Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
із нанизаних на ретізку “крижиків” (“криж” — від давньоруського “крьіжь”) у вигляді рівнораменних, або злегка видовжених хрестиків із прямоліній ними обрисами рамен і стрижня і трапецевидним завершенням їх закінчень. Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, “ритою” в камені хрестографемою на Писаному Камені на Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст.10 А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з “давнішої доби”.19 Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся, на нашу думку, на основі найраніших “грецьких” рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя, закінчень рамен і стрижня.20 Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були хрестики “грецького” типу, тобто крижики. Дещо пізнішою, від попередньої, групою гуцульських металевих жіночих хрестикових прикрас, базуючись на типології нагрудних хрестів, належать зґарди, основним композиційно- пластичним елементом яких є злегка видовжені хрестики із розетоподібним завершенням кінців. Круговидні, як на “корсунських”, "давньоруських” і середньовічних “галицьких” енколпіонах завер шення рамен і стрижня; принцип одновісної дзеркальної симетрії, закладений в основі їх конструктивного вирішення, притаманний для даного типу дрібної вотивної пластики; зображення графічно-трактованого, а згодом рельєфного із злегка розширеними кінцями хрестика на перехресті,21 вказують на глибокий генетичний зв’язок із давьноруською, а відтак східньовізан- тійською і християнською традицією. Однак, внаслідок віками твореної специфіки світобачення, лики святих у медальйонах нагрудних і зґардових хрестиків, змінюються близькими для гуцулів традиційними символами небесного світила, у вигляді косих хрестів — здавна відомих в Карпатах “солярних” орнаментальних мотивів на перстнях, кільцях чересів, чепрагах тощо. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди, 18 Бандрівський М. Писаний Камінь // Сварожі лики. — Львів, 1992. — С. 42-43. 19 Шухевич В. Гуцульщина. — Львів, 1901. — Т. 1. — С. 294-295; Станкевич М. Є. Дохристиянська генеза дерев’яних сакральних пам’яток XVII-XIX ст. // Альманах’ 94. — Львів, 1995. — С. 86. 20 Валько О. Гуцульський хрестик XVII ст. // Українська хрестологія. Тези і резюме наукової конференції. — Львів, 1996. — С. 19-20. 21 Боньковська С. М. Синкретичні мотиви на гуцульських нагрудних хрестах, як джерело виявлення їх генези//Українська хрестологія. — Львів, 1998. — С. 17. “наборсані” із розетоподібних хрестиків також належать до одного із найраніших типів прикрас. Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених “хрещиків” у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично- орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємно- просторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль тури другої половини XVIII-XIX ст. Дослідивши значну кількість даного типу гуцульських нагрудних прикрас у музеях Львова, Києва, у Чернівцях та в Коломиї, нами виявлено, що поступово, порівнянно скромні за розмірами і виражальними засобами хрестикові зґарди- обереги, очевидно під впливом місцевого націо нального “відкритого до декоративних надмір ностей смаку”22 перетворюються у важкі багато- оздоблені, іноді переобтяжені різноманітністю окремих елементів (“хрещиків”, “переліжок”, “пацьорок” тощо з їх орнаментально-семантичною нагромадженістю), прикраси. Єдиним “старовіць- ким” елементом, який із часом не втрачає свого первісного знаково-семантичного навантаження, залишаються чепраги, конструктивно-з’єднуюча функція яких уможливлює орнаментальне традиційне оздоблення у вигляді найрізноманіт ніших: розетоподібних площинно-трактованих чи ажурних багатопроменевих або хрещатих солярних ідеограм, які, у свою чергу, уособлюються із християнським образом “Господа нашого — світла небесного для світу...”. ПОЯСНЕННЯ: * Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет "sorokuwcow” або “сипаних” (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок. ** Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах “шелестіли”. *** “Пискавки” — блискучі скляні коралі. **** “Писані пацьорки” — металеві, декоративно оздоблені прикраси. ***** “Клокічки” — кругле насіння, нанизане на шнурок. 22 Макаренко О.О. Краса Бароко // Хроніка 2000/1, 1992. - No 1. - С. 94. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
