Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
зусилля були марними. Раптом наймолодший член експедиції, початківець-фолкльорист Володимир Галайчук робить відкриття — записує давно розшу куваний аналог міфологічної леґенди у неписьменної жительки с. Буда Радинська Поліського району. Захоплення викликають також тутешні народні ле ґенди і перекази про постаті давньої української історії — княгиню Ольгу, князів Кия, Мала, Олега, Ігоря та інших, цікаві варіянти і версії, пов’язані зі спаленням Ольгою древнього Іскоростеня (тепер м. Коростень Житомирської обл.), заснуванням місцевих населених пунктів, національно-визвольним рухом XVI-XVIІ ст., меморати про С. Петлюру і трагічну загибель тютюнниківців 21 листопада 1921 р. у с. Базар Народницького району Житомирської обл. (тепер II зона радіоактивного забруднення) тощо. В кожному дослідженому селі збереглися численні спогади очевидців про голодомори 1933 і 1947 років. Не меншу наукову цінність становлять тисячі записів пісенної творчости і музичних творів місцевих поліщуків. На увагу заслуговують насамперед зразки колядок і щедрівок, веснянок, так званих ’’постових” пісень, купальських, петрівчаних, ліричних (приуро чених до літньо-осінніх, часом до весняних робіт), весільних, голосінь, оказіяльних та інших пісень. Серед такого розмаїття народних скарбів окремі з них дійсно є унікальними. Так, наприклад, для нашого часу винятковою рідкістю вважаються зразки родильних пісень ’’для баби повитухи”; так звані ’’лісові сигнальні” пісні, що виконувалися жінками під час їхнього повернення з ягодами з лісу; веснянки з традиційним текстом, але з незвичною (тирадною) формою виконання; специфічні способи обрядових вигуків під час співу весільних пісень тощо, генетичне коріння яких сягає прадавніх часів. Цей ряд можна продовжувати до безконечности, бо, практично, не має такої ділянки матеріяльної і духовної культури, в якій би науковці не виявили щось нове і невідоме. Заодно тепер можна впевнено твердити, що найвіддаленіші райони Полісся дослід жені нині найкраще в Україні. Адже, як не прикро визнавати, до недавнього часу українські народо знавці пасли задніх навіть порівняно з найближчими сусідами — білорусами. І причиною того був також брак достовірних даних. Активне залучення зафіксо ваних першоджерел дозволить по-новому оцінити виробничо-побутову і духовну сферу життя полісько го населення, простежити етапи становлення і роз витку сімейного і громадського співіснування, ірра ціональність і доцільність їх складових в умовах специфічного природно-географічного середовища та ін. Більше того, всебічне дослідження побуту полі щуків створює сприятливий ґрунт для уточнення, а подекуди й перегляду деяких наукових загальників щодо часу і місця походження окремих об’єктів і явищ господарської діяльности, народних обрядів, звичаїв і знань, усної і музичної творчости україн ського етносу зокрема і слов’ян у цілому. Так, готовий уже сьогодні довести, що однокінний запряг, ’’оглоб- лі” так званого східноєвропейського типу як тягловий засіб, парне ярмо зі ’’снозами” тощо могли виникнути тільки в Україні — на Волині і Поліссі у племен черняхівської культури (III-V ст. н.е.). Інший приклад. Про зимову календарну обрядо вість українців сказано вже чимало. Проте й досі дискусійними залишаються питання про походження і призначення ’’дідуха”, який ставили на Святвечір на столі. Принаймі різних інтерпретацій і пояснень не бракує. Однак, жоден з дослідників не простежив його трасформацію через призму загальної обрядо- вости народу: як календарної, так і сімейної. Де тальна фіксація польових першоджерел у багатьох селах Центрального Полісся, яку здійснив Корнелій Кутельмах, значно привідкрила занавіс цього фено мена. Зокрема, вчений все більше і більше схиляється до думки, що в далекому минулому він був пов’яза ний із вшануванням предків. Цьому ж підпорядко вувався величезний масив календарної обрядовости, пов’язаний з аграрними мотивами: зажинками й обжинками, виготовленням так званої ’’спасової бороди” і ’’вінка” в полі та ін. Експедиція насправді є порогом великих відкрит тів, зокрема підтверджує думку про Полісся як реґіон, де формувався український народ. Заодно детальне картографування основних об’єктів і явищ, їх складових і характерних рис, систематизація польового документального матеріялу, його наукова апробація, тощо сприяють визначення місця Полісся в етногенезі слов’ян, уточненню і спростуванню деяких надуманих положень. Зокрема, важко пого дитися з думкою частини сучасних дослідників, які поділяють Полісся як етнокультурний масив на українське, білоруське і російське. На підставі чого — адміністративно-територіяльної карти сумнозвісно го пожовтневого періоду? Але ж поліщуки засвоїли цей край не в XX ст., і навіть не в XIX чи XVIII сторіччях, коли тут безроздільно ’’господарювали” мужі царської Росії, а потім більшовицького СРСР. І навіть не тоді, коли й у згадці не було ні Московсько го князівства, ні Білої Русі як держави. Хіба ж не відомо, що тисячолітні Олевськ і Коростень, Овруч і Чорнобиль, Київ і Чернігів та десятки інших поліських населених пунктів відігравали провідну ролю у загальнодержавній структурі Київської Руси? Невже й тоді місцеве населення (древляни, поляни, волиня- ни і сіверяни) мало подібне розмежування? Однознач но, що ні! Не виявили відповідного документального мате ріялу як підтвердження таких псевдотез члени експе дицій. При опитуванні населення в сучасних при кордонних селах, чи відрізняються чим-небуть ді лянки культури і побуту мешканців з того боку кордону, абсолютна більшість репрезентантів відпо- ”НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1998 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
