Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
до Дж. Борроу, датованого 23 травня 1836 p., довідуємося, що О. Пушкін був обізнаний з цими перекладами та власноручно написав подяку своєму англійському перекладачеві. Звернення Дж. Борроу до українських пісень не було випадковістю. Інтерес до них у світі з’явився у зв’язку з пісенними збірниками М. Церетелі (1819), І. Срезневського (1833), М. Максимовича (1827; 1834), статтею М. Гоголя про українську пісню (1834). Пісні “Ой у полі сніжок порошить” та “Гомін, гомін по діброві” було опубліковано в обох збірниках М. Максимовича, що, піднявши українську пісню на п’єдестал величі, заслужено набули великого розголосу в усій слов’янщині й далеко поза її межами. Правдоподібніше, що Дж. Борроу користувався збіркою М. Максимовича 1834 p., у якій ці пісні є в Третій книзі “Пісні козацькі, побутові” (розділ 2-ий — “Пісні військові”). Обидві ці пісні з мінорними розспівами дуже характерні для українського мелосу, вони належать до українських пісенних скарбів, виділяючися багатством та місткістю словесних образів, розкішною лексикою, змалюванням хвилюючих картин. Дж. Борроу схопив усе це глибоко філологічним і художнім чуттям та вдало відтворив засобами англійської мови. Він над звичайно уважно підходив до тексту, намагаючись враховувати не лише лексичні своєрідності, словесні образи оригіналів, паралелізм у зачинах, а й метричну схему пісень, як ось: From the wood a sound is gliding, Vapours dense the plain are hiding, How yon Dame her son is chiding “Son, away! nor longer tarry! Would the Turks thee off would carry!” “Ha! the Turkmen, know and heed me, Coursers good the Turkmen breed me”, що відповідає українському: Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: Пійди, сину, геть од мене — Нехай тебе Турки візьмуть! Мене, нене, Турки знають — Мене кіньми наділяють! Або ж уривок з пісні “Ой у полі сніжок порошить” в оригіналі та в перекладі: А вийде до тебе ненька старенька, Козацька матусенька — Ой знай, коню, що казати, Як буде у тебе питати — Out shall come a Dame that moaneth, Whom thy lord for mother owneth, I will tell thee my brave prancer, When she speaks thee what to answer. Переклади Дж. Борроу, що можуть правити за зразок повносилої, високоякісної інтерпретації для перекладачів усіх часів, співаються на ту саму мелодію, що й оригінал. А це явище дуже й дуже рідкісне. Дж. Борроу досяг співності своїх інтерпретацій завдяки тому, що повністю зберіг акцентуацію та ритмічну будову оригіналу — восьмискпадовика з поділом 4 + 4. Очевидно, домогтися цього було важко, зокрема, якщо врахувати, що українські слова, як правило, значно довші за англійські, а перекладач досить глибоко відтворив зміст оригіналу. Правда, в оригіналах більше дієслівних рим, що загалом були властиві пісням та думам епохи козаччини, а в перекладі — іменних. Але у даному випадку це явище мовної розбіжності не варто силоміць усувати. Переклади українських пісень, здійснені Дж. Борроу, часто передруковувалися — це найважливіша ознака їхньої життєвости й дієвости. їх знаходимо в факсимільному виданні збірок “Тарґум” і “Талісман” (Лондон, 1892), у згаданому шістнадцятитомному зібранні творів Дж. Борроу (тт. 15 і 16), у збірнику його перекладів “Балади всіх народів” (“Ballads of all nations”), що його Р. Б. Джонсон та Г. В. Герберт видали у Лондоні у 1927 р. Виникає питання: чи вивчив Дж. Борроу українську мову? Стосовно цього ніяких відомостей поки що не вдалося знайти, але якість перекладів переконує, що він перекладав з оригіналу і, до того ж, якщо з чиєюсь допомогою, то дуже уважно, з тонким філологічним відчуттям, з урахуванням українського національно- культурного контексту. На той час компетентних перекладних словників з українською мовою як мовою-джерелом ще не було. Дж. Борроу міг хіба що користуватися невеличкими українсько- російськими словниками, уміщеними в книзі О. Павловського “Грамматика мапорусского наречия” (Петербург, 1818) та в першому виданні укра їнських пісень М. Максимовича 1827 р. Ім’я Джорджа Генрі Борроу як одного з перших професійних перекладачів українського худож нього слова англійською мовою (його поперед никами були Метью Гетрі [Matthew Guthrie], що переклав пісню “Ой під вишнею, під черешнею” та Бенджемін Бересфорд [Benjamin Beresford], що перелицював пісню “їхав козак за Дунай”) заслу говує того, щоб назавжди увійти до історії англо мовної україніки. Львів, 11 липня 1998 р. НАШЕ ЖИТТЯ", ГРУДЕНЬ 1998 9
Page load link
Go to Top