Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
25 лютого 1871 року в м. Звягелі (Новоград Волинський), на Волині народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). ОКСАНА КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАМИН ДАРУНОК Весна не віщувала Лесі нічого доброго. Дуже боліла хвора нога. Особливо боліла тепер, коли мінялася погода, зима відступала, надходила весна. Вже й бруньки подекуди пробивалися на гілочках дерев. І, ой, як хотілося Лесі побігти надвір, торкнутися рукою весни, такої ранньої, підставити личко під промені сонечка, що вже мали весняну силу. Але не могла цього зробити, бо лікар наказав лежати аж вісім тижнів. Крім того, він прив’язав до її хворої ноги тягарець, щоб розтягав ногу і в такий спосіб виправлявся хворий суглоб. Тож Леся тільки з постелі могла бачити, як зі стріхи скапували водою останні крижинки-бу- рульки, як дерева за вікном гойдали під весняним вітром свої віти, а по них весело стрибали горобці, радіючи з несподіваного тепла. Якою довгожданною була ця весна, думала Леся, і як погано все складається. Замість радіти — я мушу сумувати. Від жалю закипіли сльози в очах. До кімнати ввійшов тато. — Донечко, Лесю, тобі час прийняти ліки. — Він підійшов до ліжка коханої доні, поправив ковдру, погладив русяву голівку. Але раптом зав важив зміну на обличчі Лесі. — Ти сумуєш? Чому? Аджеж ти вдома, лікування почалося, і ти незаба ром зможеш стати на ноги. Подумай, як буде добре, коли ти зможеш піти, куди тобі захочеться: в сад, на річку,до гаю. Усе незабаром буде мож ливим для тебе, повір мені, доню. Він дбайливо поправив ковдру на ліжку й тихенько вийшов. За хворобою і тривогами Леся забула, що наступає день її іменин. Та рідні не забули про це. Того дня, рано-вранці, до кімнати ввійшла мама, поцілувала її зблідлі щоки й поклала на край по стелі пакунок, загорнутий у гарний папір і перев’я заний навхрест рожевою стрічкою: — Видужуй і будь щаслива, донечко, — поґратулювала мама. Леся була схвильована: як багато родичі переживають за неї, але не забули про іменини. Вона тут же швиденько розв’язала стрічку й загля нула, що в пакунку. А там, о Боже, там чудовий альбом, оправлений шкірою, із сріблястими візе рунками! А зверху — витиснений напис “Poesie”. — Мамочко, мамочко, — прошепотіла схви льована Леся, — дякую... Сюди я тепер запису ватиму свої вірші... Мама лагідно всміхнулася і залишила Лесю на самоті з альбомом. А Леся вже поринула в оглядини, навіть понюхала шкіряну обкладинку. А коли розгорнула, на першій сторінці побачила вірш, написаний латинкою, і мамине післання до неї: “Списала сі вірші в первотворі: думка їх одповідає моїй, а форма віршів, зложених найвеличнішим, незрівняним мистцем, Віктором Гюґо, нехай буде тобі зразком, бо отсю книжечку призначаю для твоїх власних писань. Розглядайся навколо, де не будеш, і пиши, я певна, що тоді в сій книжці з’явиться не мало “poesie”. Поезія є всюди, хоч не всякий її бачить. Тільки пчілка пізнає Мед, затаєний у квітці, Тільки поет на всьому Бачить прекрасного слід! Твоя мама Леся Українка (на десятому році життя) з братом Михайлом. Lesia Ukrainka at age ten with brother Mykhailo. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top