Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯК МИХАЙЛИК ПІДГЛЯДАВ БУЗЬКІВ ІВАН МАСЛЯНКО Разом з бузьками немов прилітає в Україну весна. Бузьки перші з перелетних птиць верта ються із зимівлі в теплих країнах на свою бать ківщину. Часом ще падає сніжок і потискає мо розець, а бузьки вже походжають над берегами річок та ставів і шукають поживи. Діти радо вітають бузьків, бо це знак, що зимі прийшов кінець. Михайлик дуже зрадів, коли побачив бузька, який сидів на вершку стодоли й розглядався по подвір’ї. ’’Бідний бузько, він певно голодний, — по думав Михайлик. — Напровесні він ще не має що їсти”. Хлопець виніс із хати шматок хліба і кинув на подвір’я перед стодолою. Чекав довго, але бузько не злетів по хліб. Побачив це тато і засміявся. — Бузьки хліба не їдять. Вони ласують жа бами, рибками, слимаками, хробаками. А де ж бузько тепер знайде жабку або хробака? — зажурено запитав Михась. — Це все десь заховане на зиму глибоко у воді або в землі. — Не журись! — відповів батько. — Бузьки і тепер знають, де шукати їжі та як її добувати. Завтра сам це побачиш. На другий день тато вибрався до дядька, бо мав до нього якесь господарське діло. Узяв Illustration by О. Sydomora і Михайлика з собою. По полудні обидва пішли на ставище. У цій долині колись був став, але тепер з нього залишилося тільки багно та не великі, озерця води, порослі очеретом. Долиною протікала невеличка річка і далі вливалась у Прут. Берег потоку аж рябів від бузьків. Вони стояли рядами і то опускали голови вниз, то підіймали їх угору. — Дивіться, тату, як бузьки махають го ловами! Що вони роблять? — здивувався Михайлик. — Вони встромляють дзьоби в намул на дні річки. Там поховалися на зиму жабки, водяні слимаки та інші малі тварини. Бузьки добувають їх і з’їдають. І справді. Ось крайній бузько добув з намулу слимака, розбив на ньому шкаралупу і м’ясо з’їв. Іншому бузькові попалася більша штука — водяний щур. Бузько його притовк, сполоскав у воді і проковтнув цілого. На сьогодні досить, хіба б ще запити водою. Довго приглядалися тато і Михайлик до бузькового полювання. Воно скінчилося, коли стало заходити сонце. Бузьки перелетіли цілою громадою подалі на ставище й стали готуватись до нічлігу. Громада поділилася на менші гурти. Кож ний гурт вибрав собі місце, де мав ночувати. Тоді бузьки посідали, а тільки один, вартовий, залишився стояти. Кр.ім того, кілька вартових бузьків, мов поліцаї, ходило кругом громади. Один гурт не мав вартового. Бузько-поліцай помітив це, підійшов до гурту й вигнав одного бузька на стійку. Нараз бузьки схопились на ноги і стриво жено закалатали. Здавалося, що ось-ось роз правлять крила й полетять. Та ні, то був тільки заєць, що від когось утікав. Найближчий до нього гурт бузьків насторожився і наставив грізні дзьоби. Заєць завернув і побіг у поле. Якийсь бузько закалатав — це був знак, що небезпека минула. Бузьки знов посідали і лаго дились спати. Тільки вартові стояли, кожний на одній нозі, і роздивлялися. — Чи вони тут довго будуть перебувати? — запитав Михайлик. — Доки не потепліє, — відповів тато. — Тоді розлетяться по гніздах на будинках або на високих деревах. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1998 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
