Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
зусилля були марними. Раптом наймолодший член експедиції, початківець-фолкльорист Володимир Галайчук робить відкриття — записує давно розшу куваний аналог міфологічної леґенди у неписьменної жительки с. Буда Радинська Поліського району. Захоплення викликають також тутешні народні ле ґенди і перекази про постаті давньої української історії — княгиню Ольгу, князів Кия, Мала, Олега, Ігоря та інших, цікаві варіянти і версії, пов’язані зі спаленням Ольгою древнього Іскоростеня (тепер м. Коростень Житомирської обл.), заснуванням місцевих населених пунктів, національно-визвольним рухом XVI-XVIІ ст., меморати про С. Петлюру і трагічну загибель тютюнниківців 21 листопада 1921 р. у с. Базар Народницького району Житомирської обл. (тепер II зона радіоактивного забруднення) тощо. В кожному дослідженому селі збереглися численні спогади очевидців про голодомори 1933 і 1947 років. Не меншу наукову цінність становлять тисячі записів пісенної творчости і музичних творів місцевих поліщуків. На увагу заслуговують насамперед зразки колядок і щедрівок, веснянок, так званих ’’постових” пісень, купальських, петрівчаних, ліричних (приуро чених до літньо-осінніх, часом до весняних робіт), весільних, голосінь, оказіяльних та інших пісень. Серед такого розмаїття народних скарбів окремі з них дійсно є унікальними. Так, наприклад, для нашого часу винятковою рідкістю вважаються зразки родильних пісень ’’для баби повитухи”; так звані ’’лісові сигнальні” пісні, що виконувалися жінками під час їхнього повернення з ягодами з лісу; веснянки з традиційним текстом, але з незвичною (тирадною) формою виконання; специфічні способи обрядових вигуків під час співу весільних пісень тощо, генетичне коріння яких сягає прадавніх часів. Цей ряд можна продовжувати до безконечности, бо, практично, не має такої ділянки матеріяльної і духовної культури, в якій би науковці не виявили щось нове і невідоме. Заодно тепер можна впевнено твердити, що найвіддаленіші райони Полісся дослід жені нині найкраще в Україні. Адже, як не прикро визнавати, до недавнього часу українські народо знавці пасли задніх навіть порівняно з найближчими сусідами — білорусами. І причиною того був також брак достовірних даних. Активне залучення зафіксо ваних першоджерел дозволить по-новому оцінити виробничо-побутову і духовну сферу життя полісько го населення, простежити етапи становлення і роз витку сімейного і громадського співіснування, ірра ціональність і доцільність їх складових в умовах специфічного природно-географічного середовища та ін. Більше того, всебічне дослідження побуту полі щуків створює сприятливий ґрунт для уточнення, а подекуди й перегляду деяких наукових загальників щодо часу і місця походження окремих об’єктів і явищ господарської діяльности, народних обрядів, звичаїв і знань, усної і музичної творчости україн ського етносу зокрема і слов’ян у цілому. Так, готовий уже сьогодні довести, що однокінний запряг, ’’оглоб- лі” так званого східноєвропейського типу як тягловий засіб, парне ярмо зі ’’снозами” тощо могли виникнути тільки в Україні — на Волині і Поліссі у племен черняхівської культури (III-V ст. н.е.). Інший приклад. Про зимову календарну обрядо вість українців сказано вже чимало. Проте й досі дискусійними залишаються питання про походження і призначення ’’дідуха”, який ставили на Святвечір на столі. Принаймі різних інтерпретацій і пояснень не бракує. Однак, жоден з дослідників не простежив його трасформацію через призму загальної обрядо- вости народу: як календарної, так і сімейної. Де тальна фіксація польових першоджерел у багатьох селах Центрального Полісся, яку здійснив Корнелій Кутельмах, значно привідкрила занавіс цього фено мена. Зокрема, вчений все більше і більше схиляється до думки, що в далекому минулому він був пов’яза ний із вшануванням предків. Цьому ж підпорядко вувався величезний масив календарної обрядовости, пов’язаний з аграрними мотивами: зажинками й обжинками, виготовленням так званої ’’спасової бороди” і ’’вінка” в полі та ін. Експедиція насправді є порогом великих відкрит тів, зокрема підтверджує думку про Полісся як реґіон, де формувався український народ. Заодно детальне картографування основних об’єктів і явищ, їх складових і характерних рис, систематизація польового документального матеріялу, його наукова апробація, тощо сприяють визначення місця Полісся в етногенезі слов’ян, уточненню і спростуванню деяких надуманих положень. Зокрема, важко пого дитися з думкою частини сучасних дослідників, які поділяють Полісся як етнокультурний масив на українське, білоруське і російське. На підставі чого — адміністративно-територіяльної карти сумнозвісно го пожовтневого періоду? Але ж поліщуки засвоїли цей край не в XX ст., і навіть не в XIX чи XVIII сторіччях, коли тут безроздільно ’’господарювали” мужі царської Росії, а потім більшовицького СРСР. І навіть не тоді, коли й у згадці не було ні Московсько го князівства, ні Білої Русі як держави. Хіба ж не відомо, що тисячолітні Олевськ і Коростень, Овруч і Чорнобиль, Київ і Чернігів та десятки інших поліських населених пунктів відігравали провідну ролю у загальнодержавній структурі Київської Руси? Невже й тоді місцеве населення (древляни, поляни, волиня- ни і сіверяни) мало подібне розмежування? Однознач но, що ні! Не виявили відповідного документального мате ріялу як підтвердження таких псевдотез члени експе дицій. При опитуванні населення в сучасних при кордонних селах, чи відрізняються чим-небуть ді лянки культури і побуту мешканців з того боку кордону, абсолютна більшість репрезентантів відпо- ”НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1998 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
