Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІТАЄМО УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД НА ЧОЛІ З ПРЕЗИДЕНТОМ ЛЕОНІДОМ КУЧМОЮ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ! На секунду, на хвилину Зупинись, моя людино. По дорозі Батьківщини Йде замріяна дитина. Покажи їй край тутешній — Запашну її колиску, Про минуле й теперішнє Говори їй правду чисту. Хай надивиться доволі На вербицю, на калину, На замріяну тополю Біля рідної хатини. Йди долинами із нею, Через гори, через балки, БАТЬКІВЩИНА Щоб із рідною землею Познайомилася змалку. Покажи їй наші ріки, Покажи їй наше море, Щоб їй зналося довіку, Хто ту землю нашу оре, Хто створив новий будинок, З рук чиїх зростає жито. По дорозі йде дитина, їй багато років жити. Не нервуйся, подорожній, Ми робити це повинні. Все, що в нас є найдорожче, — Ця малесенька людина. Треба їй віддати ласку, Досвід свій і своє вміння, Тож зросте нове прекрасне І розумне покоління. Глянь, сміються очі сині, І добро її леліє. Все дитині, все дитині — Батьківщина так воліє, Треба все йому віддати, Хай росте для будучини. Зупинися, йде малятко По дорозі Батьківщини. Олесь Лупій. “Поезії”, 1972. ЗОЯ ХИЖНЯК, професор Києво-Могилянської академії ПИЛИП ОРЛИК У плеяді палких поборників української національної державницької ідеї особливе місце посідає Пилип Орлик (11.10.1672 (ст. ст.) р. — 25.06.1742) — державний діяч, гетьман України в екзилі (1710-1742 pp.), талановитий публіцист, дипломат. Походив з поважного роду чеських (богемських) дворян, що покинули батьківщину під час Гуситських воєн XV ст., емігрували до Польщі й оселилися в Кракові. У XVII ст. одна із гілок цього роду переселилася далі на схід. В Ошменському повіті, поблизу Вільно, Орлики держали землю. Там, у селі Косуті і народився майбутній борець за суверенітет і незалежність України. Батько П. Орлика — Степан Орлик загинув на 51 році життя у польсько-турецькій війні під Хотином, коли сину минув лише один рік. Ростила і виховувала Пилипа його мати Ірина, що походила з пра вославного роду Малахівських. У молоді роки П. Орлик разом з сім’єю переселився в Україну, з якою й пов’язав на все життя свою долю, став взірцем вірности і відданости своїй Вітчизні. Ім’я Орлика довгий час замовчувалося в Україні, тоді як за кордоном багато писали про нього й видавали його твори (у Швеції, Польщі, Франції, Німеччині, Канаді та інших країнах). Високу освіту П. Орлик здобув у Києво-Могилянській академії, де навчався до 1694. Він виявив особливий хист до філософсько-богословських наук, історії, поетики, стилістики, риторики і логіки. Перші кроки у навчанні П. Орлик зробив ще у єзуїтській колегії у Вільно, де його улюбленим предметом була філософія, про що він зазначає у своєму щоденнику. Природній розум і блискучі філософські знання Орлика помітив Стефан Яворський, провідний професор Києво-Могилянської академії. Між ними встановились досить близькі стосунки, які залишилися на все життя. П. Орлик згадував про Яворського як про свого “дорогого учителя, повірника і патрона”. Орлик прекрасно володів українською мовою, вільно читав і розмовляв латиною, польською, французькою, німецькою та шведською. Успішно оволодів і послуговувався пишним барокковим красномовним стилем. Умів ясно, логічно і переконливо складати листи, мемуари, звернення та
Page load link
Go to Top