Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Чорнобиль. Фото: Тетяни Д’ Авіньйон. Chornobyl. Photograph by Т. D'Avignon. МИХАЙЛО ГЛУШКО У ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС 1. ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ АВАРІЇ Чорнобильська катастрофа 1986 року поставила на грань вимирання не лише значної частини насе лення України, а й багатющий виробничо-господар- ський і культурний комплекс, що формувався упро довж кількох тисячоліть. Особливо трагічними вия вилися наслідки аварії для поліщуків — однієї з най- чисельніших етнографічних груп українського етносу. Вимушене їх відселення з території І і II радіоактивно забруднених зон, підвищена смертність жителів се реднього і старшого віку, інші неґативні явища поси лили тенденцію прискореного відмирання, а то й безслідного зникнення давніх за походженням на ціональних скарбів — домашніх промислів і ремесел, сільськогосподарського досвіду і знань, звичаїв та обрядів, неперевершених зразків пісенної і музичної творчости, народного мистецтва та багато іншого. Як на лихо, найбільш це характерне для тих поліських районів, де в минулому спеціяльні наукові дослід ження здійснювалися побіжно або не проводилися й зовсім. Не викликає сумніву, що при аналізі такого стану у фахівців-народознавців України починало болісно щеміти серце. Треба було вживати термінових, рі шучих заходів для порятунку історичних надбань народу. Така нагода виникла у 1994 p., коли Мін- чорнобиль (тепер Міністерство України з питань над звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи) вперше виділило незначні кошти для проведення комплекс них історико-етнографічних експедицій. Відтоді стеж ками зраненої землі відбулося 8 маштабних наукових мандрівок тривалістю 18 днів кожна. За цей час дослідники вивчили майже 250 населених пунктів Київської, Житомирської і Рівенської областей, зіб рали унікальний польовий матеріял з різних ділянок народної культури і побуту, який зафіксовано на ЗО відео- і понад 400 аудіокасетах. На 1000 фотоплівок насвітлено більше 15 тис. об’єктів матеріяльної куль тури і щоденного побуту місцевих жителів, краєвидів і куточків Поліського краю, замальовано та описано тисячі елементів знарядь праці, будівель, одягу, ткацтва, вишивки тощо. Крім того, науковці і музей- ники виявили та зберегли для майбутнього музею, який репрезентуватиме постчорнобильське Полісся, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top