Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1999 ОЛЕСЬ ЛУПІЙ Я не рахую зморщок На вашім обличчі, тату. Знаю, вони глибокі, Знаю, що їх багато. Йду в борозні за вами, Як колись ще дитиною. Небо вкрите над нами Срібною павутиною. А промені, наче січка, Затьмарили цілий ранок. Біжить борозна, як стрічка, Аж там в кінці — полустанок. Одного підхопить поїзд, А другий, забувши втому, На пероні постоїть І поверне додому. Мов листком, пожовклим, єдиним, Ним обертатиме вітер... Найдорожча людино, Як добре, що ти є на світі. ВІРА ЛЕБЕДОВА ЧОМ, ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ... Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, так люба ти мені, Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів, Чим, чим, чим манить мене Вода річок твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ пізнала з юних літ. Тим, тим, тим, дитино, знай, Що води і ліси — твій рідний край. УСМІХНИСЯ — Татку, чи можеш писати з закритими очима? — Певно, що можу. — Ну, то підпиши мені свідоцтво. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
