Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
раїна стане могутньою Европейською державою і вони схочуть приблизитися до неї, тому бажання вивчати мову буде в них більше ніж в їхніх попе редників. Вони затримають свої народні звичаї і традиції. Жінки — це велика сила, яку мусимо ви користати якнайкраще. І. Куровицька згадала про свою працю в Організації Об’єднаних Націй — як членка СУА вона продовжує репрезентувати такі неурядові організації: Світовий рух матерів, Міжна родну раду жінок та СФУЖО, є членом комітетів Комісії статусу жінки, родини, психічного здоров’я, ЮНІСЕФ і членом Міжнародного жіночого форуму. Ксеня Захарчук — молодше покоління. Ко ли до мене звернулася моя свекруха, щоб я стала членкою СУА, я відповіла, що подумаю. Думала дев’ять років. Була молодою мужаткою, докінчува ла маґістерку і мала сумніви як буду себе почувати у відділі, де є значна різниця віку. Після закінчення студій, професійного довкілля, піклування дітьми та буденної праці я відчула, що мені щось бракує. Я здала собі справу, що мені треба мати час для себе. Час, коли я не є мама, дружина і професійна сила а тільки Ксеня, я сподівалася, що в СУА зможу відчути вартість бути українською жінкою, йти слідами своєї мами і бабуні, я хотіла знайти своє коріння. На сходинах я відчула, що я є рівно правним членом громади а різниця віку не грає ролі. Багато молодших вважає, що СУА — це організація для їхніх батьків. Вони не є ознайом лені з різнорідністю праці СУА. Треба дати змогу молодшим себе виявити. Більшість молодих мають закінчені професійні студії і є ознайомлені з сучас ним питанням нашого довкілля, тому можуть бути цінними членами СУА. Треба їх інформувати, що СУА модерна організація, яка дасть їм можливість бути собою, виявити свій талант і бути корисною для української справи, а при тому, дати українсь кій жінці приємне і товариське життя поза домом. Зор’яна Сохацька сказала: “У Союзі Українок Америки я другій рік, але це моє продовження, бо початок ще в Україні, коли Союз Українок був відновлений в перші роки перебудови. Ми хотіли, щоб в Україні відродилася така жіноча організація як Союз Українок в якій працювали наші бабусі, що так багато зробили для культурної і політичної свідомости українських жі нок до 1939 року. Мене радо прийняв 43-ій Відділ СУА. Я зауважила, що мало молодшого покоління допов нює нашу організацію. Над тим питанням треба серйозно застановитися. Можливо причина в тому, що працю потрібно організувати в інший спосіб. Час міняється і СУА повинно мінятися та йти з духом часу. Коли нічого не міняти — організація прире чена на вимирання. Велика надія на новоприбулу еміграцію, хоч до них є вимоги, а подекуди й докори, що національно несвідомі, виховані в комуністичному дусі, думають лише про гроші і т. п. Звичайно, є й такі, але є і інші, які хочуть належати до української громади, потребують кон такту з українцями які тут живуть і їх треба підтри мати. В перші роки побуту у них виникають великі потреби — чужі обставини, мова, утримання роди ни, тощо. Коли їх відкинемо — вони вживуться в американське середовище і тоді тяжко буде їх притягнути до української громади. Для ново прибулих СУА повинно бути часточкою України, де вони зможуть почути себе більш певно на американській землі, бо знають, що за ними стоїть організація. Уважаю, що добре мати контакт з американськими жіночими організаціями, щоб познайомитися з їхнім способом праці, та знайо мити їх з нашими справами і справами України. Добре було б, щоб кожний Відділ налагодив зв’язок зі СУА в Україні, де відділи невеликі, і не скрізь мають зрозуміння та підтримку. Це піднесло б їх на дусі, а допомога, яку посилаємо, потрапить тим людям, які цього потребують”. Надя Петрик — юрист, розповіла про тяж кий початок перебування в Америці. Родина, дити на і фізична праця неґативно впливали на її само почуття, тому в цей час тяжко було думати вступа ти в будь-яку організацію. Згодом — школа, наука, яка вимагала багато часу і посвяти, не дала мож- ливости на особисті приємності. На сьогодні, вважає, ще не осягнула своєї мети, бо не працює як юрист, але обставини дещо змінилися, вона володіє англійською мовою і пра цює в бюрі. Рада, що мала нагоду брати участь у конференції та ближче познайомитися з працею СУА. Після дискусії і запитів Софія Геврик подя кувала доповідачам і всім присутнім за участь у конференції. Підсумовуючи перебіг конференції, вона сказала, що відчувається, що союзянки гордяться своєю приналежністю до СУА, і важливим є бути у гурті та творити добро іншим. Мусимо мати повагу і респект до себе, мати позитивні думки для себе, дітей і внуків. Треба концентруватися на якомусь цікавому проекті, який допоможе приєднати мо лодше покоління. Залежить від того, як ми прове демо працю тепер, так буде виглядати діяспора у 2000-му році. Анна Кравчук, голова СУА, подякувала ор ганізаторам Софії Геврик, Оксані Фаріон і Христі їжак за цікаво підготовлену конференцію, вручила відзначки СУА новим членкам СУА — Зор’яні Сохацькій (43-ий Відділ), Наді Петрик (90-ий Відділ) і Надії Кохан (54-ий Відділ), яких присутні привітали оплесками. Слід сказати, що конференція була успішною, кожний мав змогу висловити свої думки, подати ідеї та запізнатися з працею інших відділів. Молитвою “Отче наш” закрито конференцію. Ярослава Рубель
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
