Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 серпня 1998 р. відійшла у вічність членка 22-го Відділу СУА в Чікаґо Марія з Чучмаїв Юзефович. Уроджена в Дубні на Волині, Марія виростала в патріотичній, освіченій і громадсько свідомій родині. Батько, Максим Чучмай, крім професійного заняття директора школи, був ак тивним громадським діячем. Вибра ний послом до польського парля- менту, він гідно заступав і боронив права рідного українського населення. Мати, Зіновія, закінчила вищу школу і вчителювала. Керуючись моральними засадами і патріотичною настановою батьків, Маруся вже змалку засвоїла ці вартісні основи, яким залишилася вірною впродовж цілого свого життя. Спочатку навчалася в Дуб ні, опісля батьки післали її на даль шу науку до українського Інституту для дівчат у Перемишлі, який був знаний не лише з високого рівня навчання, але і з патріотичної настанови в якій виховував своїх учениць. “Мурка", як її звали товаришки, була дуже люблена, усі хотіли з нею дружити, її привітність, доброта, щирість і особистий чар гуртували біля неї численних приятелів. Закінчила середню освіту в Крем’янці і, вже як молода дівчина, брала участь у самодіяльних гуртках, належала до Пласту, тоді вже нелеґального. Одружилася з громад ським діячем Олексієм Сацюком. Молода пара замешкала в Дубні де чоловік був головою Повітової ради, а Маруся включилася в місцеве громадське життя — була членом Союзу Українок, мали зв’язки з УПА. Коли їх діяльність привернула увагу німецького ґестапо, Сацюки, вже тоді з малим сином Богданом, мусіли втікати на захід і опинилися в переселенчому таборі Зальцбурґу. У 1948 році емігрують до Аргентини і оселюються в Буенос-Айрес. Олек сій Сацюк стає головою Спілки мис- тців і письменників, Маруся допо магає йому в збереженні культур ного і мистецького життя україн ської громади, працює у “Просвіті". Крім родинних обов’язків заробляє на прожиток кравецькою працею. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ У 1958 р. родина Сацюків переїздить на сталий побут до США, Чікаґо і, згідно зі своєю громадською настановою, зразу стають активними членами місцевої, української спільноти. Недовго триває їх родинне щастя. У 1960 році помирає Олексій і Маруся залишається сама з двома синами. Незважаючи на труднощі на магається виховати їх в україн ському дусі, подбати про вищу освіту. І, здається, химерна доля стала ласкавішою, бо у 1963 р. Ма руся одружується вдруге з інжене ром Миколою Юзефовичем, творить нову гарну сім’ю з надією на краще майбутнє. На жаль, хворий на серце Микола незадовго залишає її знову саму, але цим разом діти вже дорослі і зі своїми родинами дбай ливо нею опікуються. Незважаючи на важкі жит тєві удари, Маруся не заломлюєть ся (у 1994 р. вмирає син Богдан), усталені в молодості моральні засади її шляхетного і стійкого характеру допомагають видержати усі випробування. Вона дальше активно працює в СУА і в громаді. Прикута до ліжка, з єдиним засобом пересування — візочком, вона дальше цікавиться життям, під тримує зв’язок з членками СУА, друзями, з подивугідним спокоєм і вірою в Боже провидіння, сприймає свою долю. Як членка 22-го Відділу, Маруся довгі роки очолювала його управу, та Окружну управу СУА в Чікаґо. Була вибрана у 1983 р. головою комітету об’єднаних жіно чих організацій з нагоди Світового року жінки. Український Конгресо вий Комітет Америки відзначив її Грамотою заслуги, як громадянку року. Відійшла від нас в останню дорогу 6 серпня 1998 p.. З глибоким жалем і зворушенням прощали її ми, союзянки, і численна чікаґська гро мада. Відійшла людина сповнена шляхетности духа, щирої доброти серця, високого інтелекту і знання, ідейна союзянка і вірна дочка укра їнської Волині. Хай ласкавий Гос подь прийме її праведну душу у світлу ясність небесного царства. Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу. Ми, членки 35-го Відділу СУА в Озон Парку, ділимося сумною вісткою, що 15 червня 1998 р. відій шла у вічність наша дорога членка Мар’яна Шостак на 70-му році життя. У 1987 р. вона приїхала до Нью-Йорку з Клівленду (Огайо), вийшла заміж за Василя Шостака. Не марнуючи часу, зараз же приєд налася до активної праці 35-го Від ділу СУА. Від самого початку і до смерти була господарською рефе- ренткою, також виконувала інші обов’язки — допомагала хворим і немічним. Весною 1998 року мала важку операцію. Завдяки отцеві Стовану Шубяку, лікарі врятували їй життя. Ми всі раділи, що наша Ма рія одужує. На Великдень була вже у церкві, в травні — на сходинах Відділу. Та наша радість не тривала довго. Напередодні операції Марія дістала атаку серця і навіки замкнулися її очі. У великому смутку приїхав з Канади син з родиною, яких вона ще раніше спровадила з Польщі. На бажання сина тіло по кійної перевезено до Канади. Нехай Канадська земля бу де їй легкою, а пам’ять про неї ми зберігатимемо назавжди. 35-ий Відділ СУА в Озон Парку. ПРОСИМО НЕ ЗАБУТИ ПРОДОВЖИТИ ПЕРЕДПЛАТУ ЖУРНАЛУ “НАШЕ ЖИТТЯ” ЧИТАЧАМ В УКРАЇНІ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
