Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
для вірувань інших народів світу. Щоб нечиста сила не шкодила вагітній жінці з наступанням родової діяльности, їй у постіль клали сокиру або ніж з кістяною ручкою, ножиці, старі ключі та інші металеві предмети. В сорочці на пазусі просиляли голку з ниткою. Ці ж обереги клали і в колиску новона родженого. Вірування у відлякуючу силу заліза побутували широко на території всієї України. Такою ж магічною силою наділялися рослини, серед яких часник, калина, барвінок, м’ята, чорно бривці. В деяких районах України (Поділля) породіллі у постіль клали також часник, а в голові на постіль ставили ’’трійцю” — богоявленську воскову свічку, оздоблену калиною, барвінком, пахучим васильком. Народи багатьох частин земної кулі мають упе редження до зав’язаних вузлів на момент особливо відповідальних моментів у житті людини: народ ження, одруження й поховання. Українці також мають повір’я, що на одязі роділлі необхідно розв’язати усі вузли. їй розплітали коси і водили по всьому подвір’ї, щоб вона наступала на щасливе місце, що мало сприяти родам і немовляті. Добрі й злі духи займають помітне місце у слов’янській мітології. В українській демонології бачимо і певний вплив християнства. У багатьох ре гіонах України побутувало вірування у те, що душу новонародженого прилітають охороняти янголи і в їх честь три доби на вікні горіла свічка. На Херсонщи ні і в інших районах свічку світили до хрестин, щоб нехрещену дитину вночі не підмінили злі духи. ’’Щоб не було обмінча”, — кажуть старі люди. Баба-повитуха широко використовувала знання з народної медицини, заварювала трави, які підніма ли загальний тонус роділлі. Зокрема, напій з квіток жита, коріння лепехи, листя кропиви, пирію, давала мед з маслом. Святим обов’язком баби-бранки було дотрима тися звичаю і перев’язати пупа дитині матірчаним прядивом з коноплі, щоб забезпечити плідність наступних поколінь, що повитуха завжди виконувала. Невиконання цього звичаю накладало на неї великий гріх. Перев’язуючи пуповину, баба благословляла новонародженого такими словами: ’’Нехай Бог дає тобі щастя, здоров’я й многії літа”. Вважалося також важливим, на якому предметі відсікти пуп новонародженому, щоб його майбутні заняття відповідали певному розподілові робіт між статями. Дівчинці на гребені, щоб пряла, хлопчикові — на сокирі, пізніше й на книжці, щоб був грамотним господарем. Відтяту пуповину підсушували і зберігали у прискриньку, щоб дитина, як підросте до семи років, сама розв’язала, що символізувало її розумові здіб ності, кмітливість у дальшому житті. Після зав’язування пупа, дитину клали на хвильку до ніг матері, ’’щоб було покірне батькам”. А коли дитину вперше клали до колиски, то перед тим насипали туди трохи жита, щоб йшлося на життя новонародженому. Ця магічна дія з тією ж метою повторювалася ще раз при першому одяганні сорочки на дитину. В рукавці спочатку насипали жита, а потім уже одягали сорочку на немовля. Символ життя (через обряди з зерном жита) втілений і в інших родинних та календарних обрядах. Природний страх людини за здоров’я немовляти, особливо матері й близьких, породжував ряд за бобонів, заборон при появі новонародженого, які почасти зберігаються і до нашого часу. Зокрема, подекуди дотримуються звичаю не заготовляти до народження дитини пелюшок, сорочок, бо це начебто може зашкодити родам і немовляті. Коли в хаті маленька дитина, то не можна заглядати у вікно ввечорі, не можна нічого з хати позичати по заході сонця, щоб не плакало дитя вночі, залишати надворі на ніч мокрі пелюшки, не виливати на стежку купелі, щоб по долі дитини не походили злі люди та інше. Доречно зауважати, що вірування про вплив купелі на долю дитини відображено і в родинно-побутових народних піснях: Чи ти мене, мамо, в купелі не купала, Що ти мені, мамо, щастя не дала? А я ж тебе, доню, по двічі купала, Не раз гірка доля в купіль заглядала... Для забезпечення щасливої долі дитини в купіль клали любисток, м’яту й інші трави, які мали заспо кійливу, протизапальну дію й сприяли здоров’ю дитини. Зокрема, на Поділлі в купіль дівчинки кидали пелюстки з першої квітки ранньої півонії. Її при розквітанні стерегли, щоб ніхто чужий (в кого є дівчата) не зірвав, бо може ’’відікрасти” щастя. На Україні повсюдно побутували звичаї вшану вання матері й новонародженого, що мали назву родини. Окремі елементи звичаю мають льокальну специфіку в різних етнореґіонах у частуванні гостей, врученні подарунків, примовляннях тощо. Згідно з віруваннями селян, маленька дитина дуже вразлива при появі чужих людей і тому варто було дотримуватися певних правил при спілкуванні, віддаленості від немовляти, не зловживати надмір ною увагою, похвальбою, бо все це могло зашкодити її здоров’ю. У цих віруваннях бачимо насамперед раціональне зерно народної мудрости, адже і офі ційна медицина радить утримуватися від зайвих контактів новонародженого з посторонніми з метою уникнути інфекцій на ще не зміцнілий організм. Тому раціональне зерно треба шукати і в системі народних вірувань, пов’язаних з входженням дитини в інше середовище. А тому, коли родичі, сусіди на другий чи на третій день після родів йшли відвідати поро діллю, то мали при першій зустрічі сказати певні закликання. Зайшовши в хату і привітавшись, при мовляли: ’’нівроку”. При цьому мали подивитись, щоб 10 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
