Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
кроком уперед порівняно з усіма іншими державними актами козацько-гетьманської доби. Чітко визначаючи правові норми усіх галузей державного та суспільного життя, в “Конституції...” наголошувалося, що все це може бути здійсненим за однієї неодмінної умови — незалежности України, що є природнім правом українського народу. Проект “Конституції...” є важливішим доку ментом суспільно-політичної думки України, що від ображав значний поступ державотворчих процесів українського народу, є наслідком майже тися чолітнього політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомости нації, рівня її по літичної культури, творчого потенціялу. Її розроб ники, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв’язати воєдино історичне минуле своєї країни і окреслити модель суспільства, яка вмістила б го ловніші здобутки нації. Вона стала, як зазначав історик України О. Оглоблін, “вікопомним пам’ятни ком української державно-політичної думки”. Вся послідуюча діяльність гетьмана в екзилі була присвячена боротьбі за звільнення України від колоніяльного ярма російського царизму. Добре розуміючи складність цього процесу, він всіляко намагався привернути міжнародний світ до укра їнської визвольної боротьби, організувати анти- московську коаліцію. Показовим у цьому аспекті було його звернення до правлячих кіл Европи (з меморандумом — “Вивід прав України” (1712). В ньому Орлик намагався засвідчити перед усіма європейськими державами природне та історичне право українців на вільне, незалежне існування. “Які б великі не були мо сковські насильства, вони не дають ніякого закон ного права москалям щодо України. Навпаки, козаки мають за собою право людське і природне, одним із головних принципів котрого є:’’Народ завжди має право протестувати проти гніту і повернути вживан ня своїх стародавніх прав”. Знаменною була кон статація у “Виводі прав України” думки, що коли Україні не буде надана незалежність від Росії, то ціла Европа і кожна із її держав “зрозуміють небезпеку для свободи Европи від такої аґресивної держави”. Події наступних років переконливо засвідчили про зорливість і далекоглядність П. Орлика. Готуючись до збройної боротьби проти Москви П. Орлик спирався в ті роки в першу чергу на військові сили Запоріжжя й союз із Швецією. Він також уклав 1710 р. союзний договір із Кримським ханством, за яким воно визнавало незалежність України і давало зобов’язання не припиняти війни з Москвою без погодження з гетьманом. Внаслідок переговорів привілеєм 1712 р. Туреччина визнала владу Орлика на Правобережній Україні та на Запоріжжі. За дорученням Орлика, брат дружини, генеральний осавул Григорій Герцик вів переговори з донськими козаками-булавінцями, які знайшли при тулок на Кубанських землях. Але, орієнтувався Ор лик передусім на українське населення, до якого писав немало звернень, листів, посилав своїх пред ставників, які готували ґрунт для здійснення його на мірів. Весною 1711 р. під керівництвом Орлика 16- тисячне військо, в якому були козаки кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка, буджацькі й білгородські татари, поляки, що служили у швед ському війську вирушили на Україну. В цей же час військо кримського хана вело успішні бойові дії на Слобожанщині проти московських військових залог. Військо, очолюване Орликом, спершу мало значний успіх. Завдяки підтримці місцевого насе лення військо просувалося вперед, одне місто за другим здавалося без бою. Досить швидко більшість правобережних козацьких полків, окрім Білоцер ківського, перейшли до Орлика й визнали його гетьманом. В цей же час селянські заворушення почалися й на Лівобережній Україні, що значно послаблювало опір росіян. Лівобережний гетьман Іван Скоропадський, підлеглий Москві, вислав проти Орлика військо під проводом генерального осавула Бутовича, яке було розгромлене, а сам Бутович здався в полон. В кінці березня війська Орлика підійшли до Білої Церкви, але містом заволодіти не змогли. В цей же час союзники Орлика, кримські татари, призупинили бойові дії і почали грабувати населення, що ви кликало його протести. Покинули Орлика і польські частини. Похід на Правобережжя так вдало роз початий, через хибну політику Туреччини і хижацьку поведінку Криму, закінчився невдало. За таких обставин дальше перебування Орлика в Бендерах ускладнювало роботу по згуртуванню сил на продовження боротьби з Московією. Тому 1714 р. Орлик з великою родиною та найближчим оточенням залишає Бендери. Окрім дружини Ганни, в сім’ї Орлика на той час було три сини і дві дочки — одна вже доросла, друга, що народилася в Бендерах. Найменшим був син Яків, котрий теж народився в Бендерах, його хрищеним батьком був шведський король Карл XII. Пізніше у Швеції у Орликів на родилися дві доньки. Разом з Орликами із Бендер виїхали А. Войнаровський, небіж Мазепи, брати дружини Григорій, Іван та Панас Герцики, при хильники Орлика Федір Нахимовський, Клим Дов гополий, Федір Мирович, Федір Третяк та ін. Осе лилися вони спершу в Швеції, у Кристіанштадті, а потім у Стокгольмі. Почався новий тяжкий етап у житті гетьмана та його оточення, сповнене великими матеріяльними труднощами і трагічними подіями. Значно послабшав зв’язок з батьківщиною, довелося покинути і ту решту війська запорізького, що тривалий час під тримувало його. Запорожці здебільшого поверталися на Січ. Життя і діяльність гетьмана ускладнювалася постійними переслідуваннями аґентів царизму, які намагалися викрасти чи знешкодити палкого пат ріота України. Цар неодноразово пропонував Орли кові та його близьким амністію, але той зі зневагою відкидав усілякі пропозиції, прийняття яких, на його думку, означало б для нього втрату честі, “котра
Page load link
Go to Top