розмальовувати стилеві взори на полотні. У Нью-Йорку проживала родина Туринських аж до заслуженої емеритури, а тоді переїхали до містечка Ґлен Спей. Тут Є. Туринська, як віруюча і практикуюча парафіянка, працює при церкві св. Володимира та включається в громадську працю. Тут продовжує працювати в Союзі Українок Америки — є в управі Відділу, допомагає при різних імпре зах. Тут пережила болючу втрату — смерть свого чоловіка. У 1993 році переїжджає до Норт Порт, Фльоріда, де активно працює в парафії св. Марії, співає в хорі, працює у громаді. Любила працю в Союзі Українок Америки, бо і тут вступила до 56-го Відділу в Норт- Порт. Всі, хто знав Євдокію Туринську, цінили її працьовиту, обов’язкову, щедру і шляхетну вдачу. Після похоронних відправ родина перевезла і похоронила її поруч з чоловіком в Ґлен Спей. Нехай буде легкою для неї земля прибраної батьківщини. Вічна їй пам’ять! Марія Наваринська, пресова референтка. ЮЛІЯ ТАРНАВСЬКА 1 грудня 1998 року відійш ла у вічність одна з засновниць 33- го Відділу СУА бл. п. Тарнавська Юлія, з дому Горбачевська. Покійна багато років присвятила праці для загального добра, була активною членкою і заслужено мала звання Почесної членки 33-го Відділу. Юлія народилася у м. Судова Вишня на Львівщині 22 січня 1906 року. Закінчила Учительський семінар сестер-василіянок у Львові. Учителювала в с. Підлисся на Золо- чівщині. У 1926 році вийшла заміж за Євгена Тарнавського. У період Другої світової війни політична нестабільність часу та невпевне ність у майбутньому привели до рішення емігрувати на Захід. Як і багато інших в той час, сім’я переживає всі незгоди життя в пошуках засобів існування і пов'я заних з ними скитаннях по чужих краях. Доля заносить їх до Реґен- сбурґу (Німеччина), звідти, у 1948 році — переїзд до Англії, а через три роки після цього, у 1951 році — знов подорож, вже через океан, до далекої Америки. Зупинилися на постійне проживання в Клівленді. Юлія включається до активної гро мадської праці, належить до групи жінок-ентузіясток, які засновують 33-ій Відділ СУА. За довгі роки свого членства в СУА Юлія старанно виконувала різні доручення, вона завжди творчо шукала різні шляхи здійснення тих завдань, що були покладені на Відділ. Працю в громаді чинила з почуття обов’язку, вчасно і добре. Юлію неодноразово обирали до управи Відділу, була головою Відді лу та членом Окружної управи. Своєю сумлінною працею зробила значний внесок не лише в діяльність Відділу, але й всієї організації. Бл. п. покійна Юлія мала дуже добру і лагідну вдачу, щиро любила людей і для кожного знахо дила добре слово, не вагалася подати руку допомоги потребуючим. Була доброю мамою для своїх дітей — дочки Люби, синів Бориса та Оле га, доброю бабусею для восьми вну ків та семи правнуків. Членки 33-го Відділу висловлюють їм всім щире співчуття з приводу важкої втрати, а також ближчій та дальшій родині. На могилу покійної Юлії Тарнавської символічну грудочку землі з могили патронки Відділу Лесі Українки поклали голова Округи Іванна Шкарупа та голова 33-го Відділу Міля Русин. Нехай Господь прийме душу її в свої хороми, де нема ні болю, ні печалі, а життя вічне. Ніна Кулакова, пресова референтка. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top