Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО 120-тої РІЧНИЦІ КОМПОЗИТОРА СТАНИСЛАВА ЛЮДКЕВИЧА (1879 - 1979) Хто не знав Станислава Людкевича! Мабуть немає українця, який би хоч не чув його прізвище. На вулицях Львова він був найбільш відомою і, мабуть, найпопулярнішою постаттю. Сам його вигляд привертав увагу і водночас повагу. У ньому відчувалося щось незвичайне, неповторне, високо духовне. Він був Людиною з великої букви, людиною великого серця і розуму, витонченим інтелігентом і ерудитом. Тому був дуже безпо середнім, скромним і здавався навіть несміливим. Очаровував всіх — від простих людей до великих вчених, причому, не усвідомлюючи навіть того. Прожив 100 років, тому його сучасниками були аж чотири покоління, і всім він вселяв силу духа і надію у найважчі часи. Ми вважали його совістю нашої культури, тому що навіть у найтемнішу епоху сталінського режиму він був, без будьякої показовости, справжнім героєм. Досить згадати його поведінку на відкритому суді композитора Барвінського у 1948 році. Людкевич єдиний відмовився свідчити проти нього (відтак за його прикладом пішло тільки двоє людей: педагог Іларіон Гриневецький і студентка — жидівка). Людкевич був складною, але рівночасно винятково гармонійною людиною. При всій м’якості був дуже принциповий, демократичних поглядів дотримувався незмінно упродовж цілого життя. То му вистачило його побачити, хоч би здалека, щоб відчути душевне піднесення, а поговоривши — пройнятися ніжністю, делікатністю його натури, якоюсь майже дитячою наївністю — словом, чистотою душі. Серед мистців винятково зустрічається така гармонійна постать, як Людкевич. Він і ззовні відзначався красою і шляхетністю високої постави та обличчя, і що найважливіше, його особисте життя і погляди цілком зливалися з його творчістю, що не є таким вже частим явищем. Вже це зробило його винятковою фігурою у нашій культурі, але Людкевич був великим, насамперед, у її конкретних здобутках. З його іменем пов’язаний увесь розвиток музичної культури у Західній Україні від останніх років XIX сторіччя і до сьогоднішнього дня. Він — перший в Галичині композитор-про- фесіонал, збагатив українську музику творами всіх жанрів, починаючи від опер, симфоній і закінчуючи пісенними та інструментальними мініятюрами. Це також ораторії і кантати, симфонічні поеми і увер тюри, скрипковий і фортепіянний концерти, камер но-інструментальні ансамблі, обробки народних пісень. Станислав Людкевич, крім того, визначний педагог, музичний критик і музично-громадський діяч. Разом з Іваном Франком та іншими передовими західньоукраїнськими діячами він займався збиранням українських народних пісень і їх опрацюванням, брав дуже активну участь у організації музичної освіти, в діяльності співацьких товариств “Боян”, “Сурма” і “Бандурист”, та взагалі, ні одна культурна подія, ні один концерт чи ювілей не відбувалися без активної участи Людкевича. У 1908-1915 pp. він був директором Музич ного Інституту ім. Лисенка у Львові, від 1919 аж до смерти був викладачем (від 1939 р. — консервато рії), професором, керівником катедри, великим науковим авторитетом. Людина передових, демократичних погля дів, він у своїй творчості постійно відображував національно-визвольні ідеї українського народу. Вже у 1902 році Людкевич почав писати свою монументальну симфонію-кантату “Кавказ”. Дев’ять років працював композитор над цим Грандіозним твором. Образ Прометея поданий тут Шевченком як символ вічно живої сили людського духу, невмирущого народу. В чотиричастинному циклі для хору й оркестри, що охоплює широку Гаму почуттів від похмурих, сумних, ліричних до саркастичних і напружених, збуджених образів — усе підпорядковується єдиній лінії симфонічного розвитку до героїчних окликів: “Борітеся — поборете!” Музика “Кавказу” захоплює суворою красою, ніжною ліричністю та героїчним поривом. У 1934 році виник найвизначіший, поруч з “Кавказом” твір композитора — кантата “Заповіт” для хору й оркестри, одне з найкращих втілень у Станислав Людкевич. Stanislav Liudkevych.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
