Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
музиці цього знаменитого вірша Шевченка. Хто хоч раз послухає “Заповіт” Людкевича, той вже не забуде хвилюючого патосу закликів до боротьби, опісля задушевного, просвітленого закінчення, що втілює мрії поета про нове життя. “Кавказ” і “Запо віт” — це справжні вершини таланту композитора і його громадського духу, вони належать до вищих осягнень української музики. Головна ідея музики композитора, що про ходить червоною ниткою крізь всі жанри — від опери до симфонії, до камерної п’єси і пісні, — це визвольна боротьба й свобода народу. Він гаряче відгукувавася на найважливіші й хвилюючі події сучасности. Визвольні ідеї лежать в основі переважної більшості творів Людкевича. Це — “Вічний революціонер” до слів І. Франка, “Хор підземних ковалів”, що виникли на початку твор чого шляху композитора, далі симфонічні поеми — “Каменярі”, “Дніпро”, “Мойсей”, “Довбуш”, одной менна опера. Сильні у нього також соціяльні мотиви — у кантаті “Наймит” за поемою І. Франка, у названій вже опері “Довбуш” та в інших творах. У багатьох творах радянського часу — хо рових, пісенних, інструментальних постають образи радости життя, жанрові й пейзажні картинки. Та насправді композитор подав тут раніше написані партитури, переважно під новими назвами. Це симфонічна поема “Пісня юнаків”, “Веснянки”, “Прикарпатська симфонія”, сюїта “Голоси Карпат”, нарешті останній — “Подвиг”, що раніше мав назву “Танець кістяків”. Композитор і в цих партитурах не відмовляється від героїчного патосу, але надає йому життєстверджуючий характер. Обидві опери Людкевича — про борців- героїв. Перша з них — “Бар-Кохба”, залишилася незавершеною. Друга — "Довбуш” — про відомого карпатського ватажка, захисника бідного люду, відзначається драматичністю музики та яскравим карпатським кольоритом. Вона написана на лібретто самого композитора, що нерідко сам створював і тексти своїх творів. Героїчні ідеї, тематика боротьби у творчос ті композитора характеризуються протиставленням двох первнів — напруженої динаміки і задушевного ліризму. Надхненною ліричністю пройняті не лише солоспіви та інструментальні мініятюри, але й геро їчні твори, де вона особливо відчутна своїм конт растом з основними образами, як це ми бачимо, наприклад, у “Кавказі” і в “Заповіті”. Цілком лірич ними і навіть овіяними поетичною мелянхолією є такі твори композитора, як симфонічна поема “Ме- лянхолійний вальс” за одноіменною новелею Ольги Кобилянської, фортепіянна баркароля, тощо. Проте навіть лірика Людкевича рідко обмежується чисто суб’єктивними мотивами. Най частіше і в ній відчутна громадянська тема, драма тичні образи. Так, у захоплюючій своєю мелодій ністю колисковій “Спи, дитинко моя” звучить схви льований заклик до боротьби. Іншим характером відзначається лірика композитора у тих творах, де він безпосередньо втілює народні образи. Для них особливо типовим є світле відчуття життя. Вони захоплюють умілим підкресленням своєрідних рис української народної музики. Сюди належать фор- тепіянні і скрипкові п’єси, твори для камерного ансамблю і численні вокальні мініятюри для голосу і хору. Причому, багато з них написано так май стерно і з таким відчуттям національних рис, що важко відрізнити оригінальний твір композитора від обробки народного зразка. Неповторною кра сою відзначається обробка народної пісні для голосу з фортепіяно “Ой співаночки мої”та автор ська пісня “Одна голосненька, а друга німа”. Вели кою майстерністю, вмінням виявити найбільш істот не у народній музиці відзначаються хорові обробки Людкевича. Захоплюючись карпатським фолкльо- ром, композитор залюбки звертається до лемків ських пісень. Кількість творів Людкевича настільки велика, що тут нелегко перелічити навіть кращі, основні з них. Два моменти визначають величезну вартість творчости Людкевича: це глибина його задумів та своєрідне, індивідуальне і разом з тим насправді національне їх здійснення. Підхід Людке вича до української народної музики зумовлюється щоразу поставленим творчим завданням, особли востями обраного жанру. Композитор, насамперед, прагне “окрилити” звучання народної пісні, під нести її на вершини злету людського духу. Людкевич — романтик у кращому розумінні цього слова, у відтворенні через звуки патосу революційної боротьби, романтик у полум’яному служінні найшляхетнішим ідеалам сучасности. Революційний патос і громадянське зву чання виявилися у підкресленому прагненні компо зитора до величности вираження, до маштабности. У найдійовіших, драматично насичених творах Людкевича сучасність змісту зливається з вираз ністю мови, позначеної мудрою простотою. Відпо відність музичних засобів задумові твору, глибинній ідеї тексту — ось що робить твори Людкевича такими життєвими і сучасними. Не лише творчість Станислава Людкевича, а й уся його прогресивна діяльність — пропаганди стська, педагогічна, критична — мають велике зна чення для нашого мистецтва. Протягом багатьох десятків років він виступав як передовий мистець, що вболівав за долю рідної культури. У саме своє сторіччя — 24 січня 1979 року, він захоплював нас своєю юною душею і світлим розумом. Щасливі ті, хто прожив хоч частину життя поруч з ним. Та й сьогодні Людкевич є чудовим і яскра вим прикладом для нашої молоді, як треба жити, працювати, горіти вічним вогнем і прагненням зробити все що найкраще для своєї Батьківщини, для народу. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top