Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
(і, одночасно, дасть поліції матеріял про ще одну не- леґальну організацію українців; про це члени Громади не подумали своєчасно).26 Євгенія Щербаківська-Кри- чевська пише: ”Чи Левитський не розумів, що наш гурток базувався на ідейних підвалинах, а не на професійно- виробничих та економічних, як його артілі, чи може тут грав ролю мотив самореклями — не знаю, але так чи інакше, лекція 'артільного батька’ у нас не відбулася”.27 В ті роки українське громадянство святкувало кілька ювілеїв: почалося з усеукраїнського свята відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві в серпні 1903 p., далі — святкування 35-ліття музичної діяльности Миколи Лисенка в Києві перед Різдвом того самого року, потім — ювілей літературної діяльности Івана Нечуя-Левицького і ще якісь... Ганна Чикаленко-Келлер згадувала: ...Тоді саме почалося публічне святкування юві леїв. Ми готували адреси, їх розмальовували або оправляли у вишиту оправу і т. п. Всіх нагод не пам’ятаю, але пам’ятаю ювілей Лисенка (...). Йому вишили спільно рушник, купили ’’Кобзаря”, мені до ручили піднести ці дарунки (...) я з переляку забула половину привітальної промови (...) а знайомі, втом лені довгими промовами, пізніше ґратулювали бать кові з приводу мого виступу: ”Головне добре, що коротко!”28 Ще одним практичним завданням ’’Жіночої громади” була допомога здібним молодим селянським дівчатам, які, скінчивши сільську школу, бажали вчитися далі, щоб скласти іспити на вчительок. Ганна Чикаленко- Келлер писала: За мій час таких вихованок було чотири; дві з них я ближче знала й сама вчила їх. їм ’’Жіноча громада” давала змогу прожити в Києві, помешкання й харчі, потрібні для іспитів кошти, книжки й допомогу в науці. Одних помішували в родині, другим давали гроші на кімнату, а харчувалися вони десь в родині, як Варка Царенко з Київщини; Ніна (забула прізвище) з Полтавщини жила і харчувалася у Шульгиних. Третя жила у Грінченків і вона була у них як наймичка. Ще одна, кандидатка Марії Тимченко, жила у Людмили Старицької-Черняхівської. Л. М. Шульгина, моя мати (М. В. Чикаленко), М. М. Тимченко, Є. М. Щербаківська і я допомагали дівчатам вчитися, розподіливши пред мети. ...Праця в "Жіночій громаді”, скромна і безпретен- сійна, давала, скільки собі пригадую, задоволення і радість своїм членам. Для молоді це була добра шко ла для гуртової праці і дисципліни.29 "Жіноча громада” проіснувала до революції 1905 p., коли політичні обставини царської Росії змінилися й відпала потреба в конспіративних гуртках такого, як вона, типу. Дехто з колишніх членів її продовжував свою освіту й набув професій, не цураючися одночасно громадської й революційної діяльности; дехто одружив ся з громадськими, політичними чи мистецькими діячами й допомогав своїм чоловікам в їхній роботі або провадив далі свою власну працю. Нижче подано відомості, які пощастило зібрати про старших членів та про кар’єру й долю членів, що нале жали до молодшої ґенерації. ЧЛЕНИ ЖІНОЧОЇ ГРОМАДИ В КИЄВІ В 1901-1905 pp. 1. Старша Генерація: 1. Грінченко (з Гладіліних) Марія Миколаївна (Марія Загірня), (1863-1928), дружина Бориса Грінченка, пись менниця й перекладачка з чужих мов на українську. Член Комісії словника української живої мови Україн ської Академії Наук. 2. Драгоманова (з Кучинських) Людмила Михайлівна (1842-1918), дружина Михайла Драгоманова, його спів робітниця й помічниця, перекладачка українських творів на російську мову для російських журналів. 3. Житецька Варвара Іванівна (коло 1845-середина 1920-их pp.), дружина філолога Павла Житецького; громадська діячка, вкупі з Людмилою Драгомановою влаштовувала в 1870-1880-их роках денні притулки для дітей київських робітників. 4. Романова Дарія Іванівна (Одарка Романова) (186..-19..). Письменниця, авторка оповідань, поезій, казок, друкованих переважно в Галичині. 5. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (1868-1941), середульша донька драматурга й театраль ного діяча Михайла Старицького та дружина лікаря Олександра Черняхівського; автор поезій, оповідань, перекладів, п’єс, критичних есеїв і громадська діячка. 6. Степаненко (зі Стешенків) Марія Матвіївна (коло 1872-19..), дружина завідувача книгарні Киевской Ста- риньї Василя Степаненка і сестра філолога, письменника й громадського та політичного діяча Івана Стешенка. 7. Тимченко (з Кістяківських) Марія Микитівна (1868(70)-19..), дружина філолога й доцента Київського університету Євгена Тимченка. 8. Чикаленко (зСадиків) Марія Вікторівна (1862(64)- 19..), дружина видатного громадського й політичного діяча Євгена Чикаленка, який в 1906 р. видав першу в Росії українську газету Г ромадську думку, а потім Раду. 9. Шульгина (з Устимовичів) Любов Миколаївна (коло 1845-1945); рід Шульгиних дав кількох громад ських й політичних діячів. II. Молодша Генерація: 10. Гоженко Марія Григорівна (1886-19..), одружи лася згодом із Борисом Матюшенком, як і вона — членом РУПу, була українською делегаткою на конгресах Дру гого Інтернаціоналу; чоловік — лікар, громадський і політичний діяч у 1817-1919 pp. професор Українського вільного університету в Празі та Української господарчої академії в Подєбрадах; член НТШ. 11. Грінченко Настя Борисівна (1884-1909), донька Бориса й Марії Грінченків. Належала до РУПу, померла молодою. 12. Кононенко, ім’я з’ясувати не пощастило. Була донькою (?) поета Мусія Кононенка (Школиченка), що жив у 1861-1922 pp. 13. Косач Ізидора Борисівна (1888-1980), наймолод ша сестра Лесі Українки, донька письменниці й громад ської діячки Олени Косач (Олени Пчілки). Скінчила Київ ський Політехнічний інститут (агрономічний факультет), працювала агрономом, згодом провадила дослідчу та педагогічну роботу. Одружилася з ученим агрономом Юрієм Борисовим; чоловік помер у радянських концта- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
