Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
хрестики-елементи на жіночих нашийних прик расах. Так, наприклад, І. Вагилевич у своєму дослідженні зазначає, що серед “всяких жіночих блискавок... гуцулки носять мониста з густим шнуром корапиків, перевтиканих крижиками, кружками, перстениками...”.13 А вже польський дослідник В. Поль занотовує, що “в стрийському погір’ї гуцулки між хрестиками привішують жовті перстні, “жуковини” (круглі металеві диски- сороківці).14 Л. Вербіцький, перераховуючи жіночі нагрудні прикраси наголошує, що гуцулки “Ужи вають також нашийники з пацьорок скляних або бурштинових з хрестиками”.15 У цьому зв’язку треба зазначити, що подібний розвиток гуцульських християнських оберегів має під собою глибоке національне підгрунтя. Досліджуючи процес засвоєння хреста, як основного християнського символу в українсь кому сакральному мистецтві, автором виявлено, що, одним із шляхів їх “узвичаювання” і поширення серед місцевого населення була їх поява спочатку на оберегових пекторальних прикрасах. Про це свідчать досить ранні археологічні знахідки таких намист з хрестиками в переміжку з іншими амулетами (сокирками, фігурками і “лунницями” тощо) в княжому Галичі та в інших землях Давньої України. Так, наприклад, у верхів’ях Дніпра до намиста віднайденого у с. Колодезна було підвішено чотири, а віднайденого в с. Шапчиці — сім маленьких хрестиків — “тєльников” — з роз п’яттям порівнянно раннього типу, які дослідники відносять до Х-ХІ ст. Отже, традиція пекторальних прикрас з хрестиками на давньоруських землях сягає щонайпізніше IX ст., а то й, за твердженням М. Брайчевського, значно раніше. Порівнянно пізньою, але дуже яскравою ілюстрацією цього давнього синкретичного процесу, є розвиток гуцульських зґард хрестикових. Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, із утвер дженням християнської моралі, а також, у значній мірі, з розвитком металообробного промислу, хрестики на прикрасах стають самостійними еле ментами, перетворюючи “пацьорки”, “перевтикані крижиками” — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою “маєтності”, тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Вітвіцкій і інші) стверджують, що тільки “маєтні” гуцулки могли собі дозволити “кокетувати в ґардах”. На 13 Wahylewic J. Huculowe obywatele wychodnego pogori karpatskego. — S. 487. 14 Pol W. Rzut oka na polnocne stoki Karpat.—S. 57. '■ Вербіцький Л. Вироби металеві гуцулів. — С. 4. зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського християн ського світогляду: “Правда вона (Палата) любить пишне “лудинє” і немало десь піде грошей на...” дорогі зґарди...16 Тому бувало, що багаті “ґаздині” у святкові дні і до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” підкреслює: "А декотрі, дуже заможні, як от Палата... навіть у будень носила шовкові хустки... а важкі зґарди гнули її шию”.17 Так як визначальним у формуванні хрестикових зґард є процес трансформації натіль ного хрестика із суто християнського, схованого під одягом символу у релігійну відзнаку у вигляді нагрудних, декоративно збагачених хрестів- оберегів, то їх розвиток слід розглядати у нерозривному зв’язку з еволюцією окремих типів хрестограм гуцульських нагрудних інсиґній. У цьому зв’язку до найраніших, на нашу думку, прикрас даної групи, можна віднести зґарди 16 Коцюбинський М. Тіні забутих предків. — K., 1979. - Т. III. - С. 161. 17 Коцюбинський М. Тіні забутих предків. — С. 170. Гуцульська зґарда з крижиками кінця XVII - XIX ст. Латунь (мосяж), лиття, Гравірування. Hutsul ornamental neckware.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
