Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 серпня 1998 р. відійшла у вічність членка 22-го Відділу СУА в Чікаґо Марія з Чучмаїв Юзефович. Уроджена в Дубні на Волині, Марія виростала в патріотичній, освіченій і громадсько свідомій родині. Батько, Максим Чучмай, крім професійного заняття директора школи, був ак тивним громадським діячем. Вибра ний послом до польського парля- менту, він гідно заступав і боронив права рідного українського населення. Мати, Зіновія, закінчила вищу школу і вчителювала. Керуючись моральними засадами і патріотичною настановою батьків, Маруся вже змалку засвоїла ці вартісні основи, яким залишилася вірною впродовж цілого свого життя. Спочатку навчалася в Дуб ні, опісля батьки післали її на даль шу науку до українського Інституту для дівчат у Перемишлі, який був знаний не лише з високого рівня навчання, але і з патріотичної настанови в якій виховував своїх учениць. “Мурка", як її звали товаришки, була дуже люблена, усі хотіли з нею дружити, її привітність, доброта, щирість і особистий чар гуртували біля неї численних приятелів. Закінчила середню освіту в Крем’янці і, вже як молода дівчина, брала участь у самодіяльних гуртках, належала до Пласту, тоді вже нелеґального. Одружилася з громад ським діячем Олексієм Сацюком. Молода пара замешкала в Дубні де чоловік був головою Повітової ради, а Маруся включилася в місцеве громадське життя — була членом Союзу Українок, мали зв’язки з УПА. Коли їх діяльність привернула увагу німецького ґестапо, Сацюки, вже тоді з малим сином Богданом, мусіли втікати на захід і опинилися в переселенчому таборі Зальцбурґу. У 1948 році емігрують до Аргентини і оселюються в Буенос-Айрес. Олек сій Сацюк стає головою Спілки мис- тців і письменників, Маруся допо магає йому в збереженні культур ного і мистецького життя україн ської громади, працює у “Просвіті". Крім родинних обов’язків заробляє на прожиток кравецькою працею. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ У 1958 р. родина Сацюків переїздить на сталий побут до США, Чікаґо і, згідно зі своєю громадською настановою, зразу стають активними членами місцевої, української спільноти. Недовго триває їх родинне щастя. У 1960 році помирає Олексій і Маруся залишається сама з двома синами. Незважаючи на труднощі на магається виховати їх в україн ському дусі, подбати про вищу освіту. І, здається, химерна доля стала ласкавішою, бо у 1963 р. Ма руся одружується вдруге з інжене ром Миколою Юзефовичем, творить нову гарну сім’ю з надією на краще майбутнє. На жаль, хворий на серце Микола незадовго залишає її знову саму, але цим разом діти вже дорослі і зі своїми родинами дбай ливо нею опікуються. Незважаючи на важкі жит тєві удари, Маруся не заломлюєть ся (у 1994 р. вмирає син Богдан), усталені в молодості моральні засади її шляхетного і стійкого характеру допомагають видержати усі випробування. Вона дальше активно працює в СУА і в громаді. Прикута до ліжка, з єдиним засобом пересування — візочком, вона дальше цікавиться життям, під тримує зв’язок з членками СУА, друзями, з подивугідним спокоєм і вірою в Боже провидіння, сприймає свою долю. Як членка 22-го Відділу, Маруся довгі роки очолювала його управу, та Окружну управу СУА в Чікаґо. Була вибрана у 1983 р. головою комітету об’єднаних жіно чих організацій з нагоди Світового року жінки. Український Конгресо вий Комітет Америки відзначив її Грамотою заслуги, як громадянку року. Відійшла від нас в останню дорогу 6 серпня 1998 p.. З глибоким жалем і зворушенням прощали її ми, союзянки, і численна чікаґська гро мада. Відійшла людина сповнена шляхетности духа, щирої доброти серця, високого інтелекту і знання, ідейна союзянка і вірна дочка укра їнської Волині. Хай ласкавий Гос подь прийме її праведну душу у світлу ясність небесного царства. Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу. Ми, членки 35-го Відділу СУА в Озон Парку, ділимося сумною вісткою, що 15 червня 1998 р. відій шла у вічність наша дорога членка Мар’яна Шостак на 70-му році життя. У 1987 р. вона приїхала до Нью-Йорку з Клівленду (Огайо), вийшла заміж за Василя Шостака. Не марнуючи часу, зараз же приєд налася до активної праці 35-го Від ділу СУА. Від самого початку і до смерти була господарською рефе- ренткою, також виконувала інші обов’язки — допомагала хворим і немічним. Весною 1998 року мала важку операцію. Завдяки отцеві Стовану Шубяку, лікарі врятували їй життя. Ми всі раділи, що наша Ма рія одужує. На Великдень була вже у церкві, в травні — на сходинах Відділу. Та наша радість не тривала довго. Напередодні операції Марія дістала атаку серця і навіки замкнулися її очі. У великому смутку приїхав з Канади син з родиною, яких вона ще раніше спровадила з Польщі. На бажання сина тіло по кійної перевезено до Канади. Нехай Канадська земля бу де їй легкою, а пам’ять про неї ми зберігатимемо назавжди. 35-ий Відділ СУА в Озон Парку. ПРОСИМО НЕ ЗАБУТИ ПРОДОВЖИТИ ПЕРЕДПЛАТУ ЖУРНАЛУ “НАШЕ ЖИТТЯ” ЧИТАЧАМ В УКРАЇНІ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
