Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЧЕСНА ЧЛЕНКА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ^ ІРИНА ЧАЙКІВСЬКА Ділимося сумною вісткою з великою сою- зянською громадою, що 6 грудня 1998 р. несподі вано відійшла у вічність довголітня членка 70-го Відділу СУА в Пассейку, Н.Дж. бл. п. Ірина Чайків- ська. Вона була відданою членкою від першого дня заснування нашого Відділу аж до останнього дня життя. Вістку про Її відхід ми всі сприйняли з великим болем. Ірина Чайківська, з дому Хойнацька, народилася у патріотичній українській ргдині 4 грудня 1917 р. у Львові. Її молоді роки про'.одили у теплій родинній атмосфері. Після навчання у гім назії Сестер Василіянок закінчила студії права ма гістерським дипломом Львівського університету. Всі впорядковані життєві задуми перерва ла Друга світова війна. Родина Хойнацьких пода лася у скитапьську мандрівку, яка привела до альпійської околиці Тиролю — Інсбруку, де Ірина одружилася з інженером Богданом Чайківським. Опісля родина мешкала в таборі Ляндек, у фран цузькій зоні. Не зважаючи на важкі матеріяльні обставини, які існували у цьому таборі, пані Ірина активно включилася в організацію Пласт. Вона стала Краєвою коменданткою, а опісля, в Ляндеку кошовою аж до виїзду до Америки. В Америці, в Кліфтоні — кошовою пластової станиці в Пассейку, а також членкою 70-го Відділу СУА. У Відділі була головою, заступницею голови, скарбником, писала статті про наші імпрези до журналу “Наше Життя”. В Окрузі Нью-Джерзі була головою Окружної управи, довголітньою секретаркою Головної Управи СУА і головою Видавничої комісії конвенційних книжок СУА. За свою довголітню, віддану працю нагороджена Почесним членством Союзу Українок Америки. Слідкувала уважно за працею СУА — тішилася успіхами, журилася нев дачами. Цікавилась життям в Україні. Була не байдужою до громадсько-політичного і науково- культурного життя нашої американської діяспори. Підтримувала всіх щедрими датками. Ім’я подруж жя Чайківських було завжди на всіх збіркових листах СУА і інших українських установ. Були ентузіястами Українського Музею в Нью-Йорку і, тут знову, бачимо їхні великі дотації. Пані Ірина глибиною своєї душі раділа і чекала на завершення будови будинку Музею. Саме через це велике бажання, наш Відділ провів і поводить у Її пам’ять збірку на Український Музей. Після панахиди в похоронному заведенні Будназа у Кліфтоні промовляли особи які були поєднані з Іриною Чайківською громадською пра цею. Всі щиро ділилися споминами про спільну працю з нею. Промовляла голова СУА Анна Кравчук, голова Окружної управи Нью-Джерзі Марія По- лянська, директор Українського Музею Марія Шуст, від пластової станиці Пассейк Марія Бака- лець, від пластового куреня “Ті, що греблі рвуть” Є. Мілянич. Всі підкреслювали, що в особі пані Ірини вони втратили велику українську патріотку, добру подругу. Кліфтонська громада усвідомлює, що відійшла велика громадянка. Перед останнім актом розлуки, в Бавнд Бруку найбільше зворушливо прощалися з бабусею троє онуків — Ґілен, Матей і Дем’ян. Вони українською мовою написали прощальні слова, і хоча походять з так званого мішаного подружжя — українська мова для них є рідною. Вони розуміють велику заслугу люб’ячої, терпеливої бабусі. На тризні прощалися з І. Чайківською її приятелі — Уляна Любович-Старосольська, Олександра Кіршак, 70-ий Відділ прощальним словом голови О. Бобиляк, яке прочитала Ольга Мочула. Юрій Яцикевич прочитав свою поезію присвячену пані Ірині, Ольга Гнатейко, Її довголітня приятелька, сказала своє зворушливе слово. Спомини всіх були сповнені теплом до людини доброго серця, товариської, все готової допомогти словами розради, співчуття чи іншим. На закінчення відспівали пластову пісню “Ніч вже йде”. Багатьом ця пісня навіяла спомини молодости. Її відхід з громади, з Союзу Українок Аме рики, з нашого Відділу, відчуваємо всі. Нам буде бракувати її ентузіязму, готовости допомогти у всіх задумах Відділу. Відійшла від нас тихо, неспо дівано. До Господа. Між нами залишилася ще одна болюча прогалина і добрий спомин. ВІЧНА ІИ ПАМ’ЯТЬ! Ольга Буртик.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
