Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГАЛИНА МОГИЛЬНИЦЬКА Вклоняюся доземно небесам І вічним зорям, що горять над нами, Вклоняюся землі під небесами, Її полям, і водам, і лісам. Задимленим, затруєним до ран, Вклоняюсь їм крізь сплески радіацій, Живучості народів, мов і націй Вклоняюсь крізь пророцтва відмирань. Гордині духу кланяюсь до ніг, Стократно вбитій і стократ воскреслій, Що понад нею — тільки честь і чесність, І гордий рід мій, що її зберіг. (Фрагмент ліро-епічної історичної поеми ’’Рогніда") МИКОЛА КАГАРЛИЦЬКИЙ ТЕРНИСТИЙ ЛЕТ ОРЛИЦІ Середнього зросту. Попри літа ще доволі енергій ної постави молодиця. Горда, аж велична хода. Просте миле повновиде обличчя полтавки з чорними бровами, грайливими карими очима, чорним, як смоль, волоссям, охайно зібраним у тугу косу. З разками доброго намиста на шиї. Неодмінно в чудовій сорочці полтавського чи поліського краю. В терновій хустці на голові чи на плечах. Її безпомильно впізнаєш і вирізниш у будь-якій юрмі. Відчувається, що вона —від землі, від поля, хоч і давно проживає в урбанізованому місті, а тому й сприймається як клясичний тип української жінки-характерниці, поетично оспіваної Іваном Нечуєм-Левицьким. Цій яскравій зовнішності цілком відповідає і внутрішня сутність героїні: висока моральність, порядність, твердий характер, непідкупність переконань, муж ність у доланні труднощів, наполегливість у досягнен ні мети, величезна працездатність і набута впродовж десятиліть науково-дослідницької праці ерудиція в царині народної культури, жертовність заради її буття у вічності. А ще їй притаманне вміння не просто предметно й логічно говорити, а й переконувати, навертати в свою віру і співбесідника, і мільйонну авдиторію слухачів етеру. Ви вже здогадалися, про кого мова, — звичайно ж, про Лідію Орел, знану й шановану в Україні жінку-етнографа, матір двох синів Тараса (естрадно го композитора) й Івана (перекладача з іноземних мов), славних відданих українській ідеї синів Ященків. Батько ж бо їхній — леґендарна постать, закоханий у пісню Лесин Лукаш (дарма, що давно вже вкритий сивиною), для багатьох дивакуватий, але вже й звичний Маестро з сопілкою, композитор, музикозна вець, фолкльорист, лавреат Державної премії України імени Тараса Шевченка, незмінний (і незамінний!) керівник етнографічного хору ’’Гомін”, гнаного й цькованого комуністичним режимом і відродженого до життя в новій незалежній Україні. Лідія Орел у цьому гурті ентузіястів пісні — права рука чоловіка, помічниця й порадниця в підготові тематичних програм виступів, до того ж постійно на сторожі вбрання, головних уборів, жіночих оздоб хористів. У ці ювілейні для пані Лідії дні хотілося б гово рити про її успіхи, творчі злети, однак не випадає: її доля, як і доля вірного подружжя, — драматична. Бо ж мільйонним шанувальникам народних традицій, звичаїв, побуту рідного народу, ім’я Лідії Орел стало широко знаним лише від 1988 року, коли вона розпо чала в етері цикл передач ’’Витоки", присвячених народній культурі. їх змінив унікальний у практиці національного радіо новий — "Україна очима етног рафа”, що звучав близько двох з половиною років. І ось знову започаткувала два нові цикли — ’’Нашого цвіту по всьому світу”, де йдеться про народну куль туру українців Берестейщини, Холмщини, Пряшівщи- ни тощо, ’’Обряди й звичаї”, в якому тактовно закли кає не лише відзначати традиційні народні свята, але й відповідно готуватися, наструнювати на них свої душі. У царині нашого національного народознавства, зокрема в площині етнографії, традицій, побуту, зви чаїв, фолкльору, вірувань українців колосальними
Page load link
Go to Top