Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
із нанизаних на ретізку “крижиків” (“криж” — від давньоруського “крьіжь”) у вигляді рівнораменних, або злегка видовжених хрестиків із прямоліній ними обрисами рамен і стрижня і трапецевидним завершенням їх закінчень. Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, “ритою” в камені хрестографемою на Писаному Камені на Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст.10 А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з “давнішої доби”.19 Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся, на нашу думку, на основі найраніших “грецьких” рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя, закінчень рамен і стрижня.20 Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були хрестики “грецького” типу, тобто крижики. Дещо пізнішою, від попередньої, групою гуцульських металевих жіночих хрестикових прикрас, базуючись на типології нагрудних хрестів, належать зґарди, основним композиційно- пластичним елементом яких є злегка видовжені хрестики із розетоподібним завершенням кінців. Круговидні, як на “корсунських”, "давньоруських” і середньовічних “галицьких” енколпіонах завер шення рамен і стрижня; принцип одновісної дзеркальної симетрії, закладений в основі їх конструктивного вирішення, притаманний для даного типу дрібної вотивної пластики; зображення графічно-трактованого, а згодом рельєфного із злегка розширеними кінцями хрестика на перехресті,21 вказують на глибокий генетичний зв’язок із давьноруською, а відтак східньовізан- тійською і християнською традицією. Однак, внаслідок віками твореної специфіки світобачення, лики святих у медальйонах нагрудних і зґардових хрестиків, змінюються близькими для гуцулів традиційними символами небесного світила, у вигляді косих хрестів — здавна відомих в Карпатах “солярних” орнаментальних мотивів на перстнях, кільцях чересів, чепрагах тощо. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди, 18 Бандрівський М. Писаний Камінь // Сварожі лики. — Львів, 1992. — С. 42-43. 19 Шухевич В. Гуцульщина. — Львів, 1901. — Т. 1. — С. 294-295; Станкевич М. Є. Дохристиянська генеза дерев’яних сакральних пам’яток XVII-XIX ст. // Альманах’ 94. — Львів, 1995. — С. 86. 20 Валько О. Гуцульський хрестик XVII ст. // Українська хрестологія. Тези і резюме наукової конференції. — Львів, 1996. — С. 19-20. 21 Боньковська С. М. Синкретичні мотиви на гуцульських нагрудних хрестах, як джерело виявлення їх генези//Українська хрестологія. — Львів, 1998. — С. 17. “наборсані” із розетоподібних хрестиків також належать до одного із найраніших типів прикрас. Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених “хрещиків” у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично- орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємно- просторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль тури другої половини XVIII-XIX ст. Дослідивши значну кількість даного типу гуцульських нагрудних прикрас у музеях Львова, Києва, у Чернівцях та в Коломиї, нами виявлено, що поступово, порівнянно скромні за розмірами і виражальними засобами хрестикові зґарди- обереги, очевидно під впливом місцевого націо нального “відкритого до декоративних надмір ностей смаку”22 перетворюються у важкі багато- оздоблені, іноді переобтяжені різноманітністю окремих елементів (“хрещиків”, “переліжок”, “пацьорок” тощо з їх орнаментально-семантичною нагромадженістю), прикраси. Єдиним “старовіць- ким” елементом, який із часом не втрачає свого первісного знаково-семантичного навантаження, залишаються чепраги, конструктивно-з’єднуюча функція яких уможливлює орнаментальне традиційне оздоблення у вигляді найрізноманіт ніших: розетоподібних площинно-трактованих чи ажурних багатопроменевих або хрещатих солярних ідеограм, які, у свою чергу, уособлюються із християнським образом “Господа нашого — світла небесного для світу...”. ПОЯСНЕННЯ: * Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет "sorokuwcow” або “сипаних” (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок. ** Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах “шелестіли”. *** “Пискавки” — блискучі скляні коралі. **** “Писані пацьорки” — металеві, декоративно оздоблені прикраси. ***** “Клокічки” — кругле насіння, нанизане на шнурок. 22 Макаренко О.О. Краса Бароко // Хроніка 2000/1, 1992. - No 1. - С. 94. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
