Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ — СЕЛО УГРИНІВ НА СОКАЛЬЩИНІ Цвьінтарі. Лем тилько по горбках лемківськьі цвьінтарі. Тихо... Юш конец. Вмерают цвьінтарі. І світ не голосит. Чом світ не голосит?! А їм обіцялося вічную пам’ять. А пам’ять умерат. І пам’ять умерат... Микола Горбаль Виставку ’’Збереження спадщини — село Угринів на Сокальщині”, яка експонується в Українському Музеї в Нью-Йорку від 14 вересня 1997 р. приурочено' до сумної дати з нашої недавньої історії — 50-ліття акції ’’Вісла”, якою Сокальщину розрізали по живому й пустили за вітрами жорстокої доби. Колишній Сокальський повіт навіть адміністративно опинився в двох різних державах —в Україні і в Польщі. Виставка в Українському Музеї має на меті ознайо мити відвідувачів з кольоритним народним мистец твом цього реґіону крізь призму одного сокальського села. Це — село Угринів, давнє село, яке ще перед Другою світовою війною налічувало 16 тис. осіб насе лення. Географічно ізольоване від решти світу, село Угринів виплекало міцні традиції в народному мис тецтві, які сягають корінням у тисячолітню історію. Та спробуйте нині знайти це село на мапі — марна справа: від Угринова не лишилося й сліду, його спіткала доля багатьох інших сіл, перекреслених політичною змовою, що стала відома в історії як польська акція "Вісла”. Мешканців Угринова силоміць повивозили на північ Польщі: дехто, втікаючи від польської сваволі, опинився в УРСР. Зрештою, спусто шене, зруйноване, безлюдне село теж перейшло у власність УРСР, але при цьому воно втратило навіть свою назву, тож на місці Угринова знайдете без- корінне село-перекотиполе під назвою Дібрівка з прийшлим населенням (тільки вісімнадцяти родинам угринівців пощастило повернутися до рідного села, це головним чином старші люди, бо молодь розбре лася по містах). Населення Угринова, розпорошене по північних землях Польщі й частково в УРСР, забрало з собою, наскільки це можливо, не лише своє добро (виши ванки, кабати, ліжники, настільники, рушники і т. ін.) — забрало свої традиції і навіть пам’ять про своє минуле. Кажуть, що назву Угринів тепер повернули селу, але хто поверне розгублені традиції, вирвані з корін ням, та й самих мешканців села Угринів? Пятдесят років тому багато угринівців розлучилися з рідною землею назавжди. А як же з народним мистецтвом, виплеканним в Угринові ще від княжих часів? Чи по ньому теж ’’пам’ять умерат”? На це питання відповідає співкуратор виставки ’’Збереження спадщини — село Угринів на Сокаль- щині" Любов Волинець у вступі до каталогу. Вона, зокрема, пише: ”В українській дійсності, з тих або інших причин, багато культурних надбань народу пропадає й забувається, проте часто знаходяться особи, які цілком присвячують своє життя тому, щоб відтворити, зберегти і передати традиції минулого нащадкам”. Як добрий приклад, авторка наводить життя одного села, а саме Угринова, й однієї людини з цього села — Ірини Кашубинської, яка з розсіяних по світу решток зібрала велику колекцію угринів- ського одягу, вишивок, текстильних виробів тощо. Її колекція становить основу виставки в Українському Музеї. Ірина Кашубинська, яка через усе життя про несла свою активність у Союзі Українок Америки і яка мешкає тепер у Пармі, шт. Огайо, написала й статтю до каталогу виставки під назвою ’’Народний Жіночий весільний одяг молодої. Каталог УМ. Bridal costume. (From Ukrainian Museum catalog). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top