Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щорічні звіти про діяльність Національного Музею опубліковані у пресі та окремих випусках, а від 1934 р. у “Літописі Національного Музею”. Директор, як колишній математик, послуговується різними статистичними даними, які дають картину грошових витрат і прибутків, збагачення музейного і мистецького інвентаря, зростання зрозуміння справ культури і мистецтва серед щораз ширших верств громадянства, що своїми пожертвуваннями засвідчують це. Це засвідчує також про мистецькі, наукові і організаційні заходи установи, публікації творів музейних працівників і інших науковців, які опрацьовували у своїх дослідженнях музейні, архівні і мистецькі джерела про розвиток реставраційної майстерні і ін. Цей метод звітности дав можливість всесторонньо відтворити розвиток Національного Музею на певній стадії його діяльности, а також соціологічну характеристику українського передвоєн ного суспільства Галичини в умовах Австрійської монархії і панської Польщі. Хоча І. Свєнціцький віддавав перевагу духов ній сфері життя людини, проте, він ніколи не відривався від реальної дійсности, не забував про об'єктивні закони економіки. Досліджуючи архівні матеріяли які стосува лися мистецького оформлення, скульптурного і ма лярського, Святоюрського Собору, цікавиться висотою винагородження майстрів і мистців яке вони отримували за свою працю. Переконується, що їх заробітки були задовільними, беручи до уваги існуючі тоді ціни на основні засоби споживання. Іларіон Свєнціцький відзначався великою скрупульозністю в розрахункових справах Національ ного Музею яка була пов‘язана з непорушним принципом — “не брати собі самому зарплати, коли платять замало”. Усвідомлював убогість нашого галицько-українського суспільства і намагався тому власною додатковою працею збагатити його, не отримуючи за такі, на той час поважні праці, фінансової винагороди. У видавництві Національного Музею у Львові вийшли такі праці: “Прикраси рукописів Галицької України XVI в.” (вип. 1-3) — 1922- 23рр., “Початки книгопечатання на землях України” — 1924 p., “Іконопись Галицької України XV-XVI ст.” — 1928 p., “Галицько-українські ікони XV-XVI ст.” — 1929 р. (Альбом), “Опис рукописів ‘Кириличні пергамени XII-XV вв.’” — 1933 p., “Різдво Христове в поході віків” — 1933 p., “25-ліття Національного Музею” — збірник, упорядником якого і автором статті п. нз. “XXV літ діяльності Національного Музею” (ст. 6-18) був І. Свєнціцький. — 1930-1931 р. Редагував також на громадських засадах всі видання Наукової Фундації “Національний Музей у Львові”, включаючи “Літопис Національного Музею” — 1934-38 pp. Принципово ніколи не використовував праці робітників Музею в особистих цілях — кожну викона ну для себе роботу, наприклад передруковування на машинці, винагороджував особисто. Також платив у музейну касу за помешкання і за користування садом. Для покращання свого родинного бюджету організував власне видавництво під фірмою своєї дружини — Анісії Свєнціцької, публікуючи деякі свої праці. Це — “Нариси з історії української мови XI-XVIII в.” — 1920 p.; “Драгоманов і Галичани” — 1922 p.; “Шевченко в світлі критики і дійсності” — 1922 p.; “Русь і Половці” — 1939 p., а ще про Данте, Миколу Гоголя, Володимира Винниченка та інші. Редаґуючи книжки потрібні і корисні для широкого читача, домовлявся з відповідними авторами-фахівцями. Так появилися з його приватного видавництва такі праці: “Життя греків і римлян” Миколи Полєка (1925), “Ветеринарний порадник” Маріяна Стахурського, “Порадник лікарський” С. Дрималика (1921), “Плекання дитини і душа дитини” С. Дрималика і І. Свєнціцького (1929). Задумав, мабуть, ще видання про садівництво, бо в його бібліотеці є багато книжок на цю тему, проте війна у 1939 р. перешкодила здійснити цей задум. Особливо важливу ролю в культурно-освітній і науковій діяльності Іларіона Свєнціцького відіграє його участь у цілому ряді міжнародних конгресів, як делегата Національного Музею у Львові — Болгарії, Чехословаччини, Швеції, Італії, Польщі. Участь у міжнародніх конгресах давала йому можливість заявляти на всесвітніх форумах про проблематику української культури — народної словесности, літератури, мистецтва, бібліографи і музеєзнавства, включаючи, тим самим, в орбіту світового наукового зацікавлення. Ще одною важливою рисою вдачі Іларіона Свєнціцького, як керівника науково-культурної установи, є пам'ять про людей різноманітних кате горій і рангів які відзначалися особливим ставленням до української культури і Національного Музею зокрема. Він публікує некрологи, а також спогади про зустрічі з цими людьми та їх діяльність у щорічних звітах Національного Музею в пресі, а починаючи з 1934 р. — в “Літописі Національного Музею”. До цих людей належали художники Модест Сосенко, Петро Холодний, Олекса Новаківський; ре ставратор і мистецтвознавець Володимир Пещансь- кий; священик Василь Жолдак, адміністратор музей них будинків, патріот української культури Ярослав Чайковський, щедрий фінансист, розуміючий вагу му зейної і культурної діяльности Національного Музею — директор “Дністра” Степан Федак, лікар Володи мир Кобільник, засновник музею “Бойківщина” в Сам- борі, промисловець Яків Гешвінд, який своїми прак тичними порадами і позиками посприяв будівництву нових музейних корпусів на вул. Драгоманова 42. Пам'ять про великого мецената і основника Національного Музею митрополита Галицького Андрея Шептицького, який помер 1-го листопада 1944 p., під час воєнного лихоліття, міг проявити разом зі заступником директора по науковій частині Михайлом Драганом, покладенням вінка з багряного грабового листя біля труни митрополита, яка була виставлена в Катедрі св. Юра.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
