Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
гуцульського мосяжництва — Любові Сухої.2 Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі джуючи “процес асиміляції солярної емблеми і зна ка хреста...” на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський. “На зґардах..., — зазначає вчений — ... можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини добавляється чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми...”3. Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розето- подібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик рас, які в окремих місцевостях ще називали “ґардами”, “сороківцями”* або “шелестами”**. Так, польський дослідник Л. Вайгель який протягом кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина) занотовує: “Багатші гуцулки носять ґарди (“gar- dy”), що складаються “з двох, трьох рядів “cwan- cygierow”, талярів або інших срібних монет”.4 С. Вітвіцкій також у своєму історичному нарисі зазначає, що “маєтні гуцулки” поверх скляного намиста (“пацьорок”) носять зґарди із сороківців (“sorokuwcow”).5 Поступово дослідники серед різноманіт ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: “лискавок”***, “венеційських” коралів, “писаних пацьорок”****, “кпокічок”***** тощо, в тому числі і металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: “Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова...”.6 Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX- поч. XX ст. під назвою “зґарда” повністю розуміють жіночі нагрудні прикраси із “мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретіз- ку з переліжками”.7 Зараз поки що важко однозначно ствер джувати час розповсюдження хрестикових жіно- 2 Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат. — К., 1959. 3 Жолтовський П. М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини // Народно творчість та етнографія. — 1958. — Кн. 2. — С. 81. 4 Wajgel L. О Huculach. — Krakow, 1887. — S. 35. 5 Witwicki S. O Huculach. Rys historyczny. — Lwow, 1863. — S. 88. 6 Вербіцький Л. Вироби металеві гуцулів. — С. 4. 7 Шухевич В. Домашній промисел // Гуцульщина. - Т. 2. - С. 130. них нагрудних прикрас на Гуцульщині. Постійне пограбування місцевого населення під час заво йовницьких розбоїв та зневажливе ставлення до національних традицій з боку окупаційних держав, зумовило відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів, в тому числі і зґард хрестикових у територіяльному, а тим більше, хронологічному відношенні. Разом з тим, до нашого часу, наприклад, так і до кінця не встановлено етимології їх назви. Слово “зґарда”, на відміну від багатьох термінів гуцульського мосяжництва відсутнє у словнику давньоруської мови.0 У словнику староукраїнської мови XIV-XV ст. знаходимо слово “ґардоу”, — від молдавського “Гард” — загата.9 В етимологічному словникові слово “ґард” пояснюється як запози чення від молдавської, болгарської або румунської і означає “загату у водоймі для ловіння риби”.10 У свою чергу молдавське слово “ґард” український лінґвіст Д. Дзендзелівський виводить із дако- мезійської або слов’янських мов. Тут же вперше знаходимо тлумачення “ґарди”, як прикраси, чи оздоби у вигляді намиста з монет, яке за твер дженням укладачів словника утворилося від 8 Срезневский И. И. Словарь древнерусского язьїка в III томах. — М., 1985. 9 Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. — К„ 1977. - С. 238. 10 Етимологічний словник української мови. — К„ 1982. - Т. 1. - С. 473. Зґарда із хрестиків з трилисним завершенням сторін. XIX- пол. XX ст. Латунь (мосяж), лиття, ґравірування. Ornamental neckware.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
