Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ними організовувала українські літературні вечірки, що мали чималий вплив на сучасних молодих пись менників. Тяжкими для Пчілки були роки 1903-1914; 16 жовтня 1903 р. помер її син Михайло,4 невдовзі потім вона втратила чоловіка, а 1 серпня 1913 р. померла її дочка, Леся Українка. Всі ці болючі втрати не зламали Пчілки; вона перенеслась до Гадяча на опустілу Драгоманівську садибу й вида вала журнал “Рідний край”. З відродженням Укра їни в 1917 р. вона організовувала національні свя та, виголошувала промови, тощо. У 1920 р. вона покинула Гадяч, поселилася в Могилеві, від 1924 р. у Києві, брала участь у праці Етнографічної комісії ВУАН, де стала членом-кореспондентом (1925). Останні роки Пчілки не проминули безтурботно; на початку 1929 р. вона захворіла, а восени її помеш кання обстежували поліційні органи, хотіли її арештувати, але немічну залишили. Вона померла 4 жовтня 1930 р. у Києві. Коли Пчілка була ученицею київського Ін ституту для благородних дівиць, місцева україн ська ітеліґенція, обмежена у своїй культурній діяль ності Валуєвським указом 1863 p., зосереджувала свою увагу на збиранні етнографічних матеріялів, чого не забороняла російська цензура. Ця праця помітно посилилась з постанням 1872 р. у Києві Південно-західного відділення російського “Геогра- фического общества”, ще більше після зорганізо ваного ним дуже успішного Третього археологічно го з’їзду (2-18 серпня 1874) і збудило у Пчілки зацікавлення українською етнографією. У Звягелі вона записувала від місцевих людей, мандрівних кобзарів і лірників пісні і обряди, вивчала народний побут і народну творчість та, крім цього, придбала збірку кращих зразків волинських вишивок, що появилася друком п. з. “Український народний орнамент” (1876 і 1879). Ця публікація знайшла широкий розголос в краї і за кордоном, зокрема серед французьких учених. Її інша збірка — “Українські узори” — появилася в 1912 р. й була кілька разів перевидавана (6-те вид. 1947 р. в Ульмі). Деякі свої етнографічні праці Пчілка публі кувала в російських журналах “Отечественньїе записки” (1877) і “Труд”, інші в “Киевской старине” (Очерки национальних типов в украинской народ- ной словесности, Украинские колядки), а в 1926 р. вийшли її статті “Про леґенди і пісні” та “Українські селянські малювання на стінах”. Як редакторка, Пчілка випустила “Співо мовки” Степана Руданського (1880), а кілька років пізніше прийняла пропозицію Натапії Кобринської зібрати й підготовити до друку матеріяли зі Східньої України для жіночого альманаху “Перший вінок” (1887). Вона запропонувала заголовок цього альманаху, дала туди своє скорочене оповідання “Товаришки”, поеми “Перший вінок” і “Дебора”, некролог К. К. Карасинської, заслуженої лікарки з Казані, але спротивилася поміщенню там біографій Марка Вовчка, Ганни Барвінок та своєї.5 На окрему увагу заслуговує праця Пчілки для журналу “Рідний край”, започаткованого й редагованого від 6 січня 1906 р. Миколою Дмитрієвим6 у Полтаві. Після заборони царським урядом (травень 1907) Пчілка відновила журнал у Києві в жовтні 1908 р. як тижневик, від 1910 р. тричі в тиждень, а від 1913 р. він появлявся нерегулярно до вибуху Першої світової війни. Але й тоді вона, виминаючи заборону писати українською мовою, видавала його “язичкою” в Гадячі (1915-16). “Рідний край” мав дві шпальти і містив, крім редакційної, головну статтю, літературу, бібліографію та новини з різних місцевостей, де, між іншим, Пчілка критикувала бездіяльність депутатів Думи, що говорили про потребу завести українську мову в початкових школах, але самі її не вживали. В літературній ча стині друкувались виготовлений Пчілкою переклад оповідання Гі де Мопассана “Намисто”, комедія А. Кашенка “По закону”, вірші П. Сурожського, Веро ніки Мороз та ін. Серед співробітників журналу подибуємо прізвища Ореста і Модеста Левицьких, Федора Петруненка, Грицька Чупринки, Павла Тичини, Олени Журливої та ін. Місячним додатком до “Рідного краю” була “Молода Україна”, перший і єдиний україномовний журнал для дітей, де Пчілка поміщувапа поеми Христі Апчевської, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Степана Руданського, Степана Васильченка, Максима Рильського та пе реклади чужомовних оповідань.7 Пчілці належать поезія, белетристика, драматичні твори і публіцистика. Її поеми знаходи мо у Львівському журналі “Зоря” (від 1883), в альманасі “Рада” (1883), в антологіях “Українська муза” (1908) і “Струни” (1922), а окремою збіркою п. з. “Думки-мережанки” вони появилися у 1886 році. Широкий діяпазон тем її поем включає емансипацію жінок, кохання, подружню вірність включно з самопосвятою, вміння жінки оборонити свою гідність, свої права та постояти за себе і свій народ. Свої оповідання вона друкувала також у “Зорі” (Світло добра і любови, 1886-88), у зга даному вже альманасі “Перший вінок” (1887) та ін. Окремими збірками вони вийшли в 1907-11 pp. у Києві (три томи) і 1930 р. разом з її автобіографією. Оповідання Пчілки можуть послужити добрим джерелом інформації про життя усіх прошарків українського суспільства 1870-90-их років, як от інтелігенції (Пігмаліон, 1884), чиновників (Маска рад, 1889), університетських викладачів (Біла кицька, 1901), дворянства (Артишоки, 1905). Вона вказує на нещирість провідників, що говорять одне, а чинять друге (Чад), на відірваність від жит тя, нетерпимість до самостійної думки провідників шкільництва (Півтора оселедця, 1908) тощо. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
