Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮДМИЛА ПЕЧЕНЮК ПОЧЕСНА ЧЛЕНКА СОЮЗУ УКРАЇНОК УКРАЇНИ ТАМАРА СИС-БИСТРИЦЬКА Кам’янець-Подільський — перлина поділь ського краю. Краса міста своєрідна і неповторна. Скелястий острів, оперезаний тугою петлею річки Смотрич, що тече у мальовничому глибокому каньйоні, став своєрідним природним п’єдесталом, на якому впродовж десяти століть відомі і невідомі майстри творили справжнє кам’яне диво. У місті народилися, вчились і працювали багато вчених, письменників, художників, які залишили глибокий слід у духовному житті міста. І зараз тут творять чудові мистці — вчені, композитори, виконавці. Сьогодні — розповідь про людину, яка своєю невтомною довголітньою працею примножує славу рідного краю, — про збирачку фолкльору Тамару Сис-Бистрицьку. Розповісти про неї читачам спонукав III з’їзд Союзу українок, який відбувся у листопаді 1996 року у м. Києві, де найпершою із чотирьох Тамара Сис-Бистрицька була нагоро джена дипломом Почесного члена Союзу українок. У перерві між виступами на виставці виробів народних умільців я придбала книгу “Перлини Товтрів-Медоборів”, відкривши — прочитала: “Земелько рідна моя! Для кожного рідний край дорогий. Любов до землі рідної не заміряєш і не зважиш. Приходять і відходять люди, лишаючи після себе пісні, казки, леґенди, — найбагатший дар для майбутніх поколінь! То не спадщина для одного, а віно для усіх. Земляки мої, подоляни! Прийміть же леґен ди Товтрів-Медоборів, як найдорожчий скарб, народжений і виплеканий далекими прадідами вашими. Охороняйте його так, як життя власної дитини, бережіть, як очі свої, не повивайте в шати забуття, якими б вони блискучими не були, а щедрою рукою передавайте тим, хто буде жити після нас”. Цими словами звертається авторка до читачів у передньому слові своєї книги “Перлини Товтрів-Медоборів”, у яку ввійшли леґенди, зібрані нею на Поділлі. Тамара Сис-Бистрицька народилася у Кам’янці-Подільському 5 вересня 1913 року в убогій ліп’янці. Батьки її були дуже бідні, найбільше багатство, яке вони залишили доньці, — це чесне ім’я і величезну любов до народної творчості. “Відколи себе пам’ятаю, — розповідає Та мара, — я жила піснями, казками, легендами”. У цьому переконуєшся, коли слухаєш її спів, розповіді. Вона пригадує, як у ранньому дитинстві, коли їй було неповних чотири роки, якось вийшла Тамара Сис Бистрицька. Tamara Sys Bystrycka. на поріг, взялася у боки і заспівала: “ Дівка в сінях стояла, на козака моргала...”, і раптом її спів перервався “пляцком” по тому місці, на якому сидять, і почулися слова бабуні: ”То ти “Отче наш” не годна вивчити, а моргати на козака вже почала?!” Ненадовго подіяв той “пляцок”, бо вже наступного дня вона заспівала: ’’Зеленая осичина, в мене жінка позичена. Коли буду свою мати, буду людям позичати”. Бабуня співала пісні, розповідала казки, бо як же без них, а внучка схоплювала їх, як каня воду. Досі пам’ятає незліченну кількість всього, що довелося чути у дитинстві, що запало в душу. Пам’ять моєї спів розмовниці дивує — їй же пішов 84 рік, а про будь- яку подію розповідає з найдрібнішими подробиця ми, пам’ятає та виконує пісні у різних варіянтах. Може розповісти і про те, де, коли, від кого й при яких обставинах було записано пісню чи леґенду, “побрехеньку” чи бувальщину. Гарно співає, про никливо, емоційно виконує кожну пісню, і все це тримає у своїй світлій голові. Її жартома називають “ходячою енциклопедією”, “ходячим комп’юте ром”, А ще більше дивуєшся, коли дізнаєшся, що ніколи не користувалася друкарською машинкою, а тим паче комп’ютером. Гідна уваги така історія з біографії Т.Сис- Бистрицької. Вона розповідає, що величезний вплив на її виховання мала родина священика Констянтина Ватича, які були людьми прогресив них поглядів. У спілкуванні з ними та їх ставленні до неї ніколи не відчувала неприязні, що з бідної родини. К. Ватич був членом Товариства “Прос віта” у Кам’янці-Подільському. Сім’я Ватичів брала активну участь у підготові вистави до відзначення у місті 50-их роковин від дня смерти Т. Г. Шевченка 10 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
