Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ ЧЕРВЕНЬ — ЛІТО ЗАРУМ’ЯНИВ Цю барвисту і влучну приказку я почув з вуст мами. ”То, може, ви знаєте, — спитав я, — звідки червень узяв собі назву?" Мати окинули поглядом хату. На покуті вигравав квітами рушник — великі ружі на білій полот нині. "Бачиш, як довго цвітуть квіти. То їх іще твоя бабуся, а моя мати, дівуючи, вишила. Літ йому та й літ, а проте, наче вчора мережано ці узори. Таку лучку, що з літами не вицвітає, можна було фарбувати лише черве- цем. Колись з цієї комашки у нас готували красники. Мабуть, від того й пішла ся назва, бо збирали личинки у червні”. Про походження наймення першого літнього місяця існує найбільше гадок. Жодному з його старших братів не випало такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного агрокалендаря. Та це й зрозу міло: полудень року ввібрав найконтрастніші його озна ки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цві тіння квітів, зокрема, маку й півонії; інші стверджують, буцім назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний пояснювати походження слова тим, що в цей час найяскравіше сві тить сонце — саме з 20 по 22 червня наступає період найвищого сонцестояння, коли день удвоє перевершує ніч. Небезпідставні міркування дослідників бджіль ництва: адже саме цієї пори матки починають найактив ніше відкладати личинок — плодити черву. В червні з’являється й сокоживна комаха кошеніль. Один з її різновидів — восковий червець — використо вували для отримання "білого воску”, а з самої кошенілі добували червону фарбу. Цей промисел відомий був у Київській Русі ще з X століття. Серед інших оброкових повинностей, древляни змушені були давати київським князям "по ложці цервецю з осідла”. Виготовлений з нього високоякісний барвник застосовували на фарбу вання бойових знамен (звідси й вислів "червлений стяг”). Крім того, славнозвісна "руська фарба” мала величезний попит в іноземців. Візантійські купці спеціяльно спо ряджали по неї каравани до Києва. Навіть море, через яке пливли іноземці, називали в давнину Червоним, і тільки згодом воно транскриптувалося в Чорне. Рецепт виготовлення червленої фарби тримали в глибокій таємниці. Відтак попит на неї на світовому ринкові був величезний. Ось чому, колонізувавши україн ські землі, польська шляхта в першу чергу намагалася монополізувати цей "ходовий промисел”. У рукописному трактаті про народний календар Овруччини, з яким я недавно познайомився у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника, стверджувалося, що до 1848 року "у багатьох селах повіту селяни були зобов’язані інвентарями давати податок із червецю, до чого вживано міру дерев’яної ложки”. Значним осередком цієї торгівлі згодом стала Гали чина, звана Червоною Руссю. Яків Головацький з цього приводу писав: ’’Стародавнії червенськії городи особ ливо займалися роздобуванням і торгівлею сего пред мета і від нього получили своє назване”. Проте в народі, поряд з офіційною, існувало й, далебі, побутує нині чимало регіональних означень. Ще в давній Русі первісток літа називали "кресником” чи "кресенем”, оскільки язичники пов’язували своє життя із "небесним вогнем” — сонцем. Адже слово ”крес" означало "живлющий вогонь". А саме, як уже мовилося, на червень припадає період найвищого сонцестояння. Була й інша накличка — "ізок”, тобто місяць сюрчання коників. Взагалі народні назви всіх місяців споріднювалися з природними ознаками. Ось чому червень ще звали "ґедзнем”, "кезднем”, "бізднем” чи "безднєм”, бо під цю пору з'являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів і коней. Деінде його іменували й "чер вивим місяцем” — це пора розвитку гусені. Відомий український етнограф Володимир Шухевич зафіксував на Гуцульщині й таке означення червня — "гнилець” (у цей час настає пора сінокосів та заливних дощів, які надто дошкуляли селянам). Згідно з повір’ям, червивого місяця не можна було заготовляти й деревину для житла, бо її швидко точитиме шашіль. Співзвучні назви місяця і в деяких інших слов’ян ських народів. У білорусів — ’’червень”, поляків ”чер- вєц”, чехів "червєн”. Давньоболгарська мова також фік сує термін "чрвен” (щоправда, це стосується наступного місяця — липня). Проте у творах наших клясиків зустрі чаємо й назву "іюнь”. Генеалогія цього слова походить од ймення давньоримської богині Юнони — покрови тельки подружнього життя. Здебільшого на червень припадали зелені свята, якими язичники віншували буйне пробудження природи. Своє обійстя вони прикрашали живими гілками, квітами й пахучими травами. У ці дні люди виходили на лісові галяви, щоб віддячити природі за буйнозелість. Цей справді поетичний обряд утверджував глибоку пошану людини до природи, її краси й неповторности. Напередодні зелених (зауважмо, яка гарна назва!) свят наші предки відзначали так званий "клечаний тиждень”. Господарі виходили в ліс, щоб ’’заклечити”, тобто ’’прорубати” місце для майбутнього поля; виб рана в цей період ділянка мала давати щедрий і багатий врожай. На клечаному тижні годилося конче завершу вати сівбу ячменю. Натомість заступав русальний або мавський тиждень. Молоді, зосібно дітям, заборонялося ходити полями. Дослідники традиційного побуту україн ського селянства вважають, що це зумовлено чисто господарськими потребами — саме починало красувати жито, колосся наливалося зерном, а отже толочити його не можна (буцім "залоскочуть мавки”). І в наш час з червнем пов’язані цікаві обряди. Лісівники щороку оголошують його місяцем тиші — птахи й звірі якраз виводять своє потомство. Не випад ково на цей період припадають Всесвітні дні захисту дітей та охорони навколишнього середовища. Червень, отже, не тільки літо рум’янить — він розмежовує навпіл річний цикл. Від того іменують його ще й полуднем року. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
