Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
(і, одночасно, дасть поліції матеріял про ще одну не- леґальну організацію українців; про це члени Громади не подумали своєчасно).26 Євгенія Щербаківська-Кри- чевська пише: ”Чи Левитський не розумів, що наш гурток базувався на ідейних підвалинах, а не на професійно- виробничих та економічних, як його артілі, чи може тут грав ролю мотив самореклями — не знаю, але так чи інакше, лекція 'артільного батька’ у нас не відбулася”.27 В ті роки українське громадянство святкувало кілька ювілеїв: почалося з усеукраїнського свята відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві в серпні 1903 p., далі — святкування 35-ліття музичної діяльности Миколи Лисенка в Києві перед Різдвом того самого року, потім — ювілей літературної діяльности Івана Нечуя-Левицького і ще якісь... Ганна Чикаленко-Келлер згадувала: ...Тоді саме почалося публічне святкування юві леїв. Ми готували адреси, їх розмальовували або оправляли у вишиту оправу і т. п. Всіх нагод не пам’ятаю, але пам’ятаю ювілей Лисенка (...). Йому вишили спільно рушник, купили ’’Кобзаря”, мені до ручили піднести ці дарунки (...) я з переляку забула половину привітальної промови (...) а знайомі, втом лені довгими промовами, пізніше ґратулювали бать кові з приводу мого виступу: ”Головне добре, що коротко!”28 Ще одним практичним завданням ’’Жіночої громади” була допомога здібним молодим селянським дівчатам, які, скінчивши сільську школу, бажали вчитися далі, щоб скласти іспити на вчительок. Ганна Чикаленко- Келлер писала: За мій час таких вихованок було чотири; дві з них я ближче знала й сама вчила їх. їм ’’Жіноча громада” давала змогу прожити в Києві, помешкання й харчі, потрібні для іспитів кошти, книжки й допомогу в науці. Одних помішували в родині, другим давали гроші на кімнату, а харчувалися вони десь в родині, як Варка Царенко з Київщини; Ніна (забула прізвище) з Полтавщини жила і харчувалася у Шульгиних. Третя жила у Грінченків і вона була у них як наймичка. Ще одна, кандидатка Марії Тимченко, жила у Людмили Старицької-Черняхівської. Л. М. Шульгина, моя мати (М. В. Чикаленко), М. М. Тимченко, Є. М. Щербаківська і я допомагали дівчатам вчитися, розподіливши пред мети. ...Праця в "Жіночій громаді”, скромна і безпретен- сійна, давала, скільки собі пригадую, задоволення і радість своїм членам. Для молоді це була добра шко ла для гуртової праці і дисципліни.29 "Жіноча громада” проіснувала до революції 1905 p., коли політичні обставини царської Росії змінилися й відпала потреба в конспіративних гуртках такого, як вона, типу. Дехто з колишніх членів її продовжував свою освіту й набув професій, не цураючися одночасно громадської й революційної діяльности; дехто одружив ся з громадськими, політичними чи мистецькими діячами й допомогав своїм чоловікам в їхній роботі або провадив далі свою власну працю. Нижче подано відомості, які пощастило зібрати про старших членів та про кар’єру й долю членів, що нале жали до молодшої ґенерації. ЧЛЕНИ ЖІНОЧОЇ ГРОМАДИ В КИЄВІ В 1901-1905 pp. 1. Старша Генерація: 1. Грінченко (з Гладіліних) Марія Миколаївна (Марія Загірня), (1863-1928), дружина Бориса Грінченка, пись менниця й перекладачка з чужих мов на українську. Член Комісії словника української живої мови Україн ської Академії Наук. 2. Драгоманова (з Кучинських) Людмила Михайлівна (1842-1918), дружина Михайла Драгоманова, його спів робітниця й помічниця, перекладачка українських творів на російську мову для російських журналів. 3. Житецька Варвара Іванівна (коло 1845-середина 1920-их pp.), дружина філолога Павла Житецького; громадська діячка, вкупі з Людмилою Драгомановою влаштовувала в 1870-1880-их роках денні притулки для дітей київських робітників. 4. Романова Дарія Іванівна (Одарка Романова) (186..-19..). Письменниця, авторка оповідань, поезій, казок, друкованих переважно в Галичині. 5. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (1868-1941), середульша донька драматурга й театраль ного діяча Михайла Старицького та дружина лікаря Олександра Черняхівського; автор поезій, оповідань, перекладів, п’єс, критичних есеїв і громадська діячка. 6. Степаненко (зі Стешенків) Марія Матвіївна (коло 1872-19..), дружина завідувача книгарні Киевской Ста- риньї Василя Степаненка і сестра філолога, письменника й громадського та політичного діяча Івана Стешенка. 7. Тимченко (з Кістяківських) Марія Микитівна (1868(70)-19..), дружина філолога й доцента Київського університету Євгена Тимченка. 8. Чикаленко (зСадиків) Марія Вікторівна (1862(64)- 19..), дружина видатного громадського й політичного діяча Євгена Чикаленка, який в 1906 р. видав першу в Росії українську газету Г ромадську думку, а потім Раду. 9. Шульгина (з Устимовичів) Любов Миколаївна (коло 1845-1945); рід Шульгиних дав кількох громад ських й політичних діячів. II. Молодша Генерація: 10. Гоженко Марія Григорівна (1886-19..), одружи лася згодом із Борисом Матюшенком, як і вона — членом РУПу, була українською делегаткою на конгресах Дру гого Інтернаціоналу; чоловік — лікар, громадський і політичний діяч у 1817-1919 pp. професор Українського вільного університету в Празі та Української господарчої академії в Подєбрадах; член НТШ. 11. Грінченко Настя Борисівна (1884-1909), донька Бориса й Марії Грінченків. Належала до РУПу, померла молодою. 12. Кононенко, ім’я з’ясувати не пощастило. Була донькою (?) поета Мусія Кононенка (Школиченка), що жив у 1861-1922 pp. 13. Косач Ізидора Борисівна (1888-1980), наймолод ша сестра Лесі Українки, донька письменниці й громад ської діячки Олени Косач (Олени Пчілки). Скінчила Київ ський Політехнічний інститут (агрономічний факультет), працювала агрономом, згодом провадила дослідчу та педагогічну роботу. Одружилася з ученим агрономом Юрієм Борисовим; чоловік помер у радянських концта- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
