Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІЛАРІОН СВЄНЦІЦЬКИЙ У вдачі батька переважала духовність. Віддавав перевагу духовним цінностям над матеріяльними. Це мало вирішальний вплив на його спосіб життя, заці кавлення, відношення до праці і людей. Син сільського народного вчителя Семена Свєн- ціцького, який походив з Кам'янки Струмілової (тепер Буської) і Іванни Кучинської з міста Буська, відно сився з великою повагою до своїх батьків і їхньому вихованню завдячував монолітність і прямолінійність свого характеру. Одинадцятилітнього хлопця, який до цього часу жив разом з батьками і молодшими дітьми у селі Убині, біля стації Задвір'я Львівської области, батько записав до німецької гімназії у Львові. Мати научила хлопця рахувати, читати й писати українською, поль ською, німецькою і старослов'янською мовами. Коли став дорослим, усвідомлював, що здібності — жва вість і енерґію успадкував від матері, а працьови тість, витривалість, нахил до суспільної праці і розважливість — від батька. Маючи п'ятнадцять років і будучи гімназистом вже п'ятої кляси, за порадою батька, переходить до Першої Української гімназії. З цього часу Іларіон стає повністю самостійним. Дає приватні лекції з матема тики і фізики слабшим учням, заробляючи таким чи ном на прожиток. Це мобілізувало всі його внутрішні сили, загартувало і призвичаїло до систематичної праці, до скромного способу життя і відповідальности перед собою, родиною і суспільством. До кінця свого життя Іларіон зберіг вдячність і любов до батьків. Двічі на рік — на Різдво і Велик день — не зважаючи на погоду, відвідував рідних. Хоча бажанням матері було, щоби син її став священиком, Іларіон вибрав фізико-математичний відділ філософського факультету, відвідуючи водно час лекції історичного і філологічного профілю, що тоді було дозволено. Після закінчення студій отримав призна чення на посаду гімназійного викладача математики у Ряшеві. Проте, зацікавлення гуманістичними і історичними питаннями, зокрема проблемою суті нації, спонукало його відмовитися від призначення і продовжувати навчання у професора Шараневича, а згодом, у Петербурзі в Археологічному інституті і уні верситеті. Завершує навчання докторською дисер тацією на тему: “Діяльність Максима Грека в Росії”. Захистив її з найвищим відзначенням Summa cum Laude на університеті у Відні у професора Ягіча, лек ції якого слухав перед тим, відвідуючи його семінари. Ступінь доктора філософії, (спеціяльність східньо- слов'янські і південнослов'янські літератури) зобов'я зує молодого доктора до продовження наукової пра ці, що й було підкреслено у дипломі. Цей обов'язок він виконував до кінця життя, цінуючи понад усе творчу наснагу людини. Як помічник бібліотекаря, у Народному Домі ІІагіоп Sventsytkiy. заглиблюється в проблему культури рідного народу, яку вважає його духовним обличчям. У той час також цікавиться методами поши рення освіти і національної свідомости серед Галицьких українців, їхніми публікаціями для народу, заснуванням читалень по містах і селах. Усвідомлює, що важливу ролю у цій справі відіграє належна і вміла організація та економічна база. Адже без фінансів не може розвиватися ні освіта, ні культура. Він починає розуміти, що дух народу не може проявляти себе без економічних підстав. Цю просту істину підтверджував досвід інших слов'янських народів, які жили у подібних умовах в Австрійській монархи. Шевченкові слова “І чужому научайтесь, свого не цурайтесь”, були у цьому випадку вказівкою для молодого вченого і просвітителя. Особливо подобалася йому метода організації “Просвіти” у Словенії. Тут церква дуже зручно використала державний дозвіл на проведення такої роботи, застосовуючи не централізований, а організаційний принцип для збирання відповідних коштів, які складалися з крайцарових внесків членів. При масовому членстві вдавалося зібрати досить поважні суми, призначені для видавництва популярних книжок і будови читалень. Очевидно, що все це було здійснене при строгій звітности і чесному контролю. Про всі ці справи пише Іларіон Свєнціцький у галицьких газетах і радить брати приклад з досвіду скромних, але практичних сусідів. Життя приносило молодому вченому біль і радість, надії і розчарування. Після того, як він став у 1902 р. доктором філософії, все повинно було б розвиватися для нього якнайкраще, але справи приймають несподіваний оборот. У 1903 р. неспо дівано помирає його наречена Ольга Мокрицька, що перекреслює всі його мри-сподівання на майбутнє. Та все ж, любов до праці, здатність захоп люватися красою природи, мистецтвом, а також за
Page load link
Go to Top