Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
гуцульського мосяжництва — Любові Сухої.2 Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі джуючи “процес асиміляції солярної емблеми і зна ка хреста...” на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський. “На зґардах..., — зазначає вчений — ... можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини добавляється чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми...”3. Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розето- подібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик рас, які в окремих місцевостях ще називали “ґардами”, “сороківцями”* або “шелестами”**. Так, польський дослідник Л. Вайгель який протягом кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина) занотовує: “Багатші гуцулки носять ґарди (“gar- dy”), що складаються “з двох, трьох рядів “cwan- cygierow”, талярів або інших срібних монет”.4 С. Вітвіцкій також у своєму історичному нарисі зазначає, що “маєтні гуцулки” поверх скляного намиста (“пацьорок”) носять зґарди із сороківців (“sorokuwcow”).5 Поступово дослідники серед різноманіт ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: “лискавок”***, “венеційських” коралів, “писаних пацьорок”****, “кпокічок”***** тощо, в тому числі і металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: “Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова...”.6 Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX- поч. XX ст. під назвою “зґарда” повністю розуміють жіночі нагрудні прикраси із “мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретіз- ку з переліжками”.7 Зараз поки що важко однозначно ствер джувати час розповсюдження хрестикових жіно- 2 Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат. — К., 1959. 3 Жолтовський П. М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини // Народно творчість та етнографія. — 1958. — Кн. 2. — С. 81. 4 Wajgel L. О Huculach. — Krakow, 1887. — S. 35. 5 Witwicki S. O Huculach. Rys historyczny. — Lwow, 1863. — S. 88. 6 Вербіцький Л. Вироби металеві гуцулів. — С. 4. 7 Шухевич В. Домашній промисел // Гуцульщина. - Т. 2. - С. 130. них нагрудних прикрас на Гуцульщині. Постійне пограбування місцевого населення під час заво йовницьких розбоїв та зневажливе ставлення до національних традицій з боку окупаційних держав, зумовило відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів, в тому числі і зґард хрестикових у територіяльному, а тим більше, хронологічному відношенні. Разом з тим, до нашого часу, наприклад, так і до кінця не встановлено етимології їх назви. Слово “зґарда”, на відміну від багатьох термінів гуцульського мосяжництва відсутнє у словнику давньоруської мови.0 У словнику староукраїнської мови XIV-XV ст. знаходимо слово “ґардоу”, — від молдавського “Гард” — загата.9 В етимологічному словникові слово “ґард” пояснюється як запози чення від молдавської, болгарської або румунської і означає “загату у водоймі для ловіння риби”.10 У свою чергу молдавське слово “ґард” український лінґвіст Д. Дзендзелівський виводить із дако- мезійської або слов’янських мов. Тут же вперше знаходимо тлумачення “ґарди”, як прикраси, чи оздоби у вигляді намиста з монет, яке за твер дженням укладачів словника утворилося від 8 Срезневский И. И. Словарь древнерусского язьїка в III томах. — М., 1985. 9 Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. — К„ 1977. - С. 238. 10 Етимологічний словник української мови. — К„ 1982. - Т. 1. - С. 473. Зґарда із хрестиків з трилисним завершенням сторін. XIX- пол. XX ст. Латунь (мосяж), лиття, ґравірування. Ornamental neckware.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
