Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
хрестики-елементи на жіночих нашийних прик расах. Так, наприклад, І. Вагилевич у своєму дослідженні зазначає, що серед “всяких жіночих блискавок... гуцулки носять мониста з густим шнуром корапиків, перевтиканих крижиками, кружками, перстениками...”.13 А вже польський дослідник В. Поль занотовує, що “в стрийському погір’ї гуцулки між хрестиками привішують жовті перстні, “жуковини” (круглі металеві диски- сороківці).14 Л. Вербіцький, перераховуючи жіночі нагрудні прикраси наголошує, що гуцулки “Ужи вають також нашийники з пацьорок скляних або бурштинових з хрестиками”.15 У цьому зв’язку треба зазначити, що подібний розвиток гуцульських християнських оберегів має під собою глибоке національне підгрунтя. Досліджуючи процес засвоєння хреста, як основного християнського символу в українсь кому сакральному мистецтві, автором виявлено, що, одним із шляхів їх “узвичаювання” і поширення серед місцевого населення була їх поява спочатку на оберегових пекторальних прикрасах. Про це свідчать досить ранні археологічні знахідки таких намист з хрестиками в переміжку з іншими амулетами (сокирками, фігурками і “лунницями” тощо) в княжому Галичі та в інших землях Давньої України. Так, наприклад, у верхів’ях Дніпра до намиста віднайденого у с. Колодезна було підвішено чотири, а віднайденого в с. Шапчиці — сім маленьких хрестиків — “тєльников” — з роз п’яттям порівнянно раннього типу, які дослідники відносять до Х-ХІ ст. Отже, традиція пекторальних прикрас з хрестиками на давньоруських землях сягає щонайпізніше IX ст., а то й, за твердженням М. Брайчевського, значно раніше. Порівнянно пізньою, але дуже яскравою ілюстрацією цього давнього синкретичного процесу, є розвиток гуцульських зґард хрестикових. Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, із утвер дженням християнської моралі, а також, у значній мірі, з розвитком металообробного промислу, хрестики на прикрасах стають самостійними еле ментами, перетворюючи “пацьорки”, “перевтикані крижиками” — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою “маєтності”, тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Вітвіцкій і інші) стверджують, що тільки “маєтні” гуцулки могли собі дозволити “кокетувати в ґардах”. На 13 Wahylewic J. Huculowe obywatele wychodnego pogori karpatskego. — S. 487. 14 Pol W. Rzut oka na polnocne stoki Karpat.—S. 57. '■ Вербіцький Л. Вироби металеві гуцулів. — С. 4. зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського християн ського світогляду: “Правда вона (Палата) любить пишне “лудинє” і немало десь піде грошей на...” дорогі зґарди...16 Тому бувало, що багаті “ґаздині” у святкові дні і до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” підкреслює: "А декотрі, дуже заможні, як от Палата... навіть у будень носила шовкові хустки... а важкі зґарди гнули її шию”.17 Так як визначальним у формуванні хрестикових зґард є процес трансформації натіль ного хрестика із суто християнського, схованого під одягом символу у релігійну відзнаку у вигляді нагрудних, декоративно збагачених хрестів- оберегів, то їх розвиток слід розглядати у нерозривному зв’язку з еволюцією окремих типів хрестограм гуцульських нагрудних інсиґній. У цьому зв’язку до найраніших, на нашу думку, прикрас даної групи, можна віднести зґарди 16 Коцюбинський М. Тіні забутих предків. — K., 1979. - Т. III. - С. 161. 17 Коцюбинський М. Тіні забутих предків. — С. 170. Гуцульська зґарда з крижиками кінця XVII - XIX ст. Латунь (мосяж), лиття, Гравірування. Hutsul ornamental neckware.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
