Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Весільні відзнаки на капелюхах молодих. Гуцульщина. Хрест ви шитий на денці солом'яного капелюха. Давній символ сонця, оберіг від нечистої сили "з чотирьох сторін світу". Західне Поділля. Wedding emblems on bridal couple’s headgear. Hutsul region. Cross embroidered on headband of straw hat. Ancient sun symbol, talisman against evil spirits. Western Podilia. шечку” (Полтавщина). На значній території України знаком молодого на весіллі, як і молодої, є вінок. Тобто, на головний убір (капелюх, шапку) накладали обручик, виготов лений з різних матеріялів: стрічки, пір’я, квіти, барві нок. Здавна відомо, що зображення кола — це, передусім, магічний знак, оберіг, у багатьох народів — символ сонця. Ще донедавна, зокрема на Поліссі, щоб оберегти своє житло від злих духів, його окрес лювали на Йордан магічним колом із свяченої крейди. Начільну пов’язку-стрічку, чільце як оберіг і символ сонячного диску носили на голові від най давніших часів: зображення людей із пов’язаними на головах начільними стрічками зустрічаються у творах мистецтва Стародавнього Єгипту та Шумеру. У Єгипті обручик-вінок, як і широкий круглий комір, символі зували сонце і були покликані оберігати голову, шию та груди від злих духів. Подібні вірування, космо гонічні уявлення позначилися і на традиційних строях українців. В Україні вінок як відзнака молодого й молодої був відомий аж до середини XX ст., а в окремих районах Карпат побутує і донині. На Сокаль- щині (Львівська обл.) позліткований вінок клали зверху на денце тулії. На незначних теренах України (Полісся, західні райони Бойківщини, Східне Поділля) вінок накладали на шапку, а в Рахівському районі (Закарпаття) широким і довгим вінком обгортали наголовок капелюха. Що означав великий вінок- обручик ми вже знаємо. Крім великих вінків були по ширені зовсім маленькі, які чіпляли до головного убору збоку. Маленькі віночки вирізняються місце вими особливостями. У деяких селах Бойківщини, Буковини, Західного Поділля, Покуття невеликий позлітковий віночок пришивали з правої сторони крисані або до смушевої шапки. У Західному Поділлі біля віночка пришивали букетик квітів, а на Буковині, крім квітки, — пір’я павича або чотири вовняні кульки, під які, з метою оберегу й побажання багатства, підкладали зубки часнику та монети. Малий віночок — це залишок давньої традиційної духовної культури наших предків, він пов’язаний з ’’ідеєю простору”, який оточуючи, захищає людину ’’від злих духів”. Одним із найдавніших виразників ’’ідеї простору”, який нас оточує, був знак хреста. Відомий за кілька тисяч років до виникнення християнства, хрест був своє рідним знаком-символом, математичною системою координат, рамена якого вказували на схід, захід, північ та південь. На території теперішньої України наші предки-землероби часів енеоліту вписували хрест у коло —давній символ сонячного диску, животворне світло якого поширюється на весь світ, на всі його ’’чотири сторони”. Водночас здавна люди намагалися захистити себе ”з усіх чотирьох сторін світу” від нечистої сили, від злих духів, хвороб. Вірили, що зробити це можна за допомогою магічних знаків-оберегів. Яскравим прикладом цього є нане сення знаку-хреста на солом’яні капелюхи. Так, на Тернопільщині на денці капелюха вишивали вовняни ми нитками чотирипелюсткову розетку, яка мала б оберігати парубка ”з чотирьох сторін світу”. На Сокальщині вишивали червоними й зеленими нитка ми хрест на крисах капелюха праворуч і ліворуч. Магічне значення числа "чотири” знаходимо у ве сільних головних уборах на Покутті (с. Чернятин). Тут до смушевої шапки-кучми з правого боку чіпляли невеликий віночок. Як і вінок молодої, він був барвінковий, прикрашений позліткою. До віночка пришивали чотири вовняні кульки, такі ж, як і на вінку молодої. Під китички також підкладали по дві монети і по зубкові часнику. Вкажімо ще на одну важливу деталь. Усі знаки-обереги розміщено на головних уборах таким чином, що, коли їх замкнути лінією, отримаємо квадрат. А квадрат, відповідно до давньої індоєвропейської традиції, також пов’язували з чотирма сторонами світу. Головні убори з квадрат ним верхом — "рогатівка, шоломок” — побутували на правобережжі України. На Поліссі їх оздоблювали, а точніше, значкували з чотирьох сторін квадратного верху вовняними китицями. Варто згадати ще головний убір молодого із с. Космач, що на Гуцульщині. Тут до шапки-джумері пришивали спереду "щітку”. Щітка — це трапеціє- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
