Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГАЛИНА ЛАЩЕНКО НЕСТОР НИЖАНКІВСЬКИЙ (1862-1919) 'Музика — це найбільш тонка форма руху". Н. Паґаніні. У Педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі серед інших педагогів викладав піяніст і композитор Нестор Нижанківський. Я мала честь деякий час бути його ученицею. Зі мною ходили на його лекції двічі на тиждень естонка Зіна Ренінґ, хрещениця Зінаїди Мирної, вірменка Тамара Кочергина, одружена з українцем і наймо лодша з нас усіх, Таня Мазепа, сестра відомої маляр ки Галини Мазепи. Елеґантний, гарний, ніби з вирізьбленим про філем, Нестор Нижанківський на лекціях бував жва вий, балакучий, любив жартувати. Я хвилювалася, коли йшла на його лекцію, бо мій вчитель не завжди був терпеливий. Я тоді не розуміла, що це є проявом його приналежности до найделікатнішої ділянки мистецтва — музики, яка, як висловився Нікольо Паґаніні, є ’’найбільш тонка форма руху”. Коли якесь місце мені не йшло, не заспокоювався, поки я не заграла так, як він хотів, а це мені не завжди швидко вдавалося. Та найбільше я любила, коли він сам починав грати, щоб зробити якесь порівняння того чи іншого твору, і так захоплювався грою, що забував про мене і про час. А я бажала тільки одного — якнайдовше слухати його гру. Під час лекцій він згадував про окремі епізоди з життя і творчости різних композиторів, про різні музикальні центри, як, наприклад, Ваймар, про славних піяністів Моцар- та, Брамса, Бетовена, Ваґнера та ін. Вже пізніше я довідалася, що про такі характеристики був окремий предмет в консерваторії. Про свої твори не згадував. Оповідав, як у Стрию він акомпаньював Соломії Крушельницькій і часто згадував Любку Колессу. Моїм нещастям була моя маленька рука. Я не могла взяти октаву. Мій вчитель казав, що славна Любка Колесса мала також малу руку, а давала собі з тим раду. Але ж то була Любка Колесса з її великим музичним хистом! А я хотіла грати тільки для себе, для родини і моїх друзів. І вже ніяк не могла вправляти денно по 6 годин, зрештою, ще вчилася і мусіла готувати завдання. Під час лекцій мій вчитель розповідав так цікаво, — але все про музику і музик, — що я на ціле життя запам’ятала багато з того, що він говорив. Слова його були дуже суб’єктивні, але будили думки. Деякі порівняння згадувалися багато років. Він говорив про це принагідно, коротко, але так виразно і цікаво, що постаті композиторів оживали, оживала і їх доба. Отже, це не були лише лекції музики, коли вчитель уважає, щоб учень точно й "чисто” виконав своє завдання, але ставала зрозумілою тяглість розвитку музичної думки. Часом згадував Відень — місто музичної куль тури. У Віденському університеті робив докторат з філософії в ділянці музикології. У Відні з’явилися його перші композиції. Ігор Соневицький у статті ’’Нестор Нижанківський” пише: "Професор Йосиф Маркс з великим признанням згадував пізніше свого колишнього учня-українця, підкреслюючи, що він визначався феноменальними композиторськими здібностями”. Пізніше я довідалася, що Нестор Нижанківський народився в Західній Україні, в Бережанах, у родині
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
