Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
французького “garde” — (ефес — кругла бляха на руків’ї шпаги) і пов’язане з дієсловом “garder — зберігати.11 Дослідник гуцульських гідронімів Ю. Карпенко також схильний вважати, що слово “зґарда” може бути похідним від слова “городити”, “огороджувати”, що рівноцінно “оберігати”. Якщо ж взяти до уваги, що у давнину прикраси, особливо нагрудні, виконували ролю оберегів (від “злого ока”, тощо) тоді припущення вченого є дуже близьке де первісного призначення цього типу гуцульських прикрас. Тим більше, що саме про ґарди (“gardy”) йдеться у ранніх історіографічних джерелах. Очевидно місцева назва “зґарда” є трансформованою (через фр.- польське) від “ґарда”, як така, що відповідала змістові первісної захисної функції даного типу нагрудних прикрас. Тому, на нашу думку, процес “асиміляції солярної емблеми” (хреста у колі) і знака хреста (христи янську символіку)...’’слід розглядати лише як один із етапів у творенні зґард”. У цьому зв’язку, слід гадати, що форму вання зґард, пройшло довготривалий шлях розвитку, започаткований язичницькою традицією оберегів у вигляді різноманітних, у тому числі і нагрудних амулетів, наділених благодатною силою заступництва. Очевидно, насіння плодів, різнома нітних жіночих фігурок, сокирок, тощо, кожне з яких виконувало певну оберегову функцію, спричинилося до витворення складнішого типу оберегів — намиста у вигляді однієї або кількох рядів (низок) насіння плодів — “кпокічок”, Гуцульська зґарда з крижиками кінця XVII - XIX ст. Латунь (мосяж), лиття, ґравірування. Hutsul ornamental neckware. " Етимологічний словник української мови. — С. 473. ДМИТРО ЗАЗУЛ Я ЧУЮ ПІСНЮ... Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій пісні в унісон Так ніжно в серці зашепоче... Я чую пісню — мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче. То спів засмучених флояр. То стогін журної трембіти, Зашелестять шовкові цвіти Із серця скотиться тягар. Туди, де скелі аж до хмар. Хотів би соколом летіти, Де спів засмучених флояр, Де стогін журної трембіти. кам’яних (шиферних) а пізніше скляних і металевих бусинок тощо. Тому поява круглих медальйонів у VI-VIII-IX ст., які, судячи із способу завішування, носили на грудях,12 — це своєрідний процес розвитку кулеподібних елементів (бусинок, намистинок) у більш зручнішу для ношення та орнаментального оздоблення (семантичного означення) форму металевих, вирізаних з бляхи кружків чи литих розет-дисків. Очевидно, внаслідок цього закономірного формотворчого процесу появляється одно, або кількарядні металеві намиста, які, в залежності від типу розетоподібних елементів (ажурних чи суцільнолитих ґравірованих медальйонів, монет, тощо) та розміщенням їх у системі прикрас- оберегів, у різних місцевостях називали монистами, сороківцями, шелестами, ґардами чи зґардами. Однак, основним, на наш погляд, факто ром формування зґард хрестикових в карпатських землях, була поява натільних хрестиків. Певний період, внаслідок вимушеного “приховування” релігійної приналежності, що було притаманне на ранньому етапі поширення христи янства, в тому числі і на території сучасної Гуцульщини, і як чужий в системі традиційних місцевих прикрас елемент, натільний хрестик спочатку носили схованим під “ношею”. Однак поступово, під впливом морально-етичних норм, сформованих християнською ідеологією, коли знак хреста для гуцула стає ознакою його духовности, натільні хрестики переносять з-під “ноші” на одяг, де вони перетворюються із суто християнського символу в оберіг нового релігійного змісту. Від цього часу гуцульські хрестоподібні амулети розвиваються у двох напрямках: у чоловічі хрести- обереги і, як маленькі (порівняно із посередніми) 12 Жолтовський П. М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини. — С. 80; Спаський І. Г. Дукати і дукачі України. — К., 1970. — С. 5. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top