Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
діяльності проф. Меннінґа домінувала україністика. Він написав монографії: "Українська література. Найвагоміші постаті” (1944), ’’Історія України” (1947), ’’Україна двадцятого сторіччя” (1951), ’’Україна підрадянська” (1953), ’’Роль Мазепи в Східній Європі” (1960), ’’Нарис історії України” (1964) та ін. Опублікував також чимало статтей українознав чої тематики: ”У пущі” Лесі Українки (1955), ’’Пастернак і Хвильовий” (1958), ’’Іван Котляревський” (1970), ’’Особисті й епічні елементи у Франковому ’’Мойсеї” (1963) та ін. До шевченкознавчої тематики К. О. Меннінґ виявив особливий інтерес, доказом чого є розвідки: ’’Тарас Шевченко як світовий поет” (1945), ’’Освіта Шевченка” (1960), ’’Кавказ” Шевченка (1960), ’’Шевченко в англійській літературі” (1961), ’’Тарас Шевченко — поет України” (1964). Усі вони вартісні тим, що автор розглядає творчість укра їнського поета в контексті світової літератури, одним із перших досліджує англомовну Шевченкіяну, підкреслює вагу Шевченкової поезії для всього людства, для України зокрема. Проф. Меннінґ упродовж багатьох років працював над перекладами творів Т. Шевченка. Його перший переклад — уривка із ’’Вступу” до поеми ’’Гайдамаки” — датується 1928 р. Видання 1945 р. вміщає 35 творів та 4 фраґменти. Інколи (вірш ”І день іде, і ніч іде...”, послання ”І мертвим, і живим...”) у Меннінґа трапляються творчі знахідки, але загалом його переклади, хоча змістовно точні, — не поетичні, їм бракує живого Шевченкового духу. Ювілейні Шевченківські роки 1961 та 1964 принесли чимало шевченкознавчих статтей та матеріялів різної науко вої та популяризаторської вартости. 1962 p., з ініціятиви Вільної Української Академії Наук у США, за редакцією професорів В. Міяковського та Ю. Шевельова, вийшла англомовна збірка матеріялів Шевченківського симпозіюму, проведеного в США 1961 p. (Taras Sevcenko, 1814-1861: А symposium (Ed. by V. Mijakovs’kyj and George Y. Shevelov. — The Hague: Mouton and Co, 1962. — 302 pp.). Дві статті — ’’Творчий процес” Т. Шевченка” П. Зайцева та ’’Естетична теорія Т. Шевченка: Підхід до проблеми” В. Петрова — було опубліковано раніше українською мовою в журналах ”Ми” (1939, ч. 9-10) та ’’Арка” (1948, ч. 4-5). Усі інші статті написано спеціяльно для цього видання. Наміром авторів було представити різні аспекти життя та творчости Т. Шев ченка з віддалі сторіччя: джерела його світогляду (В. Міяков- ський, М. Шлемкевич), художні особливості його поезії (В. Петров, Ю. Шевельов, П. Зайцев) і малярства (Д. Горнятке- вич), його театральні зацікавлення (В. Ревуцький), вплив поета на наступні покоління (Ю. Лавріненко, П. Одарченко). Дуже цікава в збірці студія Ю. Шевельова ”1860 рік у творчості Тараса Шевченка”, у якій дослідник доходить висновку, що в останній період своєї творчости Т. Шевченко набув переконання, що не насильство, а перемога справед- ливости й правди врятують Україну. Якщо на зміну за хопленню гайдамаччиною у 1840-их роках прийшла поезія ’’Трьох літ”, то в останньому році поетового життя, на зміну революційному радикалізмові О. Герцена, прийшли ідеї, уперше в зародку сформульовані в посланні ”І мертвим, і живим...”. Статтю Ю. Шевельова опубліковано по-укра- їнському у поновлених ’’Записках НТШ” у Львові (Ю. Ше вельов. 1860 рік у творчості Т. Шевченка / Пер. О. Молчко та Я. Семко // Записки НТШ. — 1992. Т. CCXXIV: Праці філо логічної секції. — С. 89-106). Хоча статті збірника опублі ковано англійською мовою, усе ж їх ледь чи можна вважати набутком англомовної науки. Адже більшість авторів цих статтей приїхали в англомовний світ уже сформованими науковими особистостями. Певне пізнавальне значення (з пропуском, одначе, багатьох фактів) мала книжка Р. Смаль-Стоцького ’’Шевченко зустрічає Америку” (R. Smal- Stocki. Shevchenko meets America. — Milwakee, Wisconsin, 1964. — 74 pp.). 1965 p. Дж. Панчук опублікував окремою книжкою вісім англомовних перекладів Шевченкового "Заповіту” (вклю чаючи свій власний та подав коментарі (Shevchenko’s Testament: Annotated commentaries / Compl. by J. Panchuk. — Jersey City, N.J.: Svoboda press, 1965 — 146 pp.). Серед опублікованих перекладів найталановитіші — Е. Л. Войнич та В. Річ. Шевченкознавцем, що сформувався на американському науковому ґрунті, є професор Гарвардського університету Г. Грабович, автор монографії "Поет як міфотворець. Дослідження семантики символів у Тараса Шевченка” (G. G. Grabowicz. The poet as mythmaker. A study of the symbolic meaning in Taras Shevchenko. — Cambridge, Mass.: Harvard Univ. Press for the Harvard Ukrainian Research Institute, 1982. — X, 170 pp.). У перекладі українською мовою монографію опубліковано в Києві (Г. Грабович. Шевченко як міфотво рець. Семантика символів у творчості поета / Пер. з англ. С. Павличко. — К.: Радянський письменник, 1991. — 212 ст.). У своїй праці американський шевченкознавець, з пози цій структуралізму та психоаналізу, розглядає міт як фундаментальний код Шевченкових поезій та один з найглибших чинників поетового символізму. На думку автора, у поезії Т. Шевченка закодовано селянський, козацький та біблійний світи, а географічно-історичні символи — Суботів, Переяслав, Холодний яр та ін. — підносяться до рівня національних святинь. Правда, у праці є деякі полемічні моменти: недостатня увага до образного світу та ритмомелодики Т. Шевченка; дивне нерозуміння, неусвідомлення всезагальности, святости деяких його висловів (типу ”В своїй хаті своя правда, і сила, і воля”) для українського народу; абсолютна недоречність підрядкового (часто не віршового), інколи недоладного перекладу Шевченкової поезії, зокрема, якщо врахувати, що майже всі віршовані твори Т. Шевченка перекладено англійською мовою, і серед перекладачів — такі майстри, як Е. Л. Войнич, Дж. Вір, В. Річ, В. Кіркконел. Щодо мітологічного принципу, то концепція поезії як мітотворення становить одне з суттєвих надбань філософської думки від Платона до Ф. Шеллінґа та російських філософів ХІХ-ХХ ст. Звернення Григорія Грабовича до міту як ’’фундаментального коду Шев ченкових поезій” і одного з ’’найглибших чинників його символізму” приваблює як перша цікава спроба структу ралістського аналізу в загалом традиційному україн ському літературознавстві. Одначе чимало українських літературознавців погоджується з Оксаною Забужко, яка в статті ’’Деміфологізація історії”, полемізуючи з Г. Грабовичем, стверджує, що Т. Шевченко, навпаки, демі- тологізував українську історію, повернув національну ментальність від мітотворчости до історизму, запере чивши ’’ґвалт і крик” адептів т: зв. ’’золотого віку” (Забужко О. Деміфологізація історії // Слово і час. — 4 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
