Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Пчілка живо цікавилась театром, відвіду вала з братом Михайлом репетиції театральних по становок в хаті Русових8 і сама написала п’єси “Су- жена — не огужена” (1887) та “Світова річ”. Цю ос танню п’єсу вибрала Марія Заньковецька на свій бенефіс 1891 р. у Москві.9 Незакінченими залиши лися комедія “Марища на водохреща, або Бродяга почка” (1889), варіянт драми “Отрута”, а в цензурі пропала драма з народного життя “Злочинниця” (1883). Не забувала Пчілка також про дітей. Вона співпрацювала з Львівським журналом “Дзвінок”, видавала згадуваний уже додаток до “Рідного краю” (“Молода Україна”), опублікувала збірку “Українським дітям”, зорганізувала в Зеленому гаї коло Гадяча дитячий аматорський театр і напи сала для нього в роки Першої світової війни кілька п’єс.10 Цінним вкладом у нашу культуру є її численні переклади з чужих мов11, літературна критика, біографії та її автобіографія.12 Не пройшла повз її увагу також українська мова. Вважаючи, що цю мову збіднюють ті, що виключно піддержують на родну мову і обмежують її тільки до приватного життя та дому, вона пропонує творити нові слова, де це потрібно. їй належать неологізми мистецтво, переможець, променистий, належний та ін.13 Крім згаданих уже збірок, оповідань і поем Олени Пчілки, нам не пощастило знайти щонебудь із її писань в 1930-50-их роках. Відмітимо, однак, що з її могили здерто плиту з написом і дозволено поставити її назад щойно в 1941 р.14 Деякі її твори появилися у післясталінські роки в “Антології української поезії” (1957), і в збірках “Поети по- шевченківської доби” (1961) та “Тридцять україн ських поетес” (1968). В 1971 р. А. Ф. Чернишов ви дав твори Пчілки з вступною статтею Є. С. Шаблі- овського і А. Ф. Ставицького, а в 1988 р. вийшли її твори старанням Н. О. Вишневської та з її перед мовою і примітками. Декілька статтей про Пчілку появилося в радянських серійних виданнях.15 Першою згадкою про Пчілку в Америці бу ло, мабуть, її вітання у “Свободі” з нагоди 10-річчя цієї газети (26 травня 1904). “Свобода” містила також її статтю про юного Шевченка (4 березня 1909), присвячену йому поему “Слово” (10 березня 1910), переклади оповідання невідомого автора “Модний адвокат” (19 червня 1913) та оповідання М. Провіна “Виграна справа” (24 липня 1913). Її поеми містила “Цвітка” — журнал для дітей і мо лоді, видаваний Українським Народним Союзом, а в Календарі Українського Робітничого Союзу за 1934 р. є її портрет. Короткі посмертні замітки знаходимо в еміграційній пресі. Багато більше для поширення знання про Пчілку і її творчість вчинила еміграція після 1945 року. Журнал “Наше Життя” друкував її поеми для дітей і добру статтю Лідії Бурачинської,16 короткий огляд про її творчість дали Богдан Романенчук (Українська книга, 9, 1979) і С. Голу- бенко (Українські вісті, Детройт, 24 грудня 1980). Найбільше уваги присвятив творчості Пчілки Петро Одарченко, відомий дослідник Лесі Українки.17 У 1984 р. Союз Українок Америки перевидав альма нах “Перший вінок” з вступною статтею і біогра фічними нотатками про Натапію Кобринську і Оле ну Пчілку, виготовленими Лярисою Залеською Онишкевич. Нарешті варто згадати, що Публічна бібліотека в Нью-Йорку має на мікрофільмі непов ний журнал “Рідний край” (1910-14 pp.). У своїх “Спогадах про Михайла Драгома- нова” Пчілка пише про пасіку на хуторі Івана Прокоповича Цяцьки, діда Драгоманових, і при цій нагоді розкриває таємницю свого псевдоніму “Пчілка” словами: “Коли б хто хотів знати, то й своє письменницьке прізвище я позичила від тих добре мені знайомих пчілок”.18 Кращого і більш влучного псевдоніму не могла придумати собі людина, що все своє життя присвятила безза стережному служінню українському народові і мов пчілка працювала для поширення його культури. Прямолінійна і принципова, Пчілка не піддавалася поширеним наприкінці 19-го століття течіям марк сизму і соціялізму; її провідною зорею була безустанна праця для підвищення національної свідомости народу та збагачення його культури, мови, тощо. Безкомпромісова українська патріот ка, вона не побоялася виголосити українською мовою промову під час відслонення пам’ятника І. Котляревському (ЗО липня 1903), за її ініціятивою Всеросійський союз рівноправности жінок у Полтаві видав 1905 р. меморандум з вимогою автономії України,19 а восени того самого року вона взяла участь у делегації до прем’єр-міністра Сер- гея Ю. Вітте у справі скасування заборони україн ського слова.20 Вона не могла примиритися з тими, з-поміж українських провідних людей, що недооці нювали дрімаючі в надрах душі українського народу сили і були готові єднатися з ворогами України. Про характер Пчілки, її відвагу, наполег ливість та непримиренність з усім, що противилося українству свідчить її виступ під час Шевченків ського свята у Гадяцькій гімназії в 1920 p., коли в Україні були більшовики.21 Загалом, Пчілка була однією із найдіяльніших постатей старшого україн ського покоління та одною із перших жінок, що брали активну участь в українському відродженні. Її думки не втратили своєї актуальности сьогодні, а її праця для свого народу повинна служити гідним наслідування прикладом усім українцям у вільній тепер, незалежній Україні. ПРИМІТКИ 1. Молода Україна (Львів), ч. І, 1910, стор. 8. 2. Олена Пчілка. Твори. Київ, В-во худож. літератури “Дніпро”, 1971, стор. 417. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1999 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
