Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТЕОДОЗІЯ ХОРКАВА З волі Творця відійшла від нас у кращий світ наша довголітня членка Теодозія Хоркава. Народилася Дозя 1921 р. в па тріотичній родині Кашовських у Ста- ниславові (тепер Івано-Франківськ). Там одержала початкову освіту, а опісля, середню в українській гімна зії Сестер Василіянок. Друга світова війна та політичні зміни перекрес лили її пляни на майбутнє. Під час більшовицької окупації працювала секретаркою судді, а при німецькій окупації залишилася на пості секре тарки, але вже в управі залізниць. Тоді ж одружилася з Дмитром Хор- кавим. Зростаюча політична непев ність примусила подружжя Хорка- вих, як і багато інших, податися на Захід, і вони опинилися у Празі. Тут, після капітуляції Німеччини, їм грозила примусова репатріяція до Радянського Союзу. Лиш завдяки посвідці з Празького університету, де раніше її чоловік студіював, одержали дозвіл на дальший побут. Опісля виїхали до Баварії і перебували в таборі до 1947 року. На запрошення батька чоловіка дістали з Америки дозвіл емігрувати до США і у 1947 p., після довгих скитань, опинилися в Чікаґо, де прожили понад 50 літ. Дозя працювала довгі роки в "Raiload Retirement Board”, але крім праці і родинних обов’язків знаходи ла час включитися у працю СУА. Саме тоді творився 22-ий Відділ СУА і Дозя була однією з перших його членок. Довгі роки точно і послідовно виконувала свої обов’яз ки. У часі ювілейних святкувань 40- ліття Відділу в 1989 р. була нагоро джена Почесною грамотою. На ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ жаль, важка недуга передчасно пі дірвала її здоров’я; численні опера ції, складні методи поопераційного лікування вичерпували її сили, вже не могла брати активної участі в роботі Відділу. Дозя, яка так люби ла подорожувати, була любителем мистецтва української вишивки, бу ла змушена підкоритися життєвим обставинам. Відійшла від нас 5 березня 1999 року, залишаючи в глибокому жалю родину і посестер-союзянок. Хай добра згадка про неї залишить ся надовго в наших серцях. Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу СУА. АННА МАРКЕВИЧ З волі Божої 13 січня 1999 року відійшла у вічність членка 82-го Відділу СУА Анна Маркевич з дому Панчишин. Родимим її селом була Стара Могильниця, Теребовлянсь- кого району, де побачила світ 28 ли стопада 1910 року. Була восьмою, наймолодшою дитиною у своїх бать ків. Сім’я виїхала до Німеччини пе ред Першою світовою війною і Анна вчилася в німецькій школі. Після по вернення на Україну закінчила на родну школу і внедовзі вийшла за між за Андрія Маркевича. Прожива ли в Теребовлі і Анна вела крамни цю мішаних товарів. З приходом більшовиків у 1939 році крамниця була зліквідована, а чоловіка Анни заарештували. Коли вели на розстріл йому вдалося вте кти. Через деякий час повернувся додому. Під час німецької окупації Анна відкрила велику крамницю з залізними товарами, де було зай нято більше працівників. Крамниця приносила добрий дохід, отже, Анна могла давати значну допомогу Ук раїнській Повстанській Армії. З наді єю на визволення України, чоловік Анни вступив в ряди 1-ої Україн ської Дивізії “Галичина”, звідки вже й не повернувся. Прийшлося Анні самій з двома дочками перебира тися через Словаччину і Мадярщину до Німеччини. Тут вона здобула фах кравчині і з переїздом до Америки працювала в кравецтві. Виростила свої доні — Мелясю і Наталку, які отримали вищу освіту. Анна була веселої вдачі, дуже обов’язковою і точною у праці, лю била музику, залюбки співала. Най кращим приятелем для Анни була книжка, вона дуже багато читала, знала безліч приповідок. Вміла розвеселяти інших, про що з вдячні стю згадують союзянки. Всі збірки для придбання кош тів для Відділу проходили при її активній допомозі. Членкою Відділу була до останніх днів свого життя, хоча останні роки вже не могла від відувати сходини з причини слабого зору. Проте, постійно цікавилася життям Відділу і була дуже щедра в датках на потреби СУА. З проголо шенням незапежности України, ба гато жертвувала на українські по сольства та інші державні установи, на потреби української громади. Хай же наші молитви линуть до Бога за спокій її душі. В нашій пам’яті залишиться вона людиною доброго серця, щирою патріоткою. Вічна їй пам’ять. М. М„ пресова референтка. 36 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1999 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
